Глава 4. Конституційний Суд

§ 1. Статус, повноваження, мета та основні принципи діяльності Конституційного Суду

Відповідно до Конституції України існує три органи її правової охорони. Це Верховна Рада України, Президент України та Конституційний Суд України. Особливо визначна роль серед них належить останньому. Наявність серед вищих органів державної влади спеціального органу – Конституційного Суду є однією із обов’язкових ознак правової держави. Закон про Конституційний Суд України було прийнято 16 жовтня 1996 року.

Згідно зі ст.147 Конституції України та ст.1 Закону “Про Конституційний Суд України” Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в нашій державі.

Конституційний Суд України є незалежним органом в системі судової влади, який покликаний забезпечити відповідність законів, інших нормативно-правових актів органів законодавчої та виконавчої влади Конституції України, охорону конституційних прав та свобод особистості тощо.

Конституційний Суд України здійснює свої повноваження шляхом розгляду в судовому засіданні справ про конституційність законів та інших нормативних актів, а також дає висновки з питань, передбачених Конституцією України та Законом “Про Конституційний Суд України”.

Основною метою діяльності Конституційного Суду є забезпечення конституційної законності та верховенства Конституції України. Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Конституційний Суд України будує свою діяльність на основі наступних основних принципів:

Принцип верховенства права вимагає від Конституційного Суду Украйни при розв’язанні питань, що підпадають під його юрисдикцію, керуватися лише вищими конституційними критеріями, діяти тільки правовим методами і керуватися лише Законами України.

Принцип незалежності полягає у тому, що Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в нашій державі і приймає остаточні рішення зі справ, що віднесені до його підвідомчості. Абсолютно недопустимим є вплив у будь-якій формі на діяльність Конституційного Суду і зміст рішень, що ним приймаються, з боку державних чи недержавних структур або їх посадових осіб, включаючи Верховну Раду та Президента України.

Крім того, незалежність суддів забезпечується встановленим законом порядком зайняття ними своїх посад, недоторканністю суддів, суворою процедурою здійснення правосуддя, відповідальністю за неповагу до суду чи втручання у вирішення конкретних справ, визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей та майна, а також створенням необхідних організаційно-технічних і матеріальних умов для діяльності суддів з відправлення правосуддя.

Втручання в будь-якій формі в діяльність суддів з метою створення перешкод всебічному, повному, об’єктивному розгляду конкретних справ або домагання винесення незаконного судового рішення тягне кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Незалежність суддів проявляється і в середині судових відносин складу суду. Так, відповідно до ст.64 Закону “Про Конституційний Суд України” кожен суддя має право на окрему думку, яка при підписанні суддею рішення чи висновку Конституційного Суду викладається у письмовій формі і додається до цього рішення чи висновку.

Принцип колегіальності передбачає вирішення будь-яких питань, віднесених до юрисдикції Конституційного Суду, колегіально, у порядку, визначеному Законом “Про Конституційний Суд України” і Регламентом роботи Конституційного Суду.

Жодне рішення Конституційного Суду України не може бути прийняте одноособово його Головою чи кимось із суддів Конституційного Суду. Конституційний Суд України є колегіальним органом, в якому група суддів спільно обговорює і вирішує питання, що віднесені до його компетенції. Колегіальність в роботі Конституційного Суду України дозволяє враховувати знання і думки усіх суддів Конституційного Суду при обговоренні та вирішенні питань та виробленні остаточного рішення.

Принцип рівноправності суддів означає відсутність під час розгляду конкретних справ якихось переваг у будь-кого з суддів Конституційного Суду України, включаючи і Голову Конституційного Суду. Зміст цього принципу розкривається також і через те, що кожен суддя має один голос і рівне право його використання при виконанні своїх суддівських обов’язків. Рішення Конституційного Суду на його засіданнях приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні.

Принцип гласності роботи Конституційного Суду України реалізується через відкритість судових засідань та усність судового процесу. Він означає забезпечення широкого інформування у засобах масової інформації про роботу Конституційного Суду України, та зміст прийнятих ним рішень.

Принцип повного і всебічного розгляду справ забезпечується широким спектром повноважень, якими наділений Конституційний Суд для виконання покладених на нього обов’язків. Так, Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи та Конституційний Суд України в процесі провадження у справі мають право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших громадських об’єднань, а також від окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи.

Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи та Конституційний Суд України в процесі провадження у справі в разі необхідності призначають експертизу в справі і вирішують питання щодо залучення до участі в конституційному провадженні експертів, а також можуть залучити до участі в засіданні посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і повний розгляд справи.

Ухилення без поважних причин від явки у Колегію суддів Конституційного Суду України чи в Конституційний Суд України, а так само відмова надати необхідні документи, матеріали та інші відомості або їх умисне приховування тягнуть за собою відповідальність винних осіб за законом.

Принцип обґрунтованості рішень, що приймаються Конституційним Судом вимагає від нього враховувати всі об’єктивні обставини справи, думки всіх зацікавлених сторін, глибоко їх аналізувати та відповідно мотивувати кожне з положень прийнятого по справі рішення. Кожне рішення має бути у будь-якому разі мотивоване посиланнями на Основний Закон держави, Закони України, Укази Президента та інші нормативно-правові акти.

Повноваження Конституційного Суду визначені в ст.13 Закону “Про Конституційний Суд України”. Згідно з ними Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах відносно:

1. конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2. відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

3. дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

4. офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:

1. невідповідність Конституції України;

2. порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

3. перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.