Тема 7. Структура естетичної свідомості

Специфіка естетичної діяльності та естетичної свідомості. Естетична свідомість суспільства, його культурно-історична специфіка. Естетична діяльність і мистецтво. Естетичні почуття та ідеали. Специфіка становлення людської чуттєвості як ідеального відтворення буття. Естетичний аспект теорії антропосоціогенезу. Біологічно-фізіологічні органи сприйняття та відчуття людини як основа розвитку духовних почуттів, сфери ідеального. Почуття та емоції в духовній діяльності людини. Емоції як естетичні переживання. Естетичне сприйняття дійсності як вияв гуманізації буття людини. Поняття естетичного смаку. Естетично-художні цінності. Естетичні уподобання та задоволення. Катарсис. Естетичні погляди та теорії. Художня творчість.

Смак як основа естетичної культури особистості. Формування смаку як умова розвитку естетичної культури фахової діяльності.

Тема 8. Категорії естетики та їх роль у естетичній свідомості

Основні категорії естетики: “прекрасне” та “потворне”; “піднесене” “героїчне” та “низьке”; “трагічне” та “комічне”; “гармонія” та “міра”. Категорія “естетичне” як характеристика специфіки практично-духовного освоєння світу людиною. Внесок вітчизняних філософів у розробку категорії “естетичне”. Категорія «смак». «Міра», «золота середина», «сумірність» як провідні категорії естетичної свідомості античності. Художність як естетична категорія.

Зміст і форма у мистецтві, діалектика зв’язку та значення цих категорій. Сумірність форми та змісту твору мистецтва для художньо-естетичної виразності й естетичної довершеності. Художній образ, його природа та структура. Художня умовність, її специфіка у різних видах мистецтва.

Тема 9. Морфологія мистецтва, його види та принципи класифікації

Естетика – теоретична історія мистецтва. Специфіка буття мистецтва, спосіб його включення у структуру життєдіяльності людини. Мистецтво як реалізація сфери свободи людини. Мистецтво і соціальний детермінізм. Соціальна потреба та розвиток видів мистецтва. Функції мистецтва, його поліфункціональність. Художній твір як форма буття мистецтва.

Праця, магія, первісний анімізм та зображувальна діяльність первісної доби.

Історична типологія мистецтва. Мистецтво доісторичної людини. Мистецтво греко-римської античності як втілення естетичних ідеалів. Мистецтво Середньовіччя. Поняття стилю в мистецтві. Поняття універсальної художньої системи в європейському мистецтві. Мистецтво Ренесансу. Мистецтво Ренесансу. Мистецтво Нового часу. Сучасне мистецтво.

Види мистецтва. Пластичні мистецтва. Взаємодія та синтез мистецтв. Література як вербальна основа художньої культури. Синтетичні мистецтва. Жанