- •До читача
- •Розділ і. Загальні положення про судову, правоохоронну і правозахисну діяльність
- •Глава 1. Визначення загальних понять щодо судової, правоохоронної та правозахисної діяльності
- •§ 1. Предмет і система дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”, її співвідношення з іншими юридичними дисциплінами
- •§ 2. Сутність правоохоронної та правозахисної діяльності держави
- •§ 3. Основні напрямки правоохоронної діяльності та органи, що їх здійснюють
- •§ 4. Загальна характеристика правоохоронних органів
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання діяльності судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 2. Законодавство про діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •§ 2. Класифікація нормативно-правових актів, що регулюють діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ іі. Судова система україни
- •Глава 1. Судова влада, судочинство та правосуддя
- •§ 1. Природа і поняття судової влади
- •§ 2. Основні ознаки (відмінні риси) судової влади
- •§ 3. Поняття та ознаки правосуддя
- •§ 4. Принципи (засади) провадження судочинства
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 2. Правовий статус суддів
- •§ 1. Поняття правового статусу суддів та його загальна характеристика
- •§ 2. Гарантії незалежності суддів
- •§ 3. Вимоги до кандидатів на посаду судді та порядок зайняття посади судді
- •§ 4. Вища кваліфікаційна комісія та Національна школа суддів
- •§ 5. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •§ 6. Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 3. Суди загальної юрисдикції
- •§ 1. Поняття та характеристика судової системи загальних судів
- •§ 2. Ланки судової системи та судові інстанції
- •§ 3. Місцеві суди
- •§ 4. Апеляційні суди
- •§ 5. Вищі спеціалізовані суди
- •§ 6. Верховний Суд
- •Глава 4. Конституційний Суд
- •§ 1. Статус, повноваження, мета та основні принципи діяльності Конституційного Суду
- •§ 2. Склад та порядок утворення Конституційного Суду
- •§ 3. Правовий статус суддів Конституційного Суду
- •§ 4. Форми звернення до Конституційного Суду
- •§ 5. Провадження зі справ у Конституційному Суді
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ ііі. Правоохоронні органи україни
- •Глава 1. Прокуратура
- •§ 1. Поняття прокурорського нагляду та його завдання
- •§ 2. Принципи організації та діяльності прокуратури
- •§ 3. Функції прокуратури
- •§ 4. Акти прокурорського реагування
- •§ 5. Система та структура органів прокуратури
- •§ 6. Кадри органів прокуратури
- •§ 7. Дисциплінарна практика в органах прокуратури
- •Заохочення оголошується наказом, про що вноситься запис до трудової книжки. Наказ оголошується особі, якій винесено заохочення, всім працівникам даної прокуратури і додається до особової справи.
- •Нормативно передбачені наступні види дисциплінарних стягнень:
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 2. Служба безпеки
- •§ 1. Основні завдання та принципи діяльності Служби безпеки
- •§ 2. Система і організація діяльності Служби безпеки
- •§ 3. Напрямки діяльності Служби безпеки
- •§ 4. Повноваження Служби безпеки
- •§ 5. Кадри Служби безпеки, їх правовий та соціальний захист
- •§ 6. Контроль та нагляд за діяльністю Служби безпеки
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 3. Розвідувальні органи
- •§ 1. Поняття, принципи діяльності та основні завдання розвідувальної діяльності
- •§ 2. Повноваження та організація діяльності розвідувальних органів
- •§ 3. Служба зовнішньої розвідки
- •§ 4. Правовий статус співробітників розвідувальних органів
- •§ 5. Контроль і нагляд за діяльністю розвідувальних органів
- •Контрольні питання:
- •Глава 4. Державна податкова служба
- •§ 1. Призначення, завдання та система органів державної податкової служби
- •§ 2. Функції державної податкової служби
- •§ 3. Основні напрямки діяльності державної податкової служби
- •§ 4. Права, обов’язки і відповідальність органів державної податкової служби
- •§ 5. Посадові особи органів державної податкової служби, їх правовий і соціальний захист
- •§ 6. Завдання, структура та повноваження податкової міліції
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 5. Органи внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання, функції та система органів внутрішніх справ
- •§ 2. Структура та повноваження Міністерства внутрішніх справ
- •§ 3. Поняття, завдання і принципи діяльності міліції
- •§ 4. Основні функції та структура міліції
- •§ 5. Правовий статус особового складу міліції
- •§ 6. Контроль та нагляд за діяльністю міліції
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 6. Органи досудового розслідування
- •§ 1. Поняття, завдання та види досудового розслідування
- •§ 2. Органи дізнання, їх завдання, система та повноваження
- •§ 3. Завдання, компетенція і структура органів досудового слідства
- •Контрольні питання:
- •Глава 7. Державна прикордонна служба
- •§ 1. Завдання, функції та основні принципи діяльності Державної прикордонної служби
- •§ 2. Структура, чисельність та організація діяльності Державної прикордонної служби
- •§ 3. Повноваження Державної прикордонної служби
- •§ 4. Контроль і нагляд за діяльністю Державної прикордонної служби
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 8. Митні органи
- •§ 1. Організація діяльності, завдання та структура митних органів
- •Митниця.
