Тема: Наукова робота і творчість

Мета: Навчити студентів основним стадіям наукової роботи; поглибити знання про робочі гіпотези як механізм раціональної організації науково-дослідної роботи.

ПЛАН

1. Стадії наукової роботи. Творчий замисел.

2. Робочі гіпотези

ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА

Опрацювати матеріал попереднього уроку та літературу:

12. Радомисельський М.І., Небава М.І., Л.М.Ігнатов. Науково-дослідна робота: планування, організація, технологія. – В.: ВДТУ. – 1999. – 60 с.

13. Білуха М.Г. Основи наукових досліджень. – К.: Вища щкола, 2007. – 271 с.

14. Бурдин К.С., Веселов П.В. Как оформить научную работу: Методическое пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 2011. – 152 с.

15. Воблій К.Г. Організація роботи наукового працівника (методика і техніка). 3-є видання. – К.: Наукова думка, 2011. – 180 с.

16. Козловський В.О. Техніко-економічні обґрунтування та економічні розра­хунки в дипломних проектах та роботах. Вінниця: ВДТУ, 2011. – 75 с.

17. Сидоренко В.К., Дмитренко В.П, Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – К., 2011. – 110 с.

18. Петрук В.Г., Володарський Є.Т., Мокін В.Б. Основи науково-дослідної роботи. Навчальний посібник / Під ред. д.т.н. Петрука В.Г. – Вінниця, ВНТУ, 2005. – 143 с.

19. Основы научных исследований: Учебн. для техн. вузов / В.Й. Крутов, Й.М. Грушко и др. – М.: Высшая школа, 1989. – 232 с.

20. Артюк О.Ф. Основі наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: УМКВО, 2011. – 315 с.

21. Кринецкий Й.Й. Основы научных исследований: Учебн. пособие для вузов. – К.: Выща школа, 2011. – 282 с.

22. Кожем’яко В.П., Бобровник Є.А., Понура О.І. Наука і технічна творчість у навчальному процесі (від абітурієнта до аспіранта). Навчальний посібник. Ч.1 – Вінниця: ВДТУ, 2011. – 152 с.

АУДИТОРНА РОБОТА

1. Стадії наукової роботи. Творчий замисел

Невід'ємною складовою наукової роботи є творчість. Елементи творчості притаманні будь-якій праці, але для наукової роботи творчість має особливе значення. Наукова робота за своєю суттю не може бути нетворчою. Адже сутність науки якраз полягає у процесі творіння і пошуку нового, більш досконалого порівняно з попереднім.

Творчий процес складається з кількох послідовних стадій, серед яких можна виділити такі:

1) визрівання замислу;

2) формування робочих гіпотез і їх аналіз;

3) отримання шуканого результату або істини;

4) практична перевірка шуканого результату.

Наукова робота завжди починається з отримування напрямку дослідження, тобто з формування замислу.

Конкретна тема наукової роботи вимальовується в процесі нагромадження матеріалу. Матеріалом для теми може слугувати читання спеціальної літератури, знайомство зі статистичними даними, безпосередні спостереження, спілкування зі спеціалістами тощо. Все це сприяє формуванню замислу, збуджує мислення, відкриває різні сторони проблеми. Іноді в процесі формування замислу виникає критичне ставлення до деяких узагальнень, навіть таких, що мають широке розповсюдження і вважаються загально визнаними.

Продумуючи напрям дослідження, треба брати до уваги внутрішні особливості і ознаки багатьох явищ, в тому числі економічних. Найчастіше кидається в очі те, що ми бачимо на поверхні, тоді як інші особливості явищ, їх суттєві ознаки залишаються прихованими. Виникає небезпека поверхових узагальнень, невірних висновків. Потрібний гострий прискіпливий науковий зір, щоб за поверхнею явищ розглядіти їхню суть, внутрішні зв'язки.

Отже, вже на стадії продумування замислу дослідникові треба сформувати для себе загальну уяву про суть проблеми, її найважливіші особливості.

Необхідність такого підходу до продумування замислу підтверджується численними прикладами. Так, досліджуючи розвиток підприємництва в Україні, збираючи численні факти з цієї проблеми, ми встановлюємо, що більшість новоутворених підприємств нічого не виробляють, не поповнюють своєю діяльністю товарні ресурси, а займається лише комерційною діяльністю або посередництвом.

Виникає спокуса найпростіших пояснень і висновків, наприклад: підпри­ємцями стають люди, які не бажають по справжньому працювати, шукають легкого хліба. Саме така думка поширена серед значної частини населення. Разом з тим глибший аналіз виявляє додаткові факти, що не лежать на поверхні і вимальовується інша узагальнена картина. Справа не в особистих якостях людей, а в сукупності матеріальних умов, які роблять невигідним, а іноді неможливим виробництво товарів і послуг, штовхають активну частину населення, що має нахил до підприємництва, в сферу обігу.

Таким чином, у процесі продумування теми відбувається визрівання творчого замислу. По відношенню до всього дослідження цей період можна назвати інкубаційним. Його тривалість залежить від багатьох чинників. Зокрема, деяким вченим визріванню замислу сприяє обмін думками з колегами.

Визріванню замислу сприяє також нагромадження досвіду, експеримен­тального матеріалу тощо. Сам процес визрівання творчого замислу виглядає як кристалізація ідей, які спочатку не мають чіткої форми, але з часом перетво­рю­ються на переконання вченого у їх відповідності об'єктивній істині.

Одна з вимог до стадії визрівання замислу полягає в неприпустимості поспішних висновків. Поспіх протипоказаний визріванню замислу. Він веде до появи швидкоплинних, а тому незрілих ідей. Слід зауважити, що визрівання замислу має також внутрішню інтимну сторону, що пов'язана з роботою підсвідомості. Штучно форсувати цей процес неможливо, хоч створювати для нього сприятливі умови можна і навіть необхідно.

Отже на попередній стадії творчого процесу визріває замисел. Вінець цієї стадії або момент її завершення можна назвати осяянням. Дослідник раптом починає ясно розуміти суть проблеми, логіку її фактів, причинно-наслідкові зв'язки між ними.

Треба зауважити, що ці етапи творчого процесу (виношування ідеї, визрівання замислу, осяяння) по відношенню до різних проблем теми можуть здійснюватися у різні відрізки часу: в той час як одні проблеми знайшли своє вирішення, інші ще знаходяться на стадії виношування замислу.