7. Податкові ставки. Класифікація ставок податку

Як класифікуються податкові ставки.

Ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюються

Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і

сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про

оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року за винятком

випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і

спеціальних заходів відповідно до законів України.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів

(обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про

Державний бюджет України на відповідний рік.

Податкова система базується на відповідних законодавчих актах держави,

,

якими встановлюються конкретні методи побудови і стягування податків,

тобто визначаються елементи податку.

До них відносяться:

а) суб'єкт податку чи платник податків - особа, на яку законом

покладений обов'язок сплачувати податок. Однак через механізм цін

податковий тягар може перекладатися на іншу особу;

б) носій податку - особа, що фактично сплачує податок;

в) об'єкт податку - доход чи майно, з якого нараховується податок

(заробітна плата, цінні папери, прибуток, нерухоме майно, товари і

т.д.);

г) джерело податку - доход, за рахунок якого сплачується податок;

д) ставка податку - важливий елемент податку, що визначає величину

податку на одиницю обкладання (грошова одиниця доходу, одиниця земельної

площі, одиниця виміру товару і т.д.).

Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку на

одиницю обкладання. Існують два підходи до встановлення податкових

ставок: універсальний і диференційований. При універсальному -

установлюється єдина для всіх платників ставка, при диференційованому –

декілька. Диференціація ставок може відбуватися в двох напрямках. Перший

– у розрізі платників, коли для більшості платників виділяється основна

ставка, а також знижені і підвищені ставки для окремих платників. Другий

– у розрізі різних характеристик і оцінок об'єкта оподатковування. Ціль

установлення як єдиних, так і диференційованих ставок одна – створення

або однакових, або різних умов оподатковування для всіх платників.

Розрізняють фіксовані, пропорційні, прогресивні і регресивні податкові

ставки.

1. Фіксовані ставки встановлюються в абсолютній сумі на одиницю

обкладання, незалежно від розмірів доходу (наприклад, на тонну нафти чи

газу).

2. Пропорційні - діють в однаковому процентному відношенні до об'єкта

податку без обліку диференціації його величини (наприклад, що діяв у

СРСР до 1 липня 1990 р. податок на заробітну плату в розмірі 13 %) .

3. Прогресивні - середня ставка прогресивного податку підвищується в

міру зростання доходу. При прогресивній ставці оподатковування платник

податків виплачує не тільки велику абсолютну суму доходу, але і більшу

його частку.

4. Регресивні - середня ставка регресивного податку знижується в міру

росту доходу. Регресивний податок може приносити більшу абсолютну суму,

а може і не приводити до росту абсолютної величини податку при

збільшенні доходів.

Загалом видно, що прогресивні податки - це ті податки, тягар яких

найбільше сильно давить на осіб з великими доходами, регресивні податки

найбільше важко вдаряють по фізичних і юридичних особах, що володіють

незначними доходами.

Взагалі аналіз структури і ставок податків у західних країнах дозволяє

розділити їх на три основні групи. Перша - це власні податки, що

збираються тільки на даній території. Сюди ставляться прямі і непрямі

податки. З прямых основними є майнові, промислові, на землю, місцеві

податки зі спадщин і дарувань. Непряме оподатковування дуже

різноманітно. Воно подано як універсальним акцизом, тобто загальним

податком із продажу, так і специфічними акцизами.

Ставка оподаткування - це розмір податку на одиницю оподаткування

Принципів при класифікації ставок податку може бути декілька. Зупинимося на найбільш важливих.

1. У залежності від податкового тиску (тягаря) на платника:

• Базова (основна) ставка - ставка, що не враховує особливостей чи платника виду діяльності, що чи полегшує чи збільшує податковий тягар Потрібно врахувати, що по деяких податкових платежах про базову податкову ставку можна говорити досить умовно в силу множинності ставок у цілому по даному податку( акцизний збір). При обчисленні того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.

• Знижена ставка - ставка оподатковування, що визначена з урахуванням особливостей платника податків і (чи) видів його діяльності, форми і розміру одержуваних їм доходів і по розмірі є нижче розміру базової (основний) ставки. Іноді подібні ставки можуть застосовуватися як податкові пільги. Так, податок з додаткової вартості передбачає застосування ставки податку, рівної нулю (ст. 6 Закону України «Про податок з додаткової вартості»).

• Підвищена ставка - ставка оподатковування, що визначена з урахуванням особливостей платника податків і (чи) виду його діяльності, форми і розміру одержуваних їм доходів, що перевищує розмір базової (основний) ставки.

2. У залежності від методу встановлення ставки податку:

1. Абсолютні (тверді) ставки - ставки податку, при яких розмір податку у твердій фіксованій величині визначається на кожну одиницю оподатковування. Подібні ставки застосовуються в Україні досить рідко, тому що інфляційні процеси в економіці роблять цей механізм запізнілим за метою збору податків і платежів. У тих випадках, коли використовуються абсолютні ставки, их перегляд відбувається досить часто.

2. Відносні ставки - ставки податку, при яких розмір податку встановлюється у визначеному співвідношенні до одиниці обкладання.

3. В залежності від формування стимулів для платника:

? Стимулюючі - податкові ставки, що створюють у платника стимул для підвищення результатів діяльності, що приводить до збільшення доходів, майна і т.д.

? Обмежуючі - ставки оподатковування, при яких формуються визначені фактори, що стимулюють платника до діяльності в незмінних масштабах, що перешкоджають подальшому чи розвитку новим вкладенням.

? Що забороняють - податкові ставки, що встановлюють чіткі обмеження і роблять неефективними якої-небудь дії, при яких змінюється об'єкт оподатковування і здійснюється перехід до нової ставки.

Характеристика ставок податку пов'язана тісно з методами їх формування, що лежить в основі поділу ставок:

Пропорційні - характеризується стабільністю незалежно від збільшення або зменшення об'єкта оподаткування. При цьому: чим більша база оподаткування, тим нижчою може бути ставка. Використання високих ставок призводить до збільшення випадків несплати податків  або зборів.

?  Прогресивні - це ставки, що збільшуються в залежності від збільшення отриманого доходу.

?  Регресивні - це ставки,  що знижуються при збільшенні отриманого доходу або майна.

?  Змішані - застосування водночас прогресивних та пропорційних ставок оподаткування.