Дворівнева система оподаткування в Україні

І рівень	Загальнодержавні податки та збори (обов’язкові платежі)
ІІ рівень	Місцеві податки та збори (обов’язкові платежі)

При вивченні даної проблеми студентам слід звернути увагу на класифікацію податків, яка дає можливість повніше визначити їх сутність і функції, показати їх роль у податковій політиці держави та характер їх впливу на економічний розвиток (див. додаток 4).

В основному перелік податків, визначених законами України, відповідає світовим стандартам, але це не гарантує ефективності податкового механізму. Визначальну роль в його ефективності відіграють структура податків, рівень їх ставок, перелік і принципи надання пільг, методи контролю за сплатою.

Рис. 20. Основні підходи до реформування податкового механізму

Податковий механізм, що склався в Україні, має в своїй основі модель оподаткування, яка застосовується у розвинутих країнах. Але ця модель не враховує історичні особливості та нинішній специфічний етап економіки країни, а лише копіює елементи загальноприйнятих податкових систем. Тому ця модель є невдалою, має низьку якість і повинна бути перебудована.

Податкова реформа, що нині відбувається в Україні, має за мету подолати недоліки існуючого податкового механізму, зу- мовлені складними економічними, соціальними та політичними умовами. Складність економічних умов полягає у тому, що економіка України перебуває на перехідному етапі від планової до ринкової економіки; складність соціальних умов — в успадкуванні від минулого системи соціального захисту, яка більшою мірою зорієнтована на державний бюджет, а не на заощадження громадян; складність політичних умов — відсутності політичної єдності щодо напрямів економічних реформ, і як наслідок, до реформування податкового механізму.

Логіка економічного розвитку країни диктує необхідність прийняття запропонованого Кабінетом Міністрів України проекту Податкового кодексу, який в цілому здатний забезпечити зниження податкового тиску шляхом відміни безпідставних пільг і за рахунок цього розширення бази оподаткування, що не тільки приведе до зростання надходжень до бюджету, але й вирішить врешті-решт складні соціальні питання.

Таблиця 20

Характеристика податкової політики в україні

Особливості	Зміст
Відсутність цілеспрямованості	Суперечливі цілі та вимоги, нечіткість соціально-економічної доктрини країни, неузгодженість складових економічної політики
Переважно фіскальний характер	Ускладнює реалізацію інших функцій податків, особливо регулюючої та стимулюючої, що не забезпечує реалізацію економічної політики держави
Неефективна структура податкової системи	Переважна частина податків сплачується юридичними особами. Основними є непрямі податки, а прямі мають допоміжний характер
Невідпрацьованість механізмів стягнення певних податків	Значна частина доходів певних категорій (наприклад, від грошового капіталу та ін.) перебуває поза системою податкового обліку та не декларується
Переважання непрямих податків	Непрямі податки надійніші, легко контрольовані та мають вищу еластичність; є ціноутворюючим фактором, тому перекладаються на кінцевих споживачів. Виступають чинником зростання внутрішніх цін, звуження внутрішнього ринку, обмеження попиту та інших негативних наслідків
Надмірно лібералізована імпортна політика	Надлишкове ввезення продукції некритичного імпорту, що може вироблятися і виробляється вітчизняними виробниками, протягом останніх років, що призводить до значних витрат потенційних податків
Слабко розвинуті ресурсні платежі і податки на власність	Нерозвинутість ринкової оцінки засобів виробництва, землі, корисних копалин, майна, робочої сили призводить до втрати податків на ресурси, на фактори виробництва
Неефективні екологічні податки	Платежі за забруднення навколишнього середовища не відповідають рентному доходу, який можна було б забезпечити, враховуючи потенціал екосистеми
Широке розповсюдження податкових пільг	Втрати податкових надходжень у зв’язку з безсистемним наданням пільг, відсутністю чітких критеріїв їх надання і методів контролю за цільовим використанням коштів, що зекономлені в результаті надання пільг; втрати надходжень у зв’язку із незаконним одержанням пільг, а також у разі псевдоблагодійницької діяльності, що є способом ухилення від сплати податків
Високий рівень податкового тягаря і нерівномірність його розподілу	Не стимулює до розвитку підприємницької та іншої діяльності, сприяє зростанню недоїмки по податкових платежах у бюджет; сприяє тінізації доходів, прихованню їх від сплати податків тощо

У проекті Податкового кодексу йдеться не про просте зниження податкових ставок та істотне скорочення переліку податків, хоча й ці заходи самі по собі дадуть позитивний ефект. Це насамперед комплекс радикальних дій, спрямованих на стимулювання економічного розвитку країни.

