- •1.Призначення цивільної оборони є:
- •2.Структура цивільної оборони в масштабі держави
- •3.Органи управління цивільною обороною в масштабі держави
- •4.Єдина державна система захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій та її характеристика
- •7Цивільна оборона та її місце на підприємствах
- •8 Невоєнізовані формування підприємств та задачі, що ними вирішуються
- •9 Служба цивільної оборони підприємств і її призначення
- •10 Війська цивільної оборони і їх коротка характеристика
- •12 Надзвичайні ситуації технологічного характеру і їх характеристика
- •11 Надзвичайні ситуації і їх вплив на життя і діяльність населення України
- •13 Надзвичайні ситуації природного походження і їх характеристика
- •14 Надзвичайні ситуації воєнного походження і їх характеристика
- •15 Надзвичайні ситуації криміногенного походження і їх характеристика
- •16 Надзвичайні ситуації екологічного походження і їх характеристика
- •17. Дії керівного складу підприємств при аваріях з викидами сильнодіючих отруйних речовин
- •18. Дії населення при аваріях з викидами аміаку
- •19. Дії населення при аваріях з викидами хлору
- •20.Определение площади возможного заражения
- •21. Радіоактивне зараження місцевості і причини її виникнення
- •22. Одиниці радіоактивного зараження місцевості
- •23,Визначення глибини і площі радіоактивного зараження місцевості при аваріях на атомних електростанці
- •24. Радіоактивність і її вплив на організм людини
- •25 Прилади для вимірювання рівня радіоактивного зараження місцевості
- •26 Прилади оцінки хімічного зараження місцевості
- •27 Методика оцінки радіоактивного зараження місцевості
- •28 Методика оцінки хімічних обставин при зараженні території сильнодіючими речовинами
- •29 Методика оцінки пожежних обставин на об”єктах господарської діяльності
- •30 Оцінка інженерних обставин
- •31 Загальні підходи до оцінки стабільної роботи промислових об”єктів
- •32 Методика розрахунку стійкості будівель, споруд при вибухах
- •33. Методика оцінки стабільності роботи промислових об”єктів при застосуванні ворогом ядерної зброї
- •34. Сучасна система захисту населення при зараженні території сильно діючими ядовитими речовинами та її переваги і недоліки
- •35. Організація захисту населення при зараженні території радіоактивними речовинами у воєнний час
- •36. Поняття про радіаційні режими захисту населення і порядок їх використання
- •37. Індивідуальні засоби захисту органів дихання і їх використання
- •38. Засоби захисту шкіри і порядок їх використання
- •39. Проблеми захисту населення при зараженні території аміаком і хлором.
- •40. Сучасна система попередження населення при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій сигнали попередження при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій
- •41.Захисні споруди цивільної оборони і порядок їх використання
- •43.Евакуація населення і порядок її проведення
- •44.Особливості евакуації дітей
- •45.Методика проведення повної санітарної обробки людей при радіаційному зараженні
- •46.Методика проведення часткової санітарної обробки
- •47.Перша допомога при опіках
- •48.Перша допомога при отруєннях грибами
- •49 Порядок надання медичної допомоги при переломах кісток
- •50. Надання медичної допомоги при отруєннях хлором
- •51. Надання медичної допомоги при отруєннях аміаком
- •52. Дії керівного складу при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій
- •53. Організація і проведення заходів по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •54. Організація і проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій
- •55. Невоєнізовані формування на підприємствах і порядок їх використання при виникненні надзвичайних ситуацій
- •55 Невоєнізовані формування на підприємствах і порядок їх використання при виникненні надзвичайних ситуацій
- •56 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозі та під час пожежі (у будинку, у лісі). Надання допомоги в залежності від типу пожежі
- •57 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозі та під час повені, селю, підтоплення, лавини у горах
- •58 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозіта під час цунамі, виверження вулкану, торнадо
- •59 Правила поведінки та евакуації населення, надання допомоги при загрозі та під час землетрусу, урагану
- •60 Правила поведінки і дії при загрозі та під час аварійної ситуації на авіатранспорті, залізничному транспорті, автотранспорті (власне авто, міський транспорт)
41.Захисні споруди цивільної оборони і порядок їх використання
Захисна споруда - це інженерна споруда, призначена для укриття людей, техніки і майна від небезпек, які виникають в результаті аварій і катастроф на потенційно небезпечних об'єктах (ПОО) або небезпечних природних явищ в районах розміщення цих об'єктів, а також від впливу сучасних засобів ураження (ССП ).
Існують такі захисні споруди цивільної оборони: притулки, протирадіаційні та найпростіші укриття.
Сховища захищають людей від ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного зараження при ядерних вибухах, від отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж. За місткістю сховища бувають: малої місткості (150-600 чол.), Середньої місткості (600-2000 чол.), Великої місткості (понад 2000 чол.).
Вбудовані притулку - розташовуються під будівлями най ¬ меншої поверховості на даній площі. Окремо стоять - стоять на відстані від будівель і споруд рівному і більше їх висоти.
Сховища повинні забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб; будуватися на ділянках місцевості, не піддаються затоплення; бути віддаленими від ліній водостоку і напірної каналізації.
Фильтровентиляционной обладнання сховища повинно очищати повітря від усіх шкідливих домішок, забезпечувати подачу чистого повітря в межах встановлених норм і створювати в ньому підпір, що перешкоджає проникненню зараженого повітря через різні тріщини і нещільності. Сховища в містах, населених пунктах і на промислових об'єктах мають, як правило, подвійне призначення: у мирний час вони використовуються як складські приміщення, гаражі, кафе, їдальні, кінотеатри, тири, спортзали тощо, а у воєнний - за прямим призначенням.
