- •Історія держави і права зарубіжних країн /Хрестоматія Шевченко о.О.
- •1.2. Закони Ману
- •Глава III
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
- •2.2. Арістотель про спартанські установи
- •2.3. Арістотель про реформи Клісфена
- •2.4. Плутарх про реформи Солона
- •3.1. Громадянські списки
- •3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
- •3.3. Архонти
- •3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
- •3.5. Організація судів
- •4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
- •4.2. Закони XII таблиць
- •4.3. Інституції Гая
- •5.1. Салічна правда
- •5.2. Королівське пожалування
- •5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
- •5.4. Прекарна грамота
- •5.5. Зобов'язання
- •5.6. Кабальна грамота
- •6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
- •6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
- •6.3. Королівська декларація 1626 р. Про знищення фортець
- •6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
- •7.1. «Золота булла» 1356 р.
- •Глава II
- •Глава VII
- •Глава IX
- •Глава X
- •Глава XI
- •Глава XI
- •Глава XVII
- •8.1. «Земське право»
- •8.2. «Ленне право»
- •Глава II
- •8.3. Кароліна
- •8.4. Магдебурзьке право
- •9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.Ст.)
- •9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
- •9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
- •9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
- •9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. За правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
- •9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
- •10.1. З Корану
- •11.1. Соборное Уложение 1649 г.
- •Глава II. О государской чести, и как его государское здоровье оберегать
- •Глава III. О государеве дворе, чтоб на государеве дворе ни от кого никаного безчинства и брани не бьіло
- •Глава IV. О подпишиках, и которьіе печати поддельївают
- •Глава V. О денежньїх мастерех, которьіе учнут делати воровския деньги
- •Глава VI. О проезжих грамотах в иньїя государства
- •Глава VII. О службе всяких ратных людей Московского
- •Глава VIII. О искуплении пленных
- •Глава X. О суде
- •Глава XI. Суд о крестьянех
- •Глава XII. О суде Патриарших, приказных и дворовых всяких людей и крестьян
- •Глава XIII. О монастырском приказе
- •Глава XIV. О крестном целовании
- •Глава XV. О вершеных делах
- •Глава XVI. О поместных землях
- •Глава XVII. О вотчинах
- •Глава XIX. О посадских людех
- •Глава XX. Суд о холопех
- •Глава XXI. О разбойных и о татиных делах
- •Глава XXIII. О стрельцах
- •Глава XXV. Указ о корчмах
- •13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
- •13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
- •13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
- •13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
- •13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
- •13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
- •13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
- •13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
- •13.9. Білль про права (1689 р.)
- •13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
- •13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
- •13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
- •13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
- •13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
- •13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
- •13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках з'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
- •13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
- •14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
- •14.2. Статті конфедерації 1781 року
- •14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.Іх.1787 р.)
- •14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
- •14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
- •14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
- •14.7. Додатки до Конституції сша
- •14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
- •14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
- •15.1. Декларація прав людини і громадянина
- •15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. Про знищення феодальних прав і привілеїв
- •15.3. Французька Конституція 1791 р.
- •Глава 4 Про здійснення виконавчої влади
- •Глава 5 Про судову владу
- •Глава I Про Національні законодавчі збори
- •Глава 2 Розділ 1. Про королівську владу і короля
- •15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
- •15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
- •15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
- •15.7. Декрет 25 березня 1793 р. Про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
- •15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. Про відрядження народних представників в армію
- •15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. Про масовий набір
- •15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
- •15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
- •15.12. Закон 29 вересня 1793 р. Про максимум
- •15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
- •15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
- •15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
- •15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
- •15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
- •15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
- •15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
- •15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
- •15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
- •15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
- •15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
- •15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
- •15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
- •15.26. Конституція Французької республіки (4.Хі.1848 р.)
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава V
- •Глава VIII
- •15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
- •15.28. Декларація Комуни до французького народу
- •15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
- •15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
- •16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
- •16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
- •16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
- •17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
- •17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
- •19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
- •19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
- •19.3. Закон Вагнера (5.07л935 p.)
- •19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
- •§ 1. Національний закон про трудові відносини з врахуванням внесених доповнень говорить:
- •19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
- •§ 2. Із даних, наданих різноманітними комітетами Сенату і Палати представників, Конгрес робить висновок, що:
- •§ 22. Не дозволяється в'їзд до сша будь-якому іноземцю, який підпадає під будь-яку із таких категорій:
- •19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
- •19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •19.8. Додатки до Конституції сша
- •20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
- •20.2. З Декрету про мир
- •20.3. З Декрету про землю
- •20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
- •20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята рнк 2.11.1917 р.)
