- •Історія держави і права зарубіжних країн /Хрестоматія Шевченко о.О.
- •1.2. Закони Ману
- •Глава III
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
- •2.2. Арістотель про спартанські установи
- •2.3. Арістотель про реформи Клісфена
- •2.4. Плутарх про реформи Солона
- •3.1. Громадянські списки
- •3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
- •3.3. Архонти
- •3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
- •3.5. Організація судів
- •4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
- •4.2. Закони XII таблиць
- •4.3. Інституції Гая
- •5.1. Салічна правда
- •5.2. Королівське пожалування
- •5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
- •5.4. Прекарна грамота
- •5.5. Зобов'язання
- •5.6. Кабальна грамота
- •6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
- •6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
- •6.3. Королівська декларація 1626 р. Про знищення фортець
- •6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
- •7.1. «Золота булла» 1356 р.
- •Глава II
- •Глава VII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XVII
- •8.1. «Земське право»
- •8.2. «Ленне право»
- •Глава II
- •8.3. Кароліна
- •8.4. Магдебурзьке право
- •9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.Ст.)
- •9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
- •9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
- •9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
- •9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. За правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
- •9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
- •10.1. З Корану
- •11.1. Соборное Уложение 1649 г.
- •Глава II. О государской чести, и как его государское здоровье оберегать
- •Глава III. О государеве дворе, чтоб на государеве дворе ни от кого никаного безчинства и брани не бьіло
- •Глава IV. О подпишиках, и которьіе печати поддельївают
- •Глава V. О денежньїх мастерех, которьіе учнут делати воровския деньги
- •Глава VI. О проезжих грамотах в иньїя государства
- •Глава VII. О службе всяких ратных людей Московского
- •Глава VIII. О искуплении пленных
- •Глава X. О суде
- •Глава XI. Суд о крестьянех
- •Глава XII. О суде Патриарших, приказных и дворовых всяких людей и крестьян
- •Глава XIII. О монастырском приказе
- •Глава XIV. О крестном целовании
- •Глава XV. О вершеных делах
- •Глава XVI. О поместных землях
- •Глава XVII. О вотчинах
- •Глава XIX. О посадских людех
- •Глава XX. Суд о холопех
- •Глава XXI. О разбойных и о татиных делах
- •Глава XXIII. О стрельцах
- •Глава XXV. Указ о корчмах
- •13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
- •13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
- •13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
- •13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
- •13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
- •13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
- •13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
- •13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
- •13.9. Білль про права (1689 р.)
- •13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
- •13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
- •13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
- •13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
- •13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
- •13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
- •13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках з'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
- •13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
- •14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
- •14.2. Статті конфедерації 1781 року
- •14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.Іх.1787 р.)
- •14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
- •14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
- •14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
- •14.7. Додатки до Конституції сша
- •14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
- •14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
- •15.1. Декларація прав людини і громадянина
- •15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. Про знищення феодальних прав і привілеїв
- •15.3. Французька Конституція 1791 р.
- •Глава 4 Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5 Про судову владу
- •Глава I Про Національні законодавчі збори
- •Глава 2 Розділ 1. Про королівську владу і короля
- •15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
- •15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
- •15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
- •15.7. Декрет 25 березня 1793 р. Про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
- •15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. Про відрядження народних представників в армію
- •15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. Про масовий набір
- •15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
- •15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
- •15.12. Закон 29 вересня 1793 р. Про максимум
- •15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
- •15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
- •15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
- •15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
- •15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
- •15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
- •15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
- •15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
- •15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
- •15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
- •15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
- •15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
- •15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
- •15.26. Конституція Французької республіки (4.Хі.1848 р.)
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава V
- •Глава VIII
- •15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
- •15.28. Декларація Комуни до французького народу
- •15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
- •15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
- •16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
- •16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
- •16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
- •17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
- •17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
- •19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
- •19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
- •19.3. Закон Вагнера (5.07л935 p.)
- •19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
- •§ 1. Національний закон про трудові відносини з врахуванням внесених доповнень говорить:
- •19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
- •§ 2. Із даних, наданих різноманітними комітетами Сенату і Палати представників, Конгрес робить висновок, що:
- •§ 22. Не дозволяється в'їзд до сша будь-якому іноземцю, який підпадає під будь-яку із таких категорій:
- •19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
- •19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •19.8. Додатки до Конституції сша
- •20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
- •20.2. З Декрету про мир
- •20.3. З Декрету про землю
- •20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
- •20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята рнк 2.11.1917 р.)
