- •Теорія ймовірностей`
- •1. Скінченний та зліченний імовірносний простір. Геометричне визначення імовірності
- •1.2. Події та операції над подіями
- •1.3. Скінченний простір елементарних подій
- •1.4. Зліченна ймовірносна схема
- •1.5. Геометричне визначення ймовірності
- •2. Аксіоматика теорії ймовірностей
- •2.1. Поняття ймовірносного простору. Властивості ймовірності
- •2.3. Формула повної ймовірності і формула Байєса
- •2.2. Умовні ймовірності. Незалежність подій
- •3. Дискретні випадкові величини
- •3.1. Поняття дискретної випадкової величини
- •3.2. Закон розподілу дискретної випадкової величини
- •3.3. Математичне сподівання
- •3.4. Багатовимірні закони розподілу
- •3.5. Додаткові властивості математичного сподівання і дисперсії
- •3.6. Коваріація та коефіцієнт кореляції
- •3.7. Нерівність Чебишова і закон великих чисел
- •3.8. Генератриси цілочислових випадкових величин
- •3.9. Багатовимірні генератриси
- •3.10. Гіллясті процеси
- •3.11. Слабка збіжність випадкових величин
- •3.12. Граничні теореми в схемі Бернуллі
- •4. Випадкові величини загального типу
- •4.1. Визначення випадкової величини. Її функція розподілу
- •4.2. Розподіл ймовірностей випадкової величини. Вибірковий ймовірносний простір
- •4.3. Дискретні, абсолютно неперервні і сингулярні розподіли
- •4.4. Функції від випадкових величин
- •4.5. Багатовимірні розподіли
- •4.6. Незалежність випадкових величин
- •4.7. Математичне сподівання
- •4.8. Теорема Лебега. Формули для обчислення математичного сподівання
- •4.9. Закон великих чисел і метод Монте-Карло
- •4.11. Характеристична функція. Її основні властивості
- •4.12. Формули обернення для характеристичних функцій
- •4.13. Неперервна відповідність між функціями розподілу і характеристичними функціями
- •4.14. Закон великих чисел у формі Хінчина
- •4.15. Центральна гранична теорема
4.3. Дискретні, абсолютно неперервні і сингулярні розподіли
За функцією розподілу можна дати класифікацію розподілів випадкових величин. Щоб зробити перший крок у цьому напрямку, доведемо такий результат.
Лема 4.3. Довільна функція розподілу F(x) має не більш як зліченне число точок розриву першого роду.
Позначимо
через
усі точки розриву
.
Якщо ймовірності
такі, що
,
то ми говоримо, що випадкова величина
ξ має
дискретний розподіл.
Прикладами дискретних розподілів є біноміальний, пуассонівський, геометричний розподіли.
Розподіл
випадкової величини ξ
будемо називати абсолютно неперервним,
якщо існує вимірна функція
,
яка називається щільністю, така, що
.
Щільність задовольняє наступним властивостям:
а)
у точках неперервності
;
б)
.
Розглянемо приклади основних абсолютно неперервних розподілів.
1) Нормальний (або гауссівський) розподіл.
Випадкова
величина ξ
має нормальний розподіл з параметрами
,
якщо вона має щільність
,
.
Нормальний
розподіл з параметрами (0,1) і щільністю
називається стандартним.
2) Рівномірний розподіл.
Будемо
говорити, що випадкова величина ξ
має рівномірний розподіл на відрізку
,
якщо її щільність має вигляд
3) Показниковий розподіл.
Випадкова величина ξ має показниковий (експоненціальний) розподіл з параметром , якщо її щільність має вигляд
Якщо функція розподілу випадкової величини ξ неперервна, але не має щільності, то розподіл ξ називається сингулярним.
Прикладом
сингулярної функції розподілу є крива
Кантора
.
Для
і
при
.
На відрізку
будується наступним чином.
Відрізок
розбивається на три рівні частини
.
На внутрішньому сегменті покладемо
.
Два сегменти, що залишилися, знову
розбиваємо на три рівні частини кожний
і на внутрішніх сегментах
задаємо рівною
і
відповідно. Кожен з тих сегментів, що
залишилися, знову ділимо на три рівні
частини і на внутрішніх сегментах
визначаємо як сталу, що дорівнює
середньому арифметичному між сусідніми
значеннями, що вже визначені для
,
і т.д. В точках, що не належать внутрішнім
сегментам,
визначимо за властивістю неперервності.
Неважко бачити, що сумарна довжина внутрішніх сегментів, на яких стала, дорівнює
.
Таким
чином функція
зростає на множині міри Лебега 0, але
без стрибків:
майже всюди.
У загальному випадку будь-яку функцію розподілу можна подати у вигляді
,
де
,
– дискретна функція розподілу,
– абсолютно неперервна функція розподілу,
– сингулярна функція розподілу.
4.4. Функції від випадкових величин
Нехай
– вимірне відображення
,
тобто для будь-якого ВBR,
BR.
Такі функції називаються борелівськими.
До множини борелівських функцій належать
у частковому випадку неперервні і
кусково-неперервні функції.
Теорема
4.3. Якщо ξ
– випадкова величина, а g(x)
– борелівська функція, то
- випадкова величина.
4.5. Багатовимірні розподіли
Нехай
- ймовірносний простір, на якому задані
випадкові величини
.
Так як згідно визначення
,
то
(4.2)
Ймовірність події (4.2) будемо називати багатовимірною функцією розподілу
.
Часто
індекси
будемо
опускати.
Позначимо через
-
різницю n-го
порядку за аргументами
з приростами
.
Ці різниці визначаються послідовно наступним чином
,
і т.д.
Остаточно має місце подання
,
де підсумовування ведеться
за всіма
,
які дорівнюють 0 або 1.
За допомогою
можна обчислити ймовірність потрапляння
у довільний прямокутник виду
.
Доведемо формулу
(4.3)
На першому кроці
.
Далі
.
На п-ому кроці цієї процедури отримаємо (4.3).
Аналогічно, як і в одновимірному випадку, доводиться наступна теорема.
Теорема 4.4. Для багатовимірної функції розподілу виконуються властивості:
1) по кожному аргументу неспадна і неперервна справа;
2)
;
3)
;
4) Для довільних
.
Будь яка функція , яка задовольняє властивостям 1)-4), є багатовимірною функцією розподілу для деяких .
Багатовимірний розподіл
вектора
будемо називати дискретним, якщо
випадковий вектор приймає скінченне
або зліченне число значень.
Розглянемо такий приклад.
Проводиться п
незалежних випробовувань. Кожне
випробовування має результатом одну з
r
несумісних подій
,
які трапляються з імовірностями
відповідно
.
Нехай
- число появ
у п
випробуваннях. Тоді вектор
має так званий мультиноміальний розподіл
,
де
- цілі, невід’ємні числа такі, що
.
Багатовимірний розподіл
будемо називати абсолютно неперервним,
якщо існує вимірна функція
,
яка називається щільністю, що
.
Щільність має наступні властивості:
а)
у точках неперервності
щільності;
b)
.
Розподіл вектора
називається нормальним, якщо він має
щільність
,
де
- додатньо визначена квадратична форма,
- визначник матриці
.