- •20.6. Про суд (Декрет рнк 22.11.1917 р.)
- •20.7. Декрет вцвк і рнк від 2(15) грудня 1917 р. Про врнг
- •20.8. З протоколу рнк № 21 про створення внк (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
- •20.9. Декрет вцвк. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
- •20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
- •20.11. Декрет вцвк і рнк від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
- •20.12. Декрет вцвк від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
- •20.13. Декрет рнк від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
- •20.14. Декрет рнк від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
- •20.15. Декрет рнк від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
- •20.16. Постанова врнг від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
- •20.17. Постанова рнк від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
- •20.18. Декрет вцвк від золі. 1918 р. Про народний суд ррфср
- •20.19. Постанова вцвк від 17.02.1919 р. Про внк
- •20.20. Декрет вцвк від 12.04.1919 р.
- •20.21. Декрет вцвк від 24.10.1919 р. Про ревкоми
- •20.22. Декрет вцвк від 8.02.1920 р. Про рсі
- •20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
- •20.24. Постанова вцвк від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
- •20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права ррфср. Про кримінальне право
- •20.26. Конституція (Основний закон) ррфср (прийнята у Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Глава 6
- •20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет вцвк від 21.03.1921 р.)
- •20.28. Про обмін (Декрет рнк від 21.05.1921 р.)
- •20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет рнк від 15.06.1921 р.)
- •20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет вцвк і рнк від 10.12.1921 р.)
- •20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет вцвк ррфср 1.06.1919 р.)
- •20.32. Конституція срср 1924 р.
- •Глава 1
- •Глава 2
- •21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
- •21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
- •21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
- •21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
- •21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
- •21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
- •22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
- •22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
- •22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
- •22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
- •22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
- •22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
- •23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
- •Глава II. Парламент
- •Глава V. Про Президента Республіки
- •Глава VI. Про Раду Міністрів
- •23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
- •Глава II. Розподіл місць між списками
- •23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. Про обрання членів Національних зборів
- •23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
- •23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
- •24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
- •24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
- •24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
- •24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
- •24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
- •24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)
13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
1. Беручи до уваги, що єпископи та інші особи, що посідають духовні посади, не мають права юрисдикції у
ПО
світських справах, оскільки духовні посади мають таке важливе значення, що вони повинні заволодіти людиною повністю, і багатий досвід показує, що втручання духовних осіб у юрисдикцію стосовно світських справ спричиняло великі незручності і неприємності як церкві, так і державі, його величність... дав свою милостиву згоду, щоб було постановлено, і владою цього парламенту так і постановлено, що ні архиепископ, ні єпископ, ні будь-яка інша особа, яка посідає тепер або у майбутньому буде посідати духовну посаду, не можуть... після 15 лютого 1642 р. посідати яку-небудь посаду або місце, подавати голос або голосувати, користуватися чи здійснювати якісь повноваження або владу в парламенті цього королівства, а також бути членом Таємної ради його величності (його спадкоємців або наступників) чи мировим суддею для слухання і вирішення справ або звільнення заарештованих з місць ув'язнення, здійснювати яку-небудь юрисдикцію у світських справах, ... і повинні повністю бути позбавлені і визнані неспроможними посідати, отримувати, користуватися або здійснювати які-небудь із вище зазначених посад, місць, повноважень, прав і справ, про які сказано вище.
2. І далі постановлено зазначеною вище владою, що усі дії, починаючи після 15 лютого, які будуть здійснені якимось архієпископом, єпископом або якоюсь іншою особою, що посідає духовну посаду, а також будь-яка і кожна подача голосу або голосування... всупереч меті і істинному змісту цього акта, будуть вважатись повністю недійсними у всіх відношеннях.
13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
Постановлено, що громади в Англії, що засідають у парламенті:
1) оголошують, що народ... є джерелом усякої законної влади;
2) і також оголошують, що громади Англії, що засідають у парламенті, будучи обрані і представляючи народ, є вищою владою у державі;
Ш
3) і також оголошують, що те, що постановлено або оголошено як закон громадами, що засідають у парламенті, має силу закону і обов'язкове для народу, хоча б король або пери не дали на це своєї згоди.