- •20.6. Про суд (Декрет рнк 22.11.1917 р.)
- •20.7. Декрет вцвк і рнк від 2(15) грудня 1917 р. Про врнг
- •20.8. З протоколу рнк № 21 про створення внк (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
- •20.9. Декрет вцвк. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
- •20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
- •20.11. Декрет вцвк і рнк від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
- •20.12. Декрет вцвк від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
- •20.13. Декрет рнк від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
- •20.14. Декрет рнк від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
- •20.15. Декрет рнк від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
- •20.16. Постанова врнг від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
- •20.17. Постанова рнк від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
- •20.18. Декрет вцвк від золі. 1918 р. Про народний суд ррфср
- •20.19. Постанова вцвк від 17.02.1919 р. Про внк
- •20.20. Декрет вцвк від 12.04.1919 р.
- •20.21. Декрет вцвк від 24.10.1919 р. Про ревкоми
- •20.22. Декрет вцвк від 8.02.1920 р. Про рсі
- •20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
- •20.24. Постанова вцвк від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
- •20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права ррфср. Про кримінальне право
- •20.26. Конституція (Основний закон) ррфср (прийнята у Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Глава 6
- •20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет вцвк від 21.03.1921 р.)
- •20.28. Про обмін (Декрет рнк від 21.05.1921 р.)
- •20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет рнк від 15.06.1921 р.)
- •20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет вцвк і рнк від 10.12.1921 р.)
- •20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет вцвк ррфср 1.06.1919 р.)
- •20.32. Конституція срср 1924 р.
- •Глава 1
- •Глава 2
- •21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
- •21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
- •21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
- •21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
- •21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
- •21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
- •22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
- •22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
- •22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
- •22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
- •22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
- •22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
- •23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
- •Глава II. Парламент
- •Глава V. Про Президента Республіки
- •Глава VI. Про Раду Міністрів
- •23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
- •Глава II. Розподіл місць між списками
- •23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. Про обрання членів Національних зборів
- •23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
- •23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
- •24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
- •24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
- •24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
- •24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
- •24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
- •24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
Глава XVII. О вотчинах
А в ней 55 статей
1. ...Кого не станет, да после его останется жена бездетна, да после того же останутся братья родные и двоюродные и род: и те вотчины давать в род того умершаго, кого не станет, братьям родным и двоюродным и в род, кто кому ближе. А женам тех умерших, которые останутся бездетны, давать им из животов их четверть да приданое. А до родовых и до выслуженных вотчин им дела нет, опричь купленных вотчин. А которые вотчинники померли, а вотчины их после их по духовным и по данным их, даны их племянницам и внучатам, и правнучатам девкам: и тем вотчинам быть за ними по родству.
2. А у которых вотчинников после их останутся дочери их и сестры за мужем, и об вотчинах их учнут бить челом по родству челобитчики, тех умерших дочери и сестры, которые за мужем, в вотчину же; и им чинить указ по уложению, а оне тем вотчинам вотчичи. А после которых умерших учнут бить челом о вотчинах после отцов своих сыновья и дочери: и те вотчины давать сыновьям, а дочерям вотчин с братею жеребьев не давать, покаместа братья их живы, а давать дочерям после отцов их из поместей на прожиток по указу. А как братьи не станет, и дочери тем вотчинам вотчичи... Вотчины родовые и за службы даные
4 О. Шевченко
97
отдавати вотчинам детем сыну; а будет умершаго сына не будет, и те вотчины дочерям; а будет судом Божиим и дочерей не станет, и те вотчины в род отдавати, кто ближе того роду вотчичем, а им за те вотчины деньги давати по умершаго душе, в вечный поминок, по уложению. А купленая вотчина жене его, вольно ей в той вотчине, как по-хочет, нет до нея никому дела... И тех умерших матерем и женам давать на прожиток из выслуженных вотчин, по их живот по разсмотрению. А тем вдовам тех выслуженных вотчин не продать, и не заложить, и по душе не отдать, и в приданые за собою не писать. А будет пойдет за муж, или пострижется, или умрет: и те вотчины отдавать вотчинником, кто к тем вотчинам будет ближе, по прежним Государевым указом и уложением, как писано выше сего.
