Питання для самоконтролю із постмодерної літератури для магістрантів V курсу

Доцент А.В.Демченко

1. Проза Юрія Андруховича. Роман «Рекреації». Смисл назви твору. Орієнтації на концепцію середньовічної «карнавальної культури й амбівалентності». Сюжет­на канва роману. Мотив карнавального коронування й декоронування Великого Поета, навмисне знесення його з п'єдесталу Пророка і Вождя. Літературні алюзії у «Рекреаціях», їх доречність, актуальність. Оцінка роману критикою.

Роман «Московіада». Мозаїко-карнавальна композиція, моно-міфологічна схема розгортання сюжету. Антитоталітарний підтекст роману. Реконструкція символів імперії у текстах «Московіади».

2. Проза Юрія Андруховича. Роман «Перверзія». Неоднозначне значення назви твору. Венеціанські пригоди Станіслава Перфецького. Роман у романі — опера-буф «Орфей у Венеції», її роль у тексті «Перверзії». Символічний образ риби. «Справжнім героєм роману є література» (Оля Гнатюк). Оцінка твору критикою.

Роман «Дванадцять обручів». Інтертекстуальність твору, глибокий підтекст, символіка, психологізм, іронічний погляд на сучасний світ.

3. Літературний портрет Галини Пагутяк: романи «Філософський камінь», «Ком­проміс», «Книга снів і пробуджень», «Смітник Господа нашого»; повісті «Діти», «Повість про Марію і Магдалину», «Лялечка і Мацько», «Гірчичне зерно», «Запи­ски Білого Пташка» — розкриття світу очима дитини; мала проза (кожне оповідання — метафора). Повість «Захід сонця в Урожі». Архітетоніка повісті. Сон і реальне у творі. Багатовимірність образів Жінки і Чоловіка. Фантастично-символічна манера письма.

4. Проза Оксани Забужко. Роман «Польові дослідження з українського сексу». Збірка прози «Сестро, сестро». Зарубіжна та українська критика «Про польові дослідження...». Фемінізм у зарубіжній та українській літературі.

Збірка прози «Сестро, сестро» — книжка-самоантологія. Оповідання «Сестро, сестро», особливості жанру твору. Тема, проблематика. Узагальнення життя через призму дитячої і сформованої жіночої свідо­мості.

5. Поезія Юрія Андруховича. Збірки «Небо і площі», «Передмістя», «Екзотичні птахи і рослини», «Пісні для мертвого півня». Цикли «Листи в Україну», «Індія». Ідея карнавального «світу навиворіт» у сполученні культурних кодів різних епох, реальних осіб і вигаданих героїв. Ліричний цикл «Цирк Ваґабундо». Цикл «Кримінальні сонети». Погляд на повсяк­денну дійсність як театр абсурду, епатажність; ужи­вання жаргонної лексики, евфемізмів у сонетах «Ніжність», «Азарт», «Життєпис», «Мафія». Поєднання патетики з іронією, нахил до стиліза­торства, заміна «ліричного героя» щоразу новою мас­кою. Збірка «Пісні для мертвого півня». Таємниця на­зви збірки і назв віршів. Образ півня.

6. Олександр Ірва­нець — поет, прозаїк, драматург, перекладач. Особливості компонування поетичної збірки «Любіть!..». Ранні вірші про девальвацію мрій («Пейзаж з вікна ка­зарми», «O-ля-ля!» — сказав Рембо...»). Метафізичні тексти «Мій хрест», «Переночуй ме­не, вишневий саде», «Короткий вірш про кінець світу». Політична іронія Олександра Ірванця. Вірш «Лю­біть!..» і поезія В. Сосюри «Любіть Україну»; «Інфіні­тив», «Вірш до рідної мови». Приналежність поезії до карнавально-провокаційної течії постмодерністського дискурсу.

7. Віктор Неборак. Збірки поезій «Бурштиновий час», «Літаюча голова», «Аlter Еgо». Шлях у літературу Віктора Неборака — «прокуратора» «Бу-Ба-Бу». Творче кредо письменника. Мотиви тексту «Бубон (сонет, виголошений літаючою Головою)», «Монолог з псячого приводу». Метафора блазня у текстах Неборака «Роздум бігу», «Love Story» (мелодрама з п'яти сонетів). Своєрідність текстів «В очікуванні Орисі», «Три елегії» (Ув'язнений Дон Жуан). Актуальність тексту «Ще один лист» (в Україну — з півдня). Філософська проблема «Бог — Всесвіт — Людина». Екзис­тенціалізм творчості Віктора Неборака.

8. Поезія Оксани Забужко. Збірки «Травневий іній», «Диригент останньої свічки», «Апостол», «Новий закон Архімеда: Вибрані вірші 1980-1998». Життєвий і творчий шлях письменниці. Поетич­ний доробок. Вірші «Прощання між зірок», «По­стскриптум», «Дорогою до дому». Традиції і новатор­ство в поетичних текстах.

9. Степан Процюк — представник «Нової генерації». Збірки «На вістрі двох правд», «Апологетика на cвітанку». Філософія бунту у віршах, намагання ліричного героя втекти від світу Абсурду і Хаосу («ми — діти здеградованої країни і здеградованого часу» (із Маніфесту угрупування) «Знаю», «Коли тікає щастя із анкет...». Пробле­матика інших поезій із збірок . Риси авангардизму.

10. Сергій Жадан та Ростислав Мельників — пред­ставники творчого угрупування «Червона Фіра». Збірки Сергія Жадана «Рожевий дегенерат», «Гене­рал Юда», «Цитатник», «Балади про війну та відбудову». Епатажні та пародійні тексти «Червень дозрівав», «ПТУ», «Волога і різка, мов контури дерев...».