13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
Громади Англії, що засідають у парламенті, переконавшись на занадто багатому досвіді, що продовження існування палати лордів некорисне і небезпечне для англійського народу, визнали нагальним постановити і видати як закон, і ним постановлено і вирішено цим парламентом і його владою, що віднині палата лордів у парламенті... повністю знищується і відміняється, і що з цього часу лорди не повинні збиратися або засідати у палаті, що мала назву палати лордів, або у будь-якому приміщенні або місці як палата лордів, а також вони не повинні засідати, голосувати, давати поради, обговорювати або вирішувати будь-які справи, як палата лордів у парламенті..
13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
I. Що верховна законодавча влада вільної держави Англії,
Шотландії і Ірландії і володінь, що їм належать, зосеред
жується і знаходиться в одній особі і народі, представлено
му у парламенті; титул названої особи — «лорд-протектор
вільної держави Англії, Шотландії і Ірландії».
II. Що здійснення повноважень верховного правителя й
управління вищеназваними країнами і володіннями і їх на
селенням належить лордові-протектору, за сприяння ради,
кількість членів якої не повинна перебільшувати двадцяти
одного і не бути менше тринадцяти.
III. Що усякого роду укази, виклики до суду, повноважен
ня, патенти, пожалування та інші розпорядження, які до цього
часу видавались від імені і титулу захисників свободи Англії
владою парламенту, мають видаватись від імені і титулу лор-
да-протектора, яким у майбутньому будуть здійснюватись
призначення усіх посадових осіб і пожалування почесних
112
звань у вказаних вище трьох націях. Він має право помилування (крім випадків вбивства і зради) і отримання усіх конфіскацій, здійснених у громадських інтересах. Він має управляти згаданими вище країнами і володіннями... при сприянні ради і на основі цього акту і законів.
IV. Що лорд-протектор під час засідань парламенту по
винен ... керувати міліцією і військами як на морі, так і на
суші для досягнення миру і добробуту трьох націй за зго
дою парламенту, і що лорд-протектор у проміжках між
засіданнями парламентів повинен мати і керувати міліцією
для досягнення зазначених вище цілей, з відома і за згодою
більшості членів ради.
V. Що лорд-протектор, з відома зазначеної вище ради,
повинен керувати усіма справами стосовно утримання і
зміцнення добросусідських відносин з іноземними короля
ми, правителями і державами, а також, за згодою більшості
членів ради, має право вести війну і укладати мир.
VII. Парламент має бути скликаний для засідання у Вест-
мінстері 3 вересня 1654 року, і наступні парламенти мають
скликатись один раз кожного третього року, починаючи з
дня розпуску нині існуючого парламенту.
VIII. Що ні парламент, який скликається у першу чергу,
ні якісь наступні парламенти не можуть бути відтягнуті, пе
рервані або розпущені протягом п'яти місяців з дня їх пер
шого засідання без їх на те згоди.
XVIII. Що усі і кожна особа і особи, що мають на праві власності або володіння від свого імені майно рухоме і нерухоме вартістю двісті фунтів стерлінгів, ... визнаються такими, що мають право обирати членів парламенту від графств.
XXIV. Що усі біллі, прийняті парламентом, мають бути подані лордові-протекторові на його схвалення. У випадку, коли лорд-протектор не дасть своєї згоди на зазначений білль протягом двадцяти днів після подання йому білля або не дасть парламентові задовільних пояснень своєї відмови схвалити білль протягом визначеного вище терміну, тоді, у відповідності із декларацією парламенту про те, що лорд-протектор не дав згоди або задовільних мотивів своєї відмови у затвердженні білля, зазначені вище біллі мають вважатися чинними і діючими законами, хоча б лорд-протектор
113
і не дав своєї на них згоди, і якщо тільки зазначені вище біллі не мають у собі нічого, що протирічить правилам цього акта.
XXXII. Що звання лорда-протектора ... є виборним, а не
спадковим; після смерті лорда-протектора на його місце
має бути негайно обрано іншу особу; це обрання має про
водити рада...
XXXIII. Що Олівер Кромвель, капітан-генерал військ
Англії, Шотландії і Ірландії, визнається і цим оголошується
довічно лордом-протектором вільної держави Англії, Шот
ландії і Ірландії і володінь, що їм належать.
XXXVI. Що ніхто не може бути змушений сповідувати державну релігію через покарання або іншим способом...
