16 Надзвичайні ситуації екологічного походження і їх характеристика

Надзвичайні екологічні ситуації — ті ситуації, що виникають унаслідок раптових природних лих або техногенних аварій і супроводжуються великими збитками. Характерними особливостями цих ситуацій є велика гострота прояву, значні відхилення показників навколишнього середовища від норми (перевищення ГДК) забруднювальних речовин у сотні, тисячі й навіть десятки тисяч разів); ураганні швидкості вітру; затоплення селітебних територій (населених пунктів); виникнення катастрофічних селевих потоків та ін.

Звичайно, такі відхилення тривають недовго — години, дні, десятки днів, іноді більше. Потім ступінь гостроти екологічного стану зменшується, хоча може залишатися досить високим.

Надзвичайна ситуація за певних обставин може перетворитися на катастрофічну. Наприклад, ситуація у Чорнобильській зоні.

Таким чином, надзвичайні екологічні ситуації відображаються у порушенні нормального функціонування природних і природно-антропогенних систем, пов'язаних із раптовими природними або техногенними впливами (стихійні лиха, катастрофи, аварії), що супроводжуються соціальними, економічними та екологічними збитками і потребують для ліквідації особливих управлінських рішень . Збитки виявляються у загибелі та пораненні людей, погіршенні їх здоров'я, руйнуванні матеріальних об'єктів, структури природних і природно-антропогенних систем, втраті їх природно-ресурсного і екологічного потенціалу. Довготривала надзвичайна ситуація зумовлює формування зони екологічної катастрофи або екологічного лиха.

Надзвичайні екологічні ситуації виникають унаслідок дії трьох основних груп факторів:

— свідомого руйнування природного середовища, походження техніки, погіршення становища економічних об'єктів під час війн і диверсійних актів;— руйнівних катастроф, які виникають у зв'язку з некомпетентними та помилковими технічними рішеннями (наприклад, Чорнобильська аварія);— природних стихійних явищ. Той факт, що різко збільшилися їх частота та інтенсивність в останні десятиріччя, спеціалісти пов'язують з антропогенною стимуляцією, що спричинює посилення відхилень природних процесів від нормального рівня коливань.

Заходи щодо запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям або подолання їх наслідків можна згрупувати у три класи:організаційні, серед яких розрізняють планувальні та оперативні;інженерно-технічні;технологічні.

17. Дії керівного складу підприємств при аваріях з викидами сильнодіючих отруйних речовин

Рабочие и служащие, услышав сигнал оповещения, немедленно используют средства индивидуальной защиты – изолирующие и промышленные противогазы, затем выполняют мероприятия, предусмотренные на этот случай специальной инструкцией предприятия (цеха). Укрываются в подготовленных убежищах или выходят из зоны заражения. При объявлении непосредственным руководителем работ решения об эвакуации обязаны явиться на сборные эвакуационные пункты объекта. Лица, входящие в состав невоенизированных формирований гражданской обороны, прибывают на пункт сбора формирования и участвуют в локализации и ликвидации очага химического заражения. Лица, получившие незначительные поражения обращаются в медицинские учреждения для определения степени поражения и проведения профилактических мероприятий. Во всех случаях входа в производственные здания, подвалы и другие помещения разрешается только после контрольной проверки содержания СДЯВ по решению непосредственного руководителя по ликвидации последствий аварий. Находясь в служебном помещении и услышав сообщение об аварии, нужно немедленно закрыть окна, форточки, двери, выключить газ и другие нагревательные приборы: загасить огонь в печах. Для прослушивания обращения, информаций и указаний необходимо включить местные программы радиовещания или телевидения (не забыть выключить перед убытием из помещения). Для защиты органов дыхания на улице или в служебном помещении можно использовать изделия из тканей (маски), смоченные водой, меховые или ватные части одежды. При закрытии ими органов дыхания снижается концентрация вредных примесей во вдыхаемом воздухе. Это уменьшит тяжесть поражения. Для защиты средств кожи возможно применение шапок, перчаток, брюк и т.д. При нецелесообразном или невозможности срочной эвакуации, отсутствии убежищ или других герметичных укрытий, возможно временно, хотя бы на период прохождения первичного облака, оставаться в служебном помещении, приняв меры к их герметизации.

Визначення площі і глибини зараження при аваріях з викидом певної кількості аміаку і хлору

Определение эквивалентного количества СДЯВ по первичному облаку:

Qпo = k1 ∙ kз ∙ ks ∙ k7 ∙ Qo , где k1 - коэффициент, зависящий от условий хранения СДЯВ, равен 0,18;

k3 - коэффициент, равный отношению пороговой токсодозы аммиака к пороговой дозе другого СДЯВ, табл.2.3, равен 0,04; k5 - коэффициент, учитывающий степень вертикальной устойчивости воздуха, принимается равным для изотермии - 0,23; k7 - коэффициент, учитывающий влияние температуры воздуха Q0- количество выброшенного (разлившегося) при аварии СДЯВ.

Определение эквивалентного количества СДЯВ по вторичному облаку:

Qво= (1-к1)*к2*к3*к4*к5*к6*к7*Q0/h*d где к2 коэффициент, зависящий от физико-химических свойств СДЯВ,

k4 - коэффициент, учитывающий скорость ветра, рассчитывается по формуле: k4= 1 +0, 33(V-l), где V - скорость ветра;

k6 - коэффициент, зависящий от времени, прошедшего после аварии.

Значение коэффициента определяется после расчета продолжительности испарения Т, которое определяется по формуле: *исп= h*d/ k2*k4*k7 где h - толщина слоя СДЯВ при разливе, 0,05м; d - удельная масса СДЯВ, т/м3;

Время прохода облака СДЯВ к объекту зависит от расстояния и скорости переноса облака воздушным потоком, определяется по формуле: *=Rx/*

где Rx - расстояние от источника заражения до заданого объекта, км;

V - скорость переноса переднего фронта облака зараженного воздуха, км/ч; табл. км/ч;

Определение размеров и площади зоны химического заражения Размеры зоны химического заражения зависят от количества СДЯВ на

объекте, физических и токсических свойств, условий хранения, метеоусловий и рельефа местности.

Глубины зон заражения первичного и вторичного облаков определяем из таблицы в зависимости от эквивалентного количества вещества и скорости ветра. Тогда глубина зоны заражения для первичного облака составит

Гпо=Г мин+(Г макс-Г мин/Qмакс -Q мин) *(Qпо-Qмин)(км) Глубина вторичного облака при скорости ветра составит

Гво= Г мин+(Г макс-Г мин/Qмакс -Q мин) *(Qпо-Qмин) (км) Полная глубина зоны заражения рассчитывается по формуле: Г=Гmax+0.5∙Гmin

где Г мах - наибольшая по размерам глубина заражения, Г min -наименьшая по размерам глубина заражения.