- •Механіка
- •Список рекомендованої літератури
- •Перелік лабораторних робіт з механіки
- •Зразок оформлення звіту про виконану роботу
- •Фізичний експеримент. Математичне опрацювання результатів вимірювань
- •1. Фізичні величини та їхнє вимірювання
- •2. Опрацювання результатів прямих вимірювань
- •Обчислення з наближеними числами. Правила заокруглення
- •Вступ. Основні поняття класичної механіки
- •1.2. Елементи кінематики абсолютно твердого тіла
- •2. Основи динаміки
- •2.1. Закони динаміки матеріальної точки
- •2. 2. Закони динаміки системи матеріальних точок. Теорема про рух центра мас
- •2.3. Закон динаміки обертального руху матеріальної точки
- •2.4. Закон динаміки обертального руху абсолютно твердого тіла
- •3. Сили в механіці
- •3.1. Гравітаційні сили
- •3.2. Сили тертя
- •3.3. Пружні сили
- •3.3.1. Деформація розтягу (стиску). Закон Гука
- •3.3.2. Деформації зсуву, кручення та згину
- •4. Робота та енергія
- •4.1. Робота, енергія, кінетична енергія
- •4.2. Кінетична енергія обертального руху
- •4.3. Консервативні сили. Потенціальна енергія
- •4.4. Центрально-симетричне поле
- •4.5. Потенціальна енергія тіла у полі сил тяжіння Землі.
- •4.6. Потенціальна енергія розтягненої (стисненої) пружини
- •4.7. Зв’язок між силою, що діє на тіло, і його потенціальною енергією
- •5. Закони збереження в механіці
- •5.1. Закон збереження імпульсу
- •5.2. Закон збереження моменту імпульсу
- •5.3. Закон збереження механічної енергії
- •5.4. Застосування законів збереження для опису зіткнень
- •5.4.1. Абсолютно пружний центральний удар двох тіл
- •5.4.2. Абсолютно пружний нецентральний удар
- •5.4.3. Абсолютно непружний удар.
- •6. Механіка рідин
- •6.1. Закони гідростатики
- •6.2. Основні поняття гідродинаміки. Стаціонарний рух рідини. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Рух в’язкої рідини. Ламінарна і турбулентна течія. Формула Пуазейля.
- •6.4. Рух твердих тіл у рідинах
- •7. Коливання в механічних системах
- •7.1. Характеристики гармонійних коливань
- •7.2. Коливання під дією пружної сили. Енергія коливань
- •7.3. Вільні коливання систем під дією пружних та квазіпружних сил
- •7.3.1. Коливання крутильного маятника
- •7.3.2. Коливання математичного маятника
- •7.3.3 Коливання фізичного маятника
- •7.4. Додавання коливань
- •7.4.1. Додавання коливань однакового напрямку
- •7.4.2. Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •7.5. Коливання за наявності сил опору середовища. Згасаючі коливання та їх характеристики.
- •7.6. Вимушені коливання
- •7.7. Параметричне збудження коливань
- •7.8. Автоколивання
- •8. Пружні хвилі
- •8.1. Характеристики хвиль
- •8.2. Рівняння хвилі
- •8.3. Хвильове рівняння
- •8.4. Швидкість поширення пружних хвиль в середовищі
- •8.5. Енергія пружних хвиль
- •8.6. Інтерференція хвиль. Стояча хвиля
- •8.7. Дифракція хвиль
- •8.8. Звукові хвилі
- •9. Математичний додаток
- •9.1. Вектори та математичні дії з векторами.
- •9.1.1. Елементарні дії з векторами
- •9.1.2. Скалярний добуток двох векторів
- •9.1.3. Векторний добуток двох векторів
- •9.1.4. Подвійний векторний добуток трьох векторів
- •9.2. Поняття функції багатьох змінних. Частинні похідні. Повний диференціал. Градієнт скалярної функції багатьох змінних
- •9.3. Комплексні числа та їх використання під час розгляду коливних і хвильових процесів
8.2. Рівняння хвилі
Знайдемо рівняння,
яке б повністю описувало коливний рух
в межах хвилі, подібно як рівняння
описує гармонійне коливання матеріальної
точки. Шукаємо рівняння деякої функції
,
яка має певні властивості. Зокрема, у
процесі фіксації координати точки
спостереження дана функція повинна
перетворитися в рівняння коливань в
даній точці:
,
де
– початкова фаза коливань, залежна від
координати.
