Тема 14 Докази

Питання семінарського заняття.

1. Поняття судового доказування в цивільних справах.

2. Процес судового доказування та його елементи.

3. Судові докази та засоби доказування. Класифікація доказів.

4. Предмет доказування. Межі доказування. Факти, що не підлягають доказуванню.

3. Належність та допустимість доказів. Достовірність та достатність доказів.

Методичні рекомендації.

За темою «Докази» на семінарському занятті проводиться усний колоквіум. Для підготовки до колоквіума необхідно засвоїти не лише учбову літературу, але й монографічні видання, присвячені доказам та доказуванню як українських вчених –процесуалістів, так і вчених-процесуалістів РФ.

Підлягають зясуванню поняття доказування, доведення, доказів, засобів доказування та їх співвідношення між собою, види доказів та засобів доказування, питання належності та допустимості доказів та їх оцінка судом.

Студентам необхідно звернути увагу на правильне визначення предмету доказування в кожній цивільній справі та меж доказування, їх співвідношення з предметом доведення.

Також слід вивчити елементи процесу доказування та його етапи, особливу увагу приділити оцінці доказів, її критеріям, видам та змісту.

Питання для самостійної роботи.

1. Як співвідносяться поняття «докази» та «доводи», «засоби доказування» та «засоби доведення»?

2. Як співвідносяться терміни «доказування», «засіб доказування» та «докази»?

3. Що є доказами у справі? Проаналізуйте різні види доказів.Назвіть ознаки засобів доказування. Що є предметом доказування?

4. Чи є перелік засобів доказування, передбачений у ч. 2 ст. 57 ЦПК, вичерпним? Аргументуйте свою відповідь. Які дії суду, якщо при розгляді справи будуть надані засоби доказування, які не передбачені у ч. 2 ст.57 ЦПК?

5. Як співвідносяться терміни «доказування» та «доведення»?

6. Як співвідносяться «процес доказування» та «процес доведення»?

7. Які процесуальні дії слід вчинити сторонам для того, щоб подані ними документи вважалися доказами у справі?

9. Розкрийте поняття «належність доказів» та «допустимість доказів ».

10. Проаналізуйте обставини, які перешкоджають прийняттю судом доказів.

11. Чи має право суд з’ясовувати у сторін, як саме вони отримали доказ?

12. Яка процедура отримання доказів від офіційних органів?

13. Як співвідносяться пояснення сторін щодо обставин справи та пояснення цих же сторін як свідків у справі відповідно до ст. 62 ЦПК України?

14. Розкрийте поняття «показання свідка».

15. За яких обставин показання свідка буде розцінюватися як засіб доказування?

16. Чи беруться до уваги в цивільному процесі показання свідка, отримані за межами судового засідання та посвідчені нотаріусом?

16. За яких обставин суд може допустити до справи як доказ звуко-та відеозаписи?

17. За якими критеріями суд встановлює, що подані йому докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом ?

Практичні завдання

1. У районному суді м. Суми за позовом спадкоємців гр. Матюхи розглядалася цивільна справа про витребування речі (автомобіля) із чужого незаконного володіння. Позивачі у заяві зазначали, що Матюха при житті видав довіреність своєму другові Петренку на управління автомобілем, оскільки він хворів і його потрібно було возити до лікарні на процедури. Коли помер Матюха, то Петренко не захотів повертати автомобіль спадкоємцям, мотивуючи це тим, що їхній батько продав йому автомобіль на підставі генеральної довіреності, оскільки йому потрібні були кошти на лікування, а діти про нього не піклувалися. Він як кум на цьому ж автомобілі возив його до лікарні.

Визначте, предмет доказування. Які докази мають подати сторони з урахуванням правил належності та допустимості згідно зі статтями 58, 59 ЦПК?

3. Позивач Музика звернувся до суду з позовом про визнання Глянич (його колишньої дружини) такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Під час попереднього судового засідання відповідачка визнала ту обставину, що вона не проживала у спірному житловому приміщенні більше шести місяців. На підтвердження факту не проживання відповідачки на спірній житловій площі позивач заявив клопотання про допит свідків - Петренка та Прокопенка., які мешкають у сусідніх квартирах і можуть підтвердити ті обставини, що відповідачка не проживає на спірній житловій площі, не оплачує охорону у будинку, у квартирі немає її особистих речей тощо.

Які дії суду? Складіть відповідний процесуальний документ.

4. Під час судового розгляду справи про визнання батьківства у судовому засіданні було оголошено перерву у зв’язку з необхідністю допиту свідка - брата позивачки, якого просив викликати відповідач. Свідок на виклик суду не з’явився, тому суддя повторно оголосив перерву та виніс ухвалу про привід свідка до суду. За місцем його постійного проживання свідок був відсутній, але він направив до органів МВС заяву про те, що відмовляється давати показання щодо своєї сестри та її стосунків із відповідачем, тому не з’явиться до суду.

Які дії суду? Аргументуйте відповідь посиланням на норми ЦПК.

5. При розгляді цивільної справи про встановлення батьківства відповідач для доведення своїх заперечень проти позову заявив клопотання про допит священика отця Петра як свідка, якому відомі обставини про те, хто є справжнім батьком дитини позивачки. Таке клопотання було зумовлено тим, що позивачка Петрук є набожною людиною та постійно ходить на сповідь до отця Петра. Отець Петро не з'явився в судове засідання, оскільки не міг розголошувати відомості, які стали йому відомі під час сповіді.

Визначте правомірність дій суду? Чи правомірні дії отця ІІгтра щодо неявки до суду? Як саме він повинен діяти?

