Контрольні питання і задачі для проблемних та ігрових ситуацій

1. У чому переваги і недоліки принципу розподіленої вибірності і підсилення (зосередженого підсилення і вибірності)?

2. Як визначити коефіцієнт підсилення для нерегулярної каскодної схеми?

3. Як забезпечити режим узгодження для п'єзоелектричного і реактивного LC фільтрів?

4. Що таке напівланки у схемі фільтрів зосередженої селекції (ФЗС) на реактивних ланках? Як вибираються їх елементи?

5. В яких випадках використання двоконтурних смугових фільтрів виявляється недоцільним?

6. Як змінюється фактор зв'язку в двоконтурному смуговому фільтрі при додатковому шунтуванні контурів?

7. Яким чином і в яких межах можливе регулювання смуги пропускання двоконтурного фільтра.

8. В чому недоліки фільтра ПФ1П-2 і як вони можуть бути усунені?

9. Назвіть і прокоментуйте основний недолік СП з одиночним контуром.

10. Чому з ростом числа вибірних систем поліпшується прямокутність АЧХ тракту?

11. Яку з двох наведених у макеті каскодних схем доцільно використовувати при роботі з фільтром ПФ1П-2?

12. Поясніть особливості АЧХ п’єзофільтра ПФ1П-2 при роботі у неузгодженому режимі.

13. Чи відрізняються вихідні провідності каскодної схеми СЕ-СБ і каскаду з СБ на однотипному транзисторі?

Лабораторна робота №3

Дослідження методів корекції частотних та перехідних характеристик підсилювальних пристроїв

Мета роботи – експериментально дослідити властивості широкосмугового підсилювача та методи корекції його частотних та перехідних характеристик.

Теоретичні відомості

Низькочастотна корекція або корекція спотворень плоскої вершини імпульсу. В широкосмугових підсилювачах застосовуються спеціальні методи, які дозволяють розширити смугу пропускання в області низьких частот. Найбільш поширена схема низькочастотної корекції за допомогою кола , , рис.3.1.

Ємність конденсатора вибирається так, щоб в області низьких частот (НЧ) виконувалась рівність , а для області середніх частот (СЧ) та високих частот (ВЧ) опір цього конденсатора був незначний, тобто .

Еквівалентні схеми підсилювальних каскадів для польових транзисторів (ПТ) і біполярних транзисторів (БТ) з НЧ корекцією зображені на рис.3.2. На рис.3.3 а, показана зміна загального опору навантаження підсилювального каскаду в робочому діапазоні частот та частотна характеристика такого каскаду рис. 3.3 б.

Високочастотна корекція або корекція перехідної характеристики в області малого часу. При необмеженому зростанні частоти, підсилення будь-якого каскаду завжди спадає до нуля. Це викликано впливом міжелектродних та паразитних ємностей і, крім того, в каскадах на БТ збільшення частоти сигналу призводить до зменшення крутості наскрізної характеристики.

Розрізняють декілька варіантів ВЧ корекції

В каскадах з емітерною (витоковою) високочастотною корекцією використовується дія частотно-залежного зворотного зв’язку. Елементи зворотного зв’язку , вводяться в коло емітера (витоку), внаслідок чого каскад в області низьких і середніх частот охоплений глибоким від’ємним зворотним зв’язком за струмом, рис. 3.4.

Розрахунок параметрів елементів НЧ корекції здійснюється, графічним або аналітичним методом, виходячи зі значення коефіцієнта корекції , де і – відповідні сталі часу.

а) б)

Рисунок 3.1 – НЧ корекція

а) б)

Рисунок 3.2 – Еквівалентні схеми каскадів з НЧ корекцією

а) б)

Рисунок 3.3 – Залежності та

а) б)

Рисунок 3.4 – ВЧ витокова (емітерна) корекція

Ємність конденсатора вибирається такою, щоб його опір в області низьких частот і середніх частот був значно більший за , тобто . Напруга зворотного зв’язку , яка виділяється на паралельному з’єднанні , в цій області частот, зменшує коефіцієнт підсилення каскаду.