6. А которая купленная вотчина, после умершаго, дана будет жене его, опричь детей: и она в той вотчине вольна; а иному никому до той вотчины дела нет.
9. А продавать поместныя земли в вотчину по Государеву имянному указу, кого Государь пожалует, а без Государева имянного указу помещиком поместных их земель в вотчину никому не продавать.
ЗО. А судити о вотчине за сорок лет; а которыя вотчины будут в купле, или в закладе больши сорока лет, а вотчинники о таких вотчинах учнут после сорока лет бити челом на выкуп: и таких вотчин после указных сорока лет на выкуп никому не давать.
Глава XIX. О посадских людех
А в ней 40 статей
2. А которые взяты по роспросом изо всяких чинов люди с земель с тех, которые построены были близко Московских посадов, торговые и ремесленные люди, и розданы в тяглые сотни: и тем людем быть впредь безповоротно за Государем, где кто в тягло отдан.
5. А которые слободы Патриарши и властелинские, и монастырские, и Боярские и Думных и всяких чинов людей около Москвы: и те слободы со всякими промышлен-
98
ными людьми, опричь кабальных людей, по тому же по сыску, взяти за Государя. А пашенных крестьян, будет которые объявятся по роспросу их поместей и вотчин старинные крестьяне, а привезены на те земли, и с тех слобод велети тем людем, у кого те слободы будут взяты, свести в свои вотчины и в поместья. А будет у тех пашенных крестьян на Москве и в городех есть лавки, и погребы и соляные варницы: и им те лавки и погребы и варницы продать Государевым тяглым людем, а впредь лавок, и погребов и варниц, опричь Государевых тяглых людей, никому не держати.
9. ...А будет в тех селех и в деревнях, которые крестьяне объявятся торговые, а у них в тех городах будут лавки и всякие промыслы, а они напередь сего в посадских людех не бывали, и тягла не платили: и тех крестьян указал Государь дати на крепкие поруки, что им впредь в лавках и в погребах не сидети и не торговати, и варниц и кабаков не откупати, а те лавки и погребы и варницы продати тяглым людем.
11. А которые в городех стрельцы, и казаки, и драгуны всякими торговыми промыслы промышляют, и в лавках сидят: и тем стрельцом, и казаком, и драгуном, с торговых своих промыслов, платити таможенныя пошлины, а с лавок оброк, а с посадскими людьми тягла им не платити, и тяглых служеб не служити.
13. А которые Московские и городовые посадские тяглые люди сами, или отцы их в прошлых годех живали на Москве, и в городех на посадех и в слободах в тягле, и тягло платили, а иные жили на посадех же и в слободах у тяглых людей в сидельцах и в наймитах, а ныне они живу в закладчиках за Патриархом же и за Митрополиты, и за Архиепископы, и за Епископом, и за монастыри, и за Бояры, и за Окольничими, и за Думными, и за ближними и за всяких чинов людьми на Москве и в городех, на их дворех, и в вотчинах, и в поместьях, и на церковных землях: и тех всех сыскивати, и свозити на старые их посадские места, где кто живал напредь сего, безлетно же и безповоротно...
15. А которые Боярские и иных чинов люди и крестьяне на Москве и по городом покупили себе и в заклады по-
4*
99
и мали тяглые дворы и лавки, и анбары, и погребы каменные и соляные варницы, и торгуют всякими товары: и тем Боярским и иных чинов людем и крестьяном, те тяглые дворы, и лавки, и погребы, и анбары, и варницы продати тяглым торговым и посадским людем, а им теми дворами, и лавками, и погребами, и анбары, и варницами впредь не владеть, и впредь ничью людем и крестьяном, опричь Государевых торговых посадских людей, тяглых дворов, и лавок, и погребов, и анбаров, и варниц ни у кого не покупати. А будет впредь чьи люди и крестьяне у кого купят тяглые дворы, или лавки и погребы, и анбары, и варницы: и у них те дворы, и лавки, и погребы, и анбары, и варницы взяты на Государя безденежно; да им же за то быти от Государя в великой опале и в торговой казни.
20. Да и тем всем посадским людем, которые живут ныне в городех за Патриархом, и за властными, и за монастыри, и за Бояры, за Окольничими, и за ближними и всяких чинов людьми в слободах: и тем всем быти в тех городех в посаде, где кто ныне живет. А которые розвезены в уезды, в села и в деревни с посадов: и тех всех сыскивая, свозити на посады тех городов где кто сыскан будет.