- •Митний пост.
- •Спеціалізовані митні установи та організації.
- •Митні лабораторії.
- •Митна варта.
- •Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи – Державна митна служба України (Держмитслужба).
- •Регіональна митниця.
- •§ 2. Основні напрямки діяльності та повноваження митних органів
- •§ 3. Правовий статус працівників митних органів
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ IV. Правозахисні органи україни
- •Глава 1. Уповноважений Верховної Ради з прав людини
- •§ 1. Завдання та мета діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 2. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •§ 3. Організація діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 2. Органи та установи юстиції
- •§ 1. Міністерство юстиції: його структура, завдання та функції
- •§ 2. Порядок діяльності та повноваження Міністерства юстиції
- •§ 3. Система та повноваження територіальних органів юстиції
- •§ 4. Порядок організації та діяльності державної виконавчої служби
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 3. Нотаріат
- •§ 1. Поняття та основні функції нотаріату
- •§ 2. Правовий статус нотаріуса
- •§ 3. Організація та форми діяльності нотаріату
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 4. Адвокатура
- •§ 1. Поняття та організаційні форми діяльності адвокатури
- •§ 2. Принципи і гарантії адвокатської діяльності
- •§ 3. Правовий статус адвоката
- •§ 4. Кваліфікаційні комісії адвокатури
- •Питання для самоконтролю:
- •Список рекомендованої літератури нормативно-правові акти
- •Спеціальна література:
§ 3. Завдання, компетенція і структура органів досудового слідства
У розслідуванні кримінальних справ, особливо на початковому етапі, дізнанню відводиться значне місце, однак основною формою розслідування є досудове слідство, під час якого проводиться всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин справи, виявляються обставини, які як викривають, так і виправдовують обвинуваченого, а також обтяжують або пом’якшують його вину.
Слідство називається досудовим тому, що при його провадженні не вирішується питання про винуватість особи, яку притягнуто до кримінальної відповідальності. Воно як би передує судовому слідству, яке проводить суд. Винуватим у вчиненні злочину може визнати тільки суд, але це не зменшує значення досудового слідства. Його якість і повнота є передумовою та необхідною складовою успішного розгляду справи судом. Якщо ця умова порушується і неповнота досудового слідства не може бути усунута у суді, то справа повертається судом для провадження додаткового розслідування.
Матеріали досудового слідства досліджуються у судовому засіданні, що дає суду можливість розібратися у всіх деталях кримінальної справи, остаточно вирішити питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого і винести обвинувальний чи виправдувальний вирок.
Безперечно, суд кладе в основу вироку тільки ті дані досудового слідства, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, але без повно та об’єктивно проведеного досудового слідства, є неможливим успішний судовий розгляд справи. Саме досудове слідство дає можливість швидко і кваліфіковано зібрати і зберегти всі докази, знайти особу, що вчинила злочин, підготувати всі матеріали кримінальної справи для їх аналізу і оцінки судом.
Таким чином, досудове слідство – це передбачена кримінально-процесуальним законодавством діяльність спеціально уповноважених осіб –слідчих по збиранню і дослідженню доказів, встановленню факту злочину і особи, яка його вчинила, з метою віддання обвинуваченого до суду.
Основними завданнями органів досудового слідства є:
всебічне, повне і об’єктивне розслідування обставин справи, при неухильному дотриманні чинного законодавства для того, щоб по кожній кримінальній справі було прийняте законне і обґрунтоване рішення;
в межах компетенції, передбаченої законом, застосування відповідних заходів по припиненню порушень прав громадян і інтересів суспільства;
забезпечення відшкодування збитків фізичним і юридичним особам, які постраждали від злочинів;
виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, і застосування через відповідні органи заходів по їх усуненню;
відновлення честі, гідності і прав громадян, які постраждали від незаконного затримання, арешту, притягнення до кримінальної відповідальності тощо.