Рисунок 3.5 – АЧХ каскаду з ВЧ корекцією

При збільшенні частоти сигналу (область ВЧ) шунтуючий вплив ємності конденсатора зменшує напругу , в наслідок чого зростає коефіцієнт підсилення каскаду. Таким чином компенсується зменшення підсилення за рахунок дії міжелектродних і паразитних ємностей і крутості БТ. Очевидно, що в даному випадку корекція АЧХ досягається зменшенням підсилення каскаду в смузі НЧ та СЧ, коли коефіцієнт підсилення дорівнює , де – глибина від’ємного зворотного зв’язку (ВЗЗ) для НЧ і СЧ. Площа підсилення каскаду, в такому випадку зберігається без змін, але верхня гранична частота каскаду збільшується , рис.3.5.

Паралельна індуктивна ВЧ корекція. Підсилювальні каскади на ПТ і БТ з паралельною індуктивною ВЧ корекцією зображені на рис.3.6.(а,б).

Еквівалентні схеми каскадів на ПТ і БТ для області вищих частот зображені на рис.3.7.(а, б). В області ВЧ навантаженням каскаду є паралельний контур з резонансною частотою

.

На низьких та середніх частотах навантаження транзистора практично дорівнює .

Частотна характеристика каскаду з паралельною корекцією наведена на рис.3.8. Форма АЧХ такого каскаду залежить від значення коефіцієнта корекції , що дорівнює квадрату добротності резонансного контуру. Оптимальна частотна характеристика, що забезпечує найбільше розширення смуги без підйому частотної характеристики, досягається при =0,414. У випадку коли на АЧХ виникає підйом. Площа підсилення такого каскаду збільшується

,

де – коефіцієнт, що показує у скільки разів розширюється смуга каскаду з корекцією.

Послідовна індуктивна ВЧ корекція. Каскади на БТ і ПТ з послідовною індуктивною ВЧ корекцією та їх еквівалентні схеми зображені на рис. 3.9.(а,б,в,г).

Коригувальна котушка індуктивності підключена послідовно до розділового конденсатора . Повна паразитна ємність в цьому випадку розділяється на дві ємності і , в результаті чого загальна ємність дорівнює

.

а) б)

Рисунок 3.6 – Каскади з паралельною індуктивною ВЧ корекцією

а) б)

Рисунок 3.7 – Еквівалентні схеми каскадів з паралельною ВЧ корекцією

Рисунок 3.8 – АЧХ каскаду з паралельною індуктивною ВЧ корекцією

а) б)

в) г)

Рисунок 3.9 – Каскади з послідовною індуктивною ВЧ корекцією

Паралельний резонансний контур, утворений і , має власну резонансну частоту

,

що більша ніж у схемі з паралельною ВЧ корекцією (якщо значення однакові). На частоті навантаження каскаду – паралельний контур ІІІ виду, який має еквівалентний опір . Оскільки паралельно частині контуру підключений резистор , викид частотної характеристики на частоті паралельного резонансу не спостерігається. Однак викид частотної характеристики може спостерігатися на частоті послідовного резонансу

.

Для більш ефективного згладжування частотної характеристики підсилювального каскаду паралельно до коригувальної котушки індуктивності підключається шунтувальний опір . Частотні характеристики каскаду з послідовною індуктивною корекцією наведені на рис.3.10. Застосовуючи одночасно паралельну і послідовну ВЧ корекцію (складна корекція), можна досягнути великої смуги пропускання і рівномірності коефіцієнта підсилення в широкій смузі частот. Корекція АЧХ у смузі ВЧ призводить до зростання швидкодії пристрою і забезпечує відповідні зміни перехідної характеристики каскаду в області малих часів, в результаті чого фронт і спадання імпульсу стають більш крутими. Наявність підйому АЧХ у смузі ВЧ призводить до зростання викиду на ПХ і до додаткових спотворень імпульсу.

Рисунок 3.10 – АЧХ каскаду з послідовною індуктивною корекцією