Тема 9. Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія)

1. Причини «пізнього» членства скандинавських країн в ЄС. Форми інтеграції з ЄС.

2. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.

3. Суть та основні особливості швецької моделі (модель Рена- Мейднера).

4. Причини уповільненого економічного зростання скандинавських країн у 30-х роках ХХ ст.

5. Соціальний комплекс країни та зміни у державному регулюванні соціальних пропозицій у ХХІ ст.

Тема 10. Особливості економічних моделей нових членів єс (з 2004 р.)

1. Роль спеціальних програм адаптації до членства «Про-ексешин» та «Пост-ексешин».

2. Причини випереджаючого фінансування Європейських проектів з боку структурних фондів ЄС та фонду Згуртування.

3. Зовнішньоекономічні зв’язки Польщі. Розвиток відносин з Україною.

4. Структура угорського господарства та проблеми зовнішнього боргу.

5. Особливості економік Чехії та Словаччини. Чеська модель регіонального розвитку.

6. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи.

Тема 11. Україна та єс

1. Структура експорту та імпорту України та ЄС.

2. Роль та значення «Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами» (1994).

3. Самміти Україна-ЄС. Дорожня карта «Україна-ЄС».

4. Створення Спільного європейського економічного простору.

5. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Єв ропа-сусідство»(березень 2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з ЄС.

Порядок поточного Та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни “європейська інтеграція”

Згідно навчального плану система оцінювання включає блок поточного та підсумкового контролю знань для студентів денної та заочної форм навчання, та лише блок поточного оцінювання – для студентів вечірньої форми.

1. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної та вечірньої форм навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання модульних завдань, а також обов’язкових та вибіркових завдань для самостійного опрацювання.

1.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять.

Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 30 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 32 акад. год.. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 1 год. Таким чином реальна кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 30 балів складає 15 занять (еквівалент 30 акад. год.). Отже, максимально можлива оцінка кожного заняття складає 2 бали. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

• відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

• доброму та задовільному рівням (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Для вечірньої форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 60 балів. Згідно робочої навчальної програми відведено 16 акад. год.. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 2 год. Таким чином реальна кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 60 балів складає 6 занять (еквівалент 12 акад. год.). Отже, максимально можлива оцінка кожного заняття складає 10 балів. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

• відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

• доброму рівню (8 балів) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

• задовільному рівню (6 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи помилки;

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру. При цьому, незадовільні оцінки не включаються до загальної суми.

Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).

1.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

З курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів – для денної форми навчання та 20 балів – для вечірньої форми (відповідно по 5 та по 10 балів за кожне з завдань).

Перше модульне завдання складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 1-4 даного курсу:

Тема 1. Суть, етапи та напрямки розвитку європейської інтеграції;

Тема 2. Договірно-правова основа та інституції ЄС;

Тема 3. Бюджет Європейського Союзу;

Тема 4. Основні політики ЄС.

Модульна робота студентів денної форми оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів; вечірньої форми − 0; 6; 8 та 10 балів.

Друге модульне завдання складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 5-11 даного курсу:

Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН; Економічна модель Франції; Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія); Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція); Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія); Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.); Україна та ЄС

Критерії оцінювання модульних завдань:

Види модульних завдань	Методика оцінки
	Денна та заочна форми		Вечірня форма
	К-сть балів	Критерії оцінки	К-сть балів	Критерії оцінки
1. Теоре­­тичні питання	2	відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;	4	відмінному рівню (4 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;
	1	доброму рівню (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;	3	доброму рівню (3 бали) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;
	0	незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.	2	задовільному рівню (2 бали) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи помилки;
			0	незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.
2.Тести	3	Відмінну оцінку (3 бали) студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ;	5	Відмінну оцінку (5 балів) студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ;
	2	Оцінку добре (2 бали) студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів;	4	Оцінку добре (4 бали) студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів;
	1	Задовільну оцінку (1 бал) студент отримує за 60-69% вірних відповідей;	3	Задовільну оцінку (3 бали) студент отримує за 60-69% вірних відповідей;
	0	Незадовільну оцінку (0 балів) студент отримує за 59% і менше вірних відповідей;	0	Незадовільну оцінку (0 балів) студент отримує за 59% і менше вірних відповідей;
РАЗОМ	5	Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань	10	Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань

Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.

Активність та успішність на практичних заняттях та виконання модульних завдань − обов’язкові види поточної роботи студентів, зміст та порядок оцінки яких відображені в пп. 1.1 – 1.2 − дозволяють в сумі набрати:

- максимум 40 балів із 50 для студентів денної форми навчання;

- максимум 80 балів із 100 для студентів вечірньої форми навчання.