Протирадіаційне укриття (ПРУ) - захисна споруда, призначена для укриття населення від вражаючої дії ШІ і для забезпечення його життєдіяльності в період перебування у ньому. Будівництво ПРУ здійснюють з промислових (збірні залізобе-тонні елементи, цегла) або місцевих (дерево, камінь, хмиз) будівельник ¬ них матеріалів. У протилежному від входу торці роблять вентиляційний короб або пристосовують найпростіший вентилятор. Розміщують ПРУ в приміщеннях, розташованих у підвальних і цокольних поверхах будинків, на перших поверхах цегляних будинків, а також погребів, підпілля, овочесховищ та інших придатних для цієї мети заглиблених просторів полягає у виконанні робіт з підвищення їх захисних властивостей, герметизації і пристрою найпростішої вентиляції.
Найпростіші укриття призначаються для масового укриття людей від вражаючих факторів джерел НС. Це - захисні споруди відкритого типу. До них відносяться відкриті і перекриті, щілини, котлованні і насипні укриття.
Більш надійними ПРУ є землянки.
Вони можуть бути використані для тривалого перебування в них людей, а при необхідності і в якості тимчасового житла. Найбільш доцільно землянки будувати на схилах ярів, лощин, так як в цьому випадку полегшується пристрій входів і надійніше забезпечується захист від грунтових і поверхневих вод.
Землянки герметизируют і обладнують найпростішої вентиляцією (фільтровентиляції) такого ж типу, як і у пристосованих під протирадіаційні укриття приміщеннях. При необхідності встановлюють грубки для опалення.
Так само для укриттів можна використовувати метрополітени, підземні переходи, підвали будинків міського типу, підвали будинків, погреби, сільськогосподарські та виробничі приміщення
42.Обладнання, що знаходяться в захисних спорудах і порядок їх використання.
Надійного захисту в притулках досягають за рахунок міцності перекриттів та інших огороджувальних захисних конструкцій: вони повинні витримувати надмірний тиск ударної хвилі ядерного вибуху (1 - 10 до Г / см 2). Перекриття виконують із залізобетону, а стіни-з бетону, залізобетону, цегли, бутового каменю та інших вогнетривких будівельних матеріалів.
Притулку можна розташовувати в підвалах будинків (вбудовані притулку) або в окремо збудованих спорудах (окремо стоять притулку). Зазвичай притулок складається з основних приміщень (відсіків), призначених для людей, і допоміжних приміщень-тамбурів, фільтро-вентиляційної камери і санітарного вузла. Притулок має, як правило, не менше двох входів, розташованих в протилежних кінцях, а вбудовані, крім того, і аварійний вихід.
Аварійний вихід складається з підземної галереї, вертикальної шахти і оголовка, розташованого поза зоною ймовірного завалу (на відстані від стіни будинку не менше ніж половина його висоти, плюс 3 м).
Щоб у притулок не проникав зовнішнє повітря, заражені радіоактивними, отруйними речовинами або бактеріальними засобами, приміщення сховищ герметизують - закладають все не щільності, біля входів стоять тамбури, в яких встановлюють зовнішні і внутрішні сталеві або залізобетонні двері. Захисно-герметичні двері (віконниці) повинні бути міцнішим герметичних, так як вони захищають від дії ударної хвилі.
У притулок необхідно безперервно подавати на 1 особу не менше 2 м3 / ч свіжого повітря. Для цього в сховищах передбачають систему фільтро-вентиляції. У сховищах, обладнаних фільтро-вентиляційними пристроями промислового виготовлення, люди можуть безперервно перебувати до двох діб (в ядерному осередку ураження) і до однієї доби, якщо противник застосував хімічну та бактеріологічну зброю.
Система фільтро-вентиляції притулку складається з повітрозабірних пристроїв, фільтрів фільтро-вентиляційного агрегату і повітроводів. Повітря подається ззовні через основне і запасне повітрозабірні пристрої. Основне повітрозабірні пристрій виводять назовні.
Щоб створити переховуються нормальні умови, необхідні для тривалого перебування у сховищах, їх обладнають центральним опаленням, водопостачанням, каналізацією, електроосвітленням. У відсіках притулку влаштовують лави для сидіння і нари для лежання; встановлюють радіотрансляційну точку з репродуктором, телефон і розміщують протидії пожежний інвентар інструмент для аварійних робіт, аптечку, запасні ліхтарі або свічки, засоби дезінфекції, запас м'ятою глини, дріт і мішковину для закладення тріщин у разі порушення герметизації.
Для зберігання продуктів харчування і води в стінах укриття роблять ніші, частково або повністю (в залежності від стійкості грунту) одягнені тим же матеріалом, що й одяг крутостей. Будь-яке укриття може захистити від радіоактивного пилу тільки при строгому дотриманні правил користувань. Час непризовного перебування людей в укриттях залежить від зони радіоактивного зараження, де знаходиться укриття, і визначається лише органами цивільної оборони.
При вимушеному виході з укриття на заражену місцевість обов'язково треба надіти індивідуальні засоби захисту. При поверненні в укриття слід видалити радіоактивний пил з верхнього одягу та взуття, обережно зняти одяг, взуття та засоби захисту та залишити їх зовні або в тамбурі.
В укритті потрібно дотримувати чистоту і порядок, уникати зайвих ходінь, тому що може погіршитися склад повітря і підвищиться температура в приміщенні.
Продукти харчування та воду треба зберігати тільки упакованими і в закритому посуді. Перед їжею слід протерти руки вологим рушником (рушник потрібно тримати теж упакованим). Під час прийому їжі або води двері і витяжною короб повинні бути закриті.
