- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Опорний конспект лекцій повинен допомогти студентам сформувати необхідну систему знань про сучасні інтеграційні процеси у міжнародній освіті в контексті прийняття Болонської декларації.
- •1.Поняття «вища освіта». Мета, задачі, структура, типи вищих навчальних закладів України.
- •2.Загальна характеристика кредитно-трансферної системи накопичення ects.
- •3.Запровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту України.
- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу план
- •Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Основні завдання, принципи та шляхи формування Європейського простору вищої освіти
- •Хронологія залучення європейських держав до Болонського процессу
- •3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:
- •1.Індивідуалізація навчання як важлива умова реформування вищої освіти.
- •2. Індивідуальний навчальний план, як засіб індивідуалізації навчальної діяльності студентів.
- •3. Структура, порядок формування, введення та контролю виконання індивідуальних навчальних планів студентів.
- •Порядок введення інпс
- •Контроль за виконанням інпс
- •1.Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ects
- •2. Сутність та призначення навчальних занять, індивідуальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки та контрольних заходів.
- •3. Порядок оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (кмсонп)
- •Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів з підсумкового модульного контролю (пмк)
- •Терміни ліквідації академічної заборгованості студентів
- •Відрахування студентів з академії за академічну заборгованість.
- •Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Стипендіальне забезпечення студентів
- •Навчальне навантаження студентів
- •Загальні відомості про бібліотеку вищого навчального закладу.
- •Правила користування бібліотечними фондами.
- •Бібліотеки м. Дніпропетровська
- •Структура і організація роботи органів студентського самоврядування вищого навчального закладу.
- •Структура і організація роботи органів студентського самоврядування
- •2. Вищим органом студентського самоврядування академії є конференція колективу студентів навчального закладу.
- •3. Виконавчим органом студентського самоврядування академії є студентська рада самоврядування академії.
- •8. Вищим органом студентського самоврядування у гуртожитку є конференція колективу студентів – мешканців гуртожитку.
- •2. Основні завдання та функції органів студентського самоврядування
- •3. Всеукраїнська студентська рада. Здобутки і перспективи розвитку.
- •6. Бібліографічний список Основна література
- •Додаткова література
- •Електронні ресурси
2. Сутність та призначення навчальних занять, індивідуальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки та контрольних заходів.
Формами організації процесу в умовах КМСОНП є: навчальні заняття (лекційні, практичні, семінарські та індивідуальні заняття, консультації), всі види практик, самостійна робота студентів, виконання індивідуальних завдань, контрольні заходи та інші форми й види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.
Лекція
Лекція — це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності.
Лекція є однією з основних організаційних форм навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.
Лекція повинна охоплювати все нове, що є в законодавчих документах, в літературі, виявляється на практиці, висвітлювати динаміку змін та суперечливі питання, які виникають при вивченні окремих тем дисципліни. При викладенні лекційного матеріалу можуть використовуватися результати науково-дослідної роботи самого лектора та викладачів кафедри, лекція має носити проблемний характер.
Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежуватися в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.
Практичне заняття
Практичне заняття — це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами практичних завдань.
Основна мета практичного заняття — розширення, поглиблення й деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи, і спрямування їх на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.
Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Практичне заняття проводиться з однією академічною групою. З окремих навчальних дисциплін практичні заняття можуть проводитися з меншою, ніж академічна група, кількістю студентів.
Семінарське заняття
Семінарське заняття - це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організує обговорення студентами питань з тем, визначених робочою навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, обговорення рефератів, доповідей та вирішення виробничих ситуацій, дискусій тощо.
Семінарське заняття проводиться з однією академічною групою.
Самостійна робота студента
Самостійна робота студента — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.
Метою самостійної роботи студента є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.
В ході самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, повинний свідомо ставитися до оволодіння теоретичними знаннями і практичними вміннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається робочим навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми.
Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.
Індивідуально-консультативна робота
Індивідуально-консультативна робота — це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу.
Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному напрямку.
Індивідуально-консультативна робота проводиться у поза навчальний час за окремим графіком, який розробляється на кожний семестр кафедрою з урахуванням вимог робочої навчальної програми дисципліни і трудомісткості цієї роботи для студента та затверджується завідувачем кафедри у тижневий строк з початку семестру.
Практична підготовка студента
Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом навчального процесу і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Організація практичної підготовки студентів академії регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93. Графік проведення практик та їх зміст визначаються Наскрізною програмою практики за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем і напрямом підготовки.
Практика залежно від рівня підготовки, спеціальності чи спеціалізації може бути: ознайомлювальна, навчальна, виробнича, переддипломна.
З метою конкретизації змісту кожного виду практики та визначення переліку робіт, які студенти повинні виконати підчас практики, викладачами відповідної кафедри розробляється робоча програма практики. Робоча програма практики розглядається на засіданні кафедри та затверджується проректором з науково-педагогічної роботи.
Навчальна практика може здійснюватися як циклом, так і шляхом чергування з теоретичним навчанням по днях (тижнях) при умові забезпечення зв’язку змісту практики і теоретичного навчання. Виробнича та переддипломна практики проводяться з відривом від навчання та безпосередньо пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.
Базами практики є фінансові органи, органи державної податкової служби, підприємства різних форм власності та господарської діяльності, органи місцевого самоврядування, банківські установи, страхові компанії та інші установи, з якими академією укладені договори про співробітництво або проходження практики студентами. Ознайомлювальна і навчальна практики можуть проводитися на базі вищого навчального закладу.
Навчально-методичне керівництво практикою і контроль за виконанням програм практики покладається на відповідні кафедри академії.
