- •Лабораторна робота № 1 Дослідження діапазонного резонансного підсилювача
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунків
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання, задачі для проблемних та ігрових ситуацій
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макета
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунків
- •Оформлення звіту
- •Контрольні питання і задачі для проблемних та ігрових ситуацій
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до вимірювань і опрацювання результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунків
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунків
- •Опрацювання результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Фільтри нижніх частот
- •Фільтри верхніх частот
- •Смугові фільтри
- •Фазообертач на оп має незмінну ачх, але фчх його змінюється залежно від значення резистора (рис.6.9).
- •Коефіцієнт передачі дорівнює одиниці. Зсув фази між вихідною та вхідною напругами може бути знайдений з виразу
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Аналогові та підсилювальні електронні пристрої
Оформлення звіту
Звіт оформлюється відповідно до вимог, які викладені у частині 1.
Контрольні запитання
Які причини зміни коефіцієнта підсилення в області НЧ?
Як проводиться корекція частотної характеристики в області НЧ?
Як обрати параметри елементів коректувальної ланки НЧ корекції?
Які причини зменшення коефіцієнта підсилення в області ВЧ?
Як здійснюється корекція АЧХ підсилювача в області ВЧ за допомогою емітерної (втокової) корекції?
Як обрати параметри елементів коректувальної ланки ВЧ корекції (емітерної та витокової)?
Як здійснюється корекція АЧХ підсилювача в області ВЧ за допомогою паралельної, послідовної і складної схем високочастотної корекції? Перелічіть переваги і недоліки кожного з таких видів корекції.
Яке призначення шунтувальних опорів і який їх вплив на вид частотної характеристики?
Як провести аналіз властивостей імпульсного підсилювача за допомогою його перехідної характеристики? В яких межах повинні знаходитися показники перехідної характеристики?
Лабораторна робота №4
Дослідження підсилювача на мікросхемі К174УН7
Мета роботи – експериментально дослідити параметри і характеристики підсилювача на МС – К174УН7, з елементами регулювання підсилення, форми АЧХ.
Теоретичні відомості
ІМС К174УН7 являє собою підсилювач потужності низької частоти, номінальної вихідної потужності 4,5 Вт, яка може бути отримана на навантаженні 4 Ом, рис.4.1.
Вхідний каскад ІМС виконаний на складеному
транзисторі
,
,
навантаженням якого служить транзистор
.
Передкінцевий каскад містить транзистори
,
,
.
З метою зменшення навантаження на
вхідний каскад транзистор
ввімкнено за схемою зі спільним
колектором. Навантаженням транзистора
є генератор струму на
.
Потужний вихідний каскад на транзисторах
,
,
,
,
забезпечує вихідний струм до 1 А.
Типова схема ввімкнення даної ІМС
зображена на рис.4.2. Номінальна напруга
живлення 16 В. Допустиме відхилення
напруги джерела живлення
10
%. Електричні параметри ІМС при номінальній
напрузі живлення і опорі навантаження
4 Ом наведені в табл.4.1
Не допускається застосування ІМС без
додаткового тепловідводу при потужності
в навантаженні більше 0,27 Вт. Тепловий
опір від переходу до навколишнього
середовища
=1000
С/Вт, тепловий опір від переходу до
корпусу
=200
С/Вт. ІМС працює стійко від джерела
сигналу з внутрішнім опором не більше
15 кОм. При виникненні паразитної генерації
рекомендується підібрати ємності
конденсаторів
,
,
рис.4.2. Допускається експлуатація ІМС
К174УН7 при напрузі живлення менше 15В.
Таблиця 4.1
Параметри МС |
Значення параметрів |
Т, 0С |
Режим вимірювання |
|
5…20 2 |
+25 |
= 3,16 В, = 2,5 Вт |
10 12 |
+25, +55 +60 |
= 4,25 В, = 4,5 Вт,
|
|
, В |
0,6 … 5,5 |
– 10…+60 |
|
|
40 |
+25 |
|
|
20 |
|
|
|
50 |
|
= 1 кГц |
|
50 |
|
= 4,5 Вт, = 1,0 кГц |
При зменшенні напруги живлення відповідно
зменшується вихідна потужність. При
використанні ІМС з опором навантаження
більшим 4 Ом вихідна потужність
зменшується. Графік залежності коефіцієнта
частотних спотворень від частоти
,
для типової схеми включення ІМС, наведений
на рис.4.3. Графіки залежностей коефіцієнта
гармонік від вихідної потужності,
,
і від частоти вхідного сигналу,
,
зображені відповідно на рис.4.4, а та
4.4,б.