6. У районному суді м. Суми розглядалася справа про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Відповідач заявив клопотання про допит свого сусіда по спірній квартирі. Позивачка категорично заперечувала проти допиту цього свідка, оскільки вважала, що він психічно хвора людина, адже декілька років тому він перебував на лікуванні у психіатричній лікарні.

Як саме має вирішити суд дане клопотання?

7. У районному суді м. Суми розглядалася цивільна справа за позовом Лугової про визнання права власності на будинок, який був побудований батьками позивачки у 1924 р. Єдиним свідком у цій справі був її сусід та товариш її батьків –Петрук. Але свідок не міг бути допитаний судом у судовому засіданні, оскільки він паралізований. Позивачка звернулась до нотаріуса та запросила його за місцем проживання свідка, щоб останній засвідчив підпис Петрука І.І. на заяві, де він виклав письмово усі відомі йому обставини справи.

Чи прийме суд як доказ заяву, на якій викладено пояснення Петрука, підпис якого засвідчено нотаріусом? До якого виду доказів належить така заява: до письмових чи показань свідка?

8. У районному суді м. Суми розглядалася цивільна справа за позовом Герасименко про поділ спадкового майна. Серед документів, які залишилися після смерті батька, позивачка знайшла свідоцтво про розірвання шлюбу її батька із мачухою. Мачуха також подала заяву про прийняття спадщини як спадкоємиця першої черги, тобто дружина померлого та брала участь у справі про поділ спадкового майна як відповідачка. Але вона у своїх поясненнях стверджувала, що шлюб вони ні в РАЦСі, ні в суді не розривали, звідки у документах її чоловіка є свідоцтво про розірвання шлюбу їй не відомо.

Відповідачка заявила клопотання, щоб суд зробив запит до органу РАЦСу про витребування копії рішення, на підставі якого було оформлено запис про розірвання шлюбу. Від органів РАЦСу до суду надійшов лист про те, що таке рішення відсутнє.

Чи підлягає виключенню свідоцтво про розірвання шлюбу між батьком позивачки та мачухою (відповідачкою) із числа доказів? Чи передбачено ЦПК процедуру виключення фальшивих доказів із поданих до справи?

Які дії суду, якщо ним буде встановлено, що доказ, поданий суду стороною, підроблено останньою?

9. У районному суді м. Суми розглядалася цивільна справа за позовом Рибачук про визнання секретного заповіту недійсним, оскільки при його оголошенні нотаріусом спадкоємцями за законом було встановлено, що підпис заповідача - їх батька на заповіті підроблено. Крім того, батько не міг посвідчити такий заповіт, оскільки він останніх п'ять років хворів на психічне захворювання - шизофренію, тому не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати. Рибачук заявила клопотання про витребування у нотаріуса протоколу оголошення секретного заповіту та самого заповіту. Коли у судовому засіданні досліджувалися ці докази, суд відмовив позивачці у призначенні почеркознавчої експертизи та наполягав на уточненні позовних вимог лише на одній підставі, що батько у момент посвідчення заповіту хворів на психічне захворювання.

До якого виду доказів належить протокол оголошення секретного заповіту, сам заповіт?

Чи правомірні дії суду щодо відмови позивачці у задоволенні її клопотання про призначення почеркознавчої експертизи?

10. У районному суді слухалася цивільна справа за позовом Мудрак до Веселого про встановлення батьківства. Як докази до справи були надані особисті папери, листи приватного характеру, які містили інформацію про інтимні стосунки сторін. Відповідач наполягав на проведенні закритого судового засідання. Позивачка заперечувала проти цього та запросила на розгляд справи своїх сусідів, співробітників.

До якого виду доказів належать особисті папери, листи? Як саме здійснюється дослідження цих доказів у суді? Як діяти суду у даній ситуації?

11. Районним судом м. Суми розглядалася цивільна справа за позовом Медведєва про визнання заповіту недійсним із підстав, що підпис заповідача на заповіті підроблено. Суд при дослідженні доказів оголосив сам заповіт. Позивач клопотав про те, щоб заповіт було досліджено шляхом його візуального огляду та було пред’явлено експерту для огляду, оскільки оспорювався сам підпис заповідача. Суд відмовив позивачу у за­доволенні такого клопотання, посилаючись на те, що особи, які беруть участь у справі, мали можливість ознайомитись із цим заповітом, тобто оглянути його візуально. Щодо експерта, то він буде працювати із цим заповітом при проведенні дослідження.

Який порядок дослідження письмових доказів судом? Визначте правомірність дій суду.

12. У районному суді м. Суми розглядалася цивільна справа за позовом Цебрика до Ігнатенка про розподіл земельної ділянки. Суд виїжджав на місце та проводив огляд цієї ділянки у порядку ст.140 ЦПК за місцем її знаходження. Про огляд земельної ділянки на місці було складено протокол, до якого додано плани, креслення, фотокартки земельної ділянки, які робив спеціаліст. При огляді на місці експерт участі не брав. В наступне судове засідання було запрошено експерта, проте йому для ознайомлення не було надано протокол та додатки до нього. Такі дії судді мотивувалися тим, що коли буде остаточно вирішено питання про проведення експертизи, яке буде доручено конкретному експертові та оплачено сторонами, усі матеріали справи, зокрема й протоколи огляду з додатками, направлятимуться останньому.

До якого виду доказів належить протокол огляду земельної ділянки на місці? Чи можуть на такий протокол подаватися зауваження особами, які беруть участь у справі? Який порядок розгляду таких зауважень? Визначте правомірність дій суду.