2 Стиль керівництва
Виконання менеджером своїх функцій багато в чому залежить від стилю керівництва. Стиль - поняття багатозначне. В соціальній психології під стилем мається на увазі цілісна, відносно стійка система способів діяльності, що забезпечує ефективне виконання суб'єктом своїх функцій.
Під стилем керівництва розуміють типові манеру і спосіб поведінки менеджера. Тобто, стиль керівництва - це спосіб прийняття рішень і передачі завдань співробітникам.
До об'єктивних факторів, що формують стиль, відносять:
закономірності управління, загальнообов'язкові вимоги до керівників конкретних господарських систем;
особливості сфери діяльності;
рівень ієрархії управління;
соціально-психологічні особливості підлеглих, стиль роботи вищестоящих керівників;
усвідомлення потреби керувати «на наукових основах».
В той же час стиль менеджера носить багато в чому властиві йому індивідуальні особливості (риси суб'єктивності) і багато в чому визначається також:
ступенем оволодіння знаннями сучасного наукового менеджменту;
культурно-моральним рівнем менеджера;
ступенем відповідності особистих якостей менеджера характеру об'єкта управління; життєвими установками і цінностями менеджера;
практичним досвідом і діловими якостями; ступенем уміння спілкуватися з людьми в процесі управління.
У стилі управління будь-якого менеджера завжди виявляються протиріччя між:
накопиченими знаннями,
раціональними принципами і методами управління і ступенем оволодіння ними;
ступенем оволодіння теорією і практикою стилю роботи;
співвідношенням особистого, колективного і суспільного у свідомості керівника; думками і словами; словом і справою;
адекватними вимогами до інших і до себе в аналогічних ситуаціях.
Ефективні дії менеджера, як правило, характеризуються:
стислістю викладу думок;
точністю формулювань проблем і способів їхнього вирішення;
швидкістю орієнтування в різних питаннях бізнесу;
широтою підходу до розгляду проблем, задач поточної і перспективної діяльності;
умінням зважити усі «за» і «проти» і швидко знайти оптимальне вирішення; здатністю привернути увагу персоналу до найголовнішого в даний момент для діяльності фірми;
систематичністю, що забезпечує упорядкованість функціонування фірми;
умінням постійно викликати в персоналу фірми бажання виявляти ініціативу і творчу активність, нестандартність мислення.
Критеріями оцінки ефективності стилю діяльності менеджера є:
ступінь впливу на постійне підвищення результативності фірми;
його творчий рівень, націленість у майбутнє;
вплив на прояв ініціативи, розвиток творчості, заповзятливості персоналу фірми;
наявність програм дій щодо реалізації цілей діяльності фірми.
Відсутність таких програм або погані програми - ознака поганого стилю менеджера і непридатності керівного персоналу.
Стиль діяльності менеджера безпосередньо пов'язаний з раціональною організацією його особистої роботи, у тому числі:
плануванням і розподілом робочого часу;
умінням проводити наради, переговори, бесіди; використанням інформації і технічних засобів;
постійним підвищенням ділової кваліфікації; мистецтвом проводити вільний час і відпочивати.
На практиці велике значення здобуває вміння гнучко маневрувати між авторитарністю і потуранням.
В одних випадках необхідно вирішувати самому, але, зважаючи при цьому на думку співробітників, консультуватись з ними, не прикидаючись однак, що остаточне рішення за ними.
В інших - брати участь у прийнятті рішень на рівних правах, навіть якщо загальне рішення розходиться з думкою керівника, тобто досягати консенсусу.
Головне - не плутати стилі, уникати різних в одному епізоді. Інакше це можна розцінити як маніпуляцію, гру в демократію, що підриває довіру до керівника.