- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Опорний конспект лекцій повинен допомогти студентам сформувати необхідну систему знань про сучасні інтеграційні процеси у міжнародній освіті в контексті прийняття Болонської декларації.
- •1.Поняття «вища освіта». Мета, задачі, структура, типи вищих навчальних закладів України.
- •2.Загальна характеристика кредитно-трансферної системи накопичення ects.
- •3.Запровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у вищу освіту України.
- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу план
- •Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Основні завдання, принципи та шляхи формування Європейського простору вищої освіти
- •Хронологія залучення європейських держав до Болонського процессу
- •3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:
- •1.Індивідуалізація навчання як важлива умова реформування вищої освіти.
- •2. Індивідуальний навчальний план, як засіб індивідуалізації навчальної діяльності студентів.
- •3. Структура, порядок формування, введення та контролю виконання індивідуальних навчальних планів студентів.
- •Порядок введення інпс
- •Контроль за виконанням інпс
- •1.Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ects
- •2. Сутність та призначення навчальних занять, індивідуальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки та контрольних заходів.
- •3. Порядок оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (кмсонп)
- •Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів з підсумкового модульного контролю (пмк)
- •Терміни ліквідації академічної заборгованості студентів
- •Відрахування студентів з академії за академічну заборгованість.
- •Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Стипендіальне забезпечення студентів
- •Навчальне навантаження студентів
- •Загальні відомості про бібліотеку вищого навчального закладу.
- •Правила користування бібліотечними фондами.
- •Бібліотеки м. Дніпропетровська
- •Структура і організація роботи органів студентського самоврядування вищого навчального закладу.
- •Структура і організація роботи органів студентського самоврядування
- •2. Вищим органом студентського самоврядування академії є конференція колективу студентів навчального закладу.
- •3. Виконавчим органом студентського самоврядування академії є студентська рада самоврядування академії.
- •8. Вищим органом студентського самоврядування у гуртожитку є конференція колективу студентів – мешканців гуртожитку.
- •2. Основні завдання та функції органів студентського самоврядування
- •3. Всеукраїнська студентська рада. Здобутки і перспективи розвитку.
- •6. Бібліографічний список Основна література
- •Додаткова література
- •Електронні ресурси
Порядок введення інпс
Бланки ІНПС з кожного напряму підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра отримують співробітники деканатів.
На початку навчання студент, відповідно до порядку, формує варіативну частину свого ІНПС.
Одержавши заяви-побажання студентів з переліком вибраних дисциплін співпрацівники деканату вписують дисципліни до ІНПС після чого план підписується студентом, затверджується деканом і проректором та видається студенту.
Протягом усього періоду навчання до ІНПС вносяться данні щодо поточної і підсумкової успішності студента з нормативних та вибіркових дисциплін, результати проходження практики та результати державної атестації.
Контроль за виконанням інпс
За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.
Контроль за виконанням ІНПС на підставі відомостей обліку успішності студентів здійснює куратор випускової кафедри.
Куратор є науково-педагогічний працівник випускової кафедри, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений із вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.
На куратора покладається виконання таких основних завдань:
надання кваліфікованих консультацій щодо формування ІНПС;
ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами,
які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
погодження ІНПС та подання його на затвердження деканові факультету;
контроль за реалізацією ІНПС на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо до продовження навчання студента або щодо його відрахування.
Куратор має право:
відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;
подавати пропозицію деканові факультету щодо до переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента.
ЛЕКЦІЯ №3
Тема : Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі.
1.Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ects
У положенні використано терміни, що надані у Законах України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р. № 2984-111 та "Про інноваційну діяльність" від 04.07.2002 p. № 40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток № 1 до наказу Міністерства освіти України від 31.07.98 р. № 285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р), та наведені нові терміни відповідно Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу», а саме:
Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ECTS) - забезпечує єдину процедуру, що гарантує академічне визнання навчання, що проходило за кордоном, і студент не втрачає часу на повторення пройденого курсу. Система дозволяє вимірювати і порівнювати результати навчання і передавати їх з одного навчального закладу до іншого, використовуючи загальні поняття і зрозумілі для всіх механізми — кредити та оцінки, а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти. ECTS базується на трьох ключових елементах: прозорості інформації про навчальні програми вищого навчального закладу та здобутки студента; взаємній угоді між вищими навчальними закладами - партнерами і студентом; використанні залікових одиниць (кредитів). Ці ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакету, договору про навчання і академічної довідки оцінювання знань.
ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:
Кредити ECTS, які є числовим еквівалентом індексу трудомісткості, що призначається навчальному курсу, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідного для його повного опанування.
Інформаційний пакет, який дає загальну інформацію про навчальний заклад, його факультети, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, навчальні програми із зазначенням обов’язкових і вибіркових курсів, організацію навчального процесу, систему оцінювання тощо.
Перелік оцінок з дисциплін, який показує здобутки студентів у навчанні загальнозрозумілим способом і може легко передаватися з одного навчального закладу до іншого.
Форми заяв для студентів/договір на підготовку фахівця між студентом і вищим навчальним закладом.
Кредит ECTS — це одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння певного модуля. Кредити враховують всі види навчальної роботи, у т.ч. самостійну роботу і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента.
Ціна кредиту ECTS складає 36 академічних годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік — 60 кредитів ECTS.
Кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Загальний обсяг годин з навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);
Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;
Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;
Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.