У своїй діяльності органи досудового слідства дотримуються наступних принципів:
Незалежність та процесуальна самостійність. Органи досудового слідства здійснюють свої повноваження незалежно від будь-якого відомчого або місцевого впливу.
Досудове слідство провадиться на принципах справедливості, гуманізму, рівності громадян перед законом незалежно від соціального, національного і расового походження, майнового, службового або іншого стану, віросповідання і політичних переконань.
При розслідуванні кримінальних справ органи досудового розслідування взаємодіють з іншими державними установами і громадськими організаціями, керуючись при цьому чинним законодавством, а у відносинах з компетентними органами інших держав – також міжнародними угодами.
У відповідності зі ст.102 КПК України, органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції, слідчі органів безпеки. Із цього переліку ми бачимо, що закон органами досудового слідства називає не установи, а посадових осіб, чим підкреслюється, що провадження досудового слідства – це виключна функція слідчих відповідних відомств.
Компетенція, або, точніше кажучи, підслідність справ слідчим кожної з чотирьох ланок системи органів досудового слідства, визначена кримінально-процесуальним законодавством (ст.112 КПК України).
Законодавець чітко розділив підслідність справ слідчих прокуратури, органів безпеки, органів внутрішніх справ і податкової міліції. По деяких категоріях справ досудове слідство проводиться тим органом, який порушив кримінальну справу. Більшість справ розслідується слідчими органів МВС.
Слідчі прокуратури розслідують справи про порушення виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина; злочини у сфері господарської діяльності; про порушення режиму охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; встановленого порядку відправлення правосуддя, а також у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище тощо. Слідчі військової прокуратури розслідують кримінальні справи, підсудні військовим судам.
До ведення слідчих органів СБУ віднесено розслідування особливо небезпечних злочинів – проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
По справах про такі злочини, як приховування валютної виручки та ухилення від сплати податків, досудове слідство проводиться слідчими податкової міліції.
Провадження досудового слідства по всім іншим злочинам покладено законом на слідчих органів внутрішніх справ.
Слідчий є процесуально самостійною особою, наділеною достатніми повноваженнями для прийняття процесуальних рішень по справі, визначення шляхів розслідування, вибору засобів для встановлення істини тощо. Всі рішення по справі він приймає за своїм внутрішнім переконанням, що базується на оцінці зібраних доказів, і несе повну персональну відповідальність за їх законність та своєчасне прийняття. Він має право затримати і допитати будь-яку особу, підозрювану у вчинені злочину. Постанова слідчого з кримінальної справи, що знаходиться в його провадженні, винесена відповідно до вимог закону, обов’язкова для виконання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Слідчі зобов’язані перевірити всі можливі по справі версії, встановити та притягти до відповідальності всіх осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, що містять ознаки злочину. Слідчий має право допитувати свідків, призначати відповідні експертизи, проводити обшуки та огляди і виконувати всі інші необхідні дії, передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Під час досудового слідства застосовуються необхідні заходи, які забезпечують відшкодування збитків, заподіяних злочином. Крім цього, органи досудового слідства повинні виявляти причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і застосовувати заходи щодо їх усунення.
Слідчий працює у безпосередньому контакті з органами дізнання, особливо з міліцією. По справах, які розслідуються, він має право давати органам дізнання доручення і вказівки про проведення розшукових і слідчих дій, вимагати від органів дізнання сприяння у розслідуванні злочинів. Доручення і вказівки слідчого є для органу дізнання обов’язковими.
Керівництво слідством в органах прокуратури, податкової міліції, органах внутрішніх справ і органах безпеки здійснюють начальники слідчих підрозділів.
Прокурор здійснює керівництво роботою слідчих прокуратури та нагляд за додержанням законів у всіх слідчих органах. Вказівки прокурора і начальника слідчого відділу по кримінальній справі є обов’язковими для виконання. У той же час слідчий має право оскаржити вказівки начальника слідчого відділу прокурору, а вказівки прокурора – вищому прокурору.
Оскарження слідчим вказівок прокурора або начальника слідчого відділу про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або припинення справи зупиняє їх виконання. У цьому випадку прокурор або скасовує вказівки нижчого прокурора (начальника слідчого відділу), або доручає проведення слідства з цієї справи іншому слідчому.
Слід зазначити, що Концепцією судово-правової реформи передбачається створення єдиного слідчого апарату. Думається, що таке об’єднання органів досудового слідства сприятиме усуненню “розпилення” сил, паралелізму в роботі, а також посилить їх взаємодію з органами дізнання, що в результаті підвищить рівень ефективності досудового слідства в цілому.