З іншого боку, якщо
в
зафіксувати час
,
то дана функція повинна дати миттєву
картину коливного процесу в усій ділянці
простору, в якій існує хвиля.
Вірогідно, що
повинна бути періодичною функцією і
координати, оскільки однакова фаза
коливань хвилі повторюється через
відстані, що дорівнюють довжині хвилі
.
Знайдемо рівняння плоскої хвилі, тобто хвилі, в якій фронт хвилі й усі хвильові поверхні є площинами, перпендикулярними до вектора швидкості .
Джерелом плоскої
хвилі може бути достатньо протяжна
площина. Нехай джерело плоскої хвилі
лежить в площині
і періодично зміщує частинки середовища
вздовж Оx з частотою
.
Це означає, що в площині
збуджуються гармонійні коливання
(8.1)
Унаслідок пружного
зв’язку між частинками середовища в
середовищі в напрямі ox
будуть поширюватись коливання з швидкістю
.
До площини з координатою
коливання надійдуть із запізненням
.
Тому рівняння коливань в точці буде мати вигляд:
(8.2)
Рівняння (8.2) називають рівнянням плоскої хвилі, що поширюється в напрямі осі x.
Оскільки
,
рівняння (8.2) можна звести до вигляду :
(8.3)
де
– хвильове число.
Для плоскої хвилі,
що поширюється з початку координат
з плоского джерела, довільно орієнтованого
в просторі, рівняння хвилі матиме вигляд:
, (8.4)
де
– координата точки спостереження
коливань,
– хвильовий вектор,
– одиничний вектор нормалі до поверхні
джерела коливань. У розгорнутому вигляді
вираз (8.4) можна записати так:
(8.5)
Рівняння сферичної
хвилі, що поширюється з точкового
джерела, яке міститься у початку координат
(
),
має вигляд:
(8.6)
де
А – величина, чисельно рівна амплітуді
коливань на відстані
від джерела коливань.
8.3. Хвильове рівняння
Рівняння коливань є розв’язком рівняння руху, зведеного до вигляду (7.7):
Знайдемо
диференціальне рівняння, розв’язком
якого є рівняння хвилі. Для цього знайдемо
другі часткові похідні по змінних
від виразу (8.5):
(8.7)
(8.8)
(8.9)
(8.10)
Після додавання рівнянь (8.8), (8.9) і (8.10) отримаємо:
(8.11)
Якщо з виразу (8.7) знайти f і підставити у (8.11), то отримаємо:
, (8.12)
оскільки
.
Рівняння (8.12) називають хвильовим рівнянням. Розв’язком цього рівняння є рівняння хвилі.
8.4. Швидкість поширення пружних хвиль в середовищі
Швидкість поширення механічних хвиль зумовлена швидкістю передавання коливального руху від частинки до частинки середовища. Знайдемо швидкість поширення поздовжньої пружної хвилі в довільному пружному суцільному середовищі. В загальному випадку незалежно від агрегатного стану пружного середовища (тверде тіло, рідина чи газ) для швидкості поширення поздовжньої хвилі можна отримати:
(8.13)
де – густина недеформованого середовища, – коефіцієнт пружності.
У випадку поширення
поздовжньої хвилі в твердому тілі
коефіцієнт пружності виразимо через
модуль Юнга:
і для
v
отримаємо:
(8.14)
В рідинах і газах швидкість поширення поздовжніх хвиль визначається з допомогою виразу:
(8.15)
де k – модуль об’ємного стиску, – адіабатичний5 коефіцієнт об’ємного стиску. (Для води зменшується з підвищенням температури, а відповідно v збільшується).
Швидкість поширення поздовжніх хвиль в газах визначають за формулою:
(8.16)
де R
– універсальна газова стала,
– відношення молярних теплоємностей
газу відповідно за сталого тиску Ср
і сталого об’єму Сv.
(
,
де і – число ступенів вільності
молекули газу); μ – молярна маса
газу. З (8.16) бачимо, що
і
обернене до
.
Наприклад, швидкості поширення звуку (поздовжньої хвилі) у водні та кисні відносяться між собою як:
бо
,
Щвидкість поширення поперечної хвилі у твердому тілі можна розрахувати за допомогою виразу, подібного до (8.14):
,
(8.17)
де
-
модуль зсуву.
Оскільки величина
G менша від модуля Юнга,
вірогідно, що
.