Головна суть проекту Податкового кодексу полягає в такому:

По-перше, це істотне зниження податкового навантаження. Запропоновано знизити ставки оподаткування:

1) по податку з прибутку підприємств — з 30 до 20 %;

2) по податку на додану вартість — з 20 до 17 %;

3) максимальну ставку податку на доходи фізичних осіб — з 40 до 20 %;

По-друге, це істотне скорочення загальної кількості загальнодержавних і місцевих податків і зборів. Проектом передбача-ється 23 види податків, зборів і обов’язкових платежів замість 39, що діють на сьогоднішній день.

По-третє, це цілісне зведення законодавчих норм, які регламентують податкову політику країни, що мають бути зрозумілі, прозорі, доступні для кожного платника податків.

По-четверте, вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків і підсилення відповідальності за неповну і несвоєчасну сплату податків.

Оскільки механізм впливу податкової системи на ефективність виробництва є тривалим, позитивні результати Україна отримає лише в перспективі. Тож, ураховуючи те, що прийняті останнім часом закони з питань оподаткування в основному відповідають світовим вимогам, при підготовці проекту Податкового кодексу не ставилося завдання внести кардинальні зміни до податкової си-стеми України, а передбачалося лише вдосконалити її. Вдоско-налення податкового законодавства, передбачене проектом По-даткового кодексу, має на меті створення умов для подальшого інтегрування України до світової спільноти, адаптації податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Положення проекту Податкового кодексу спрямовані на:

• створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечувала ефективне функціонування економіки країни;

• стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів, підтримки технологічного оновлення виробництва;

• стимулювання розвитку малого підприємництва;

• упорядкування механізму стягнення податків та посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та їх несвоєчасну сплату;

• забезпечення чіткого визначення об’єктів оподаткування з метою запобігання випадкам подвійного оподаткування;

• забезпечення справедливого підходу при оподаткуванні всіх категорій платників податків;

• дотримання міжнародних угод з питань оподаткування;

• реальне забезпечення прав платників податків;

• створення дійового механізму контролю;

10) усунення неузгодженості податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права, забезпечення їх гармонізації та взаємодії.

Прийняття проекту Податкового кодексу надасть можливість не лише стабілізувати податкове законодавство на 5—10 років, а й уникнути багатьох недоліків, наприклад переглянути питання щодо надання пільг, адже майже вся наша держава перетворилася сьогодні на велику зону пільгового оподат кування. В Україні створено 9 вільних економічних зон і 12 зон пріоритетного розвитку. Необхідно об’єктивно проаналізувати діяльність цих зон і залишити їх тільки тим, хто їх дійсно потребує. Розроблений проект Податкового кодексу забезпечує комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, вирішує питання усунення прогалин податкового законодавства та забезпечує гармонізацію його нормами іншого законодавства України.

Вивчаючи дану тему, слід ознайомитися з рекомендаціями МВФ у сфері податкової політики з метою пристосування її до існуючих потреб податкового реформування, що відбувається нині в ряді країн, та гармонізації податкової системи у розрізі світових стандартів.

Управління з бюджетних питань МВФ надає рекомендації щодо податкового регулювання багатьом країнам світу. Але в будь-якій країні реформування податкової системи є досить складним процесом, масштаби та спрямованість якого найчастіше обмежуються багатьма політичними та економічними чинниками. Однією з очевидних загальних цілей податкової реформи є спрощення існуючої податкової системи, оскільки надмірно ускладнений податковий механізм породжує неефективність, несправедливість, високі витрати із забезпечення використання норм та ухилення від сплати податків. МВФ виступає також за необхідність підсилення нейтральності податкової системи та скорочення навантаження на податкову адміністрацію. Як правило, МВФ рекомендує досягати цих цілей або за рахунок спрощення структури існуючих податків, або введення нових і простих податків на зміну попередніх складних податків.

Багато країн, що звертаються за рекомендаціями, беруть участь у програмах структурної перебудови, що підтримуються МВФ. Одним з найважливіших елементів багатьох програм такого типу є послаблення бюджетної незбалансованості, що загрожує макроекономічній стабільності. Тому в рекомендаціях МВФ часто враховується потреба в додаткових доходах. МВФ керується принципом розробки таких заходів податкової політики, які дозволять одержати достатні для задоволення бюджетних потреб доходи найбільш нейтральним способом. У тих країнах, де потреба в доходах є особливо гострою або де існуючі адміністративні можливості не відповідають потребам, МВФ пропонує проміжні заходи, які можуть не збігатися з довгостроковими цілями податкової реформи [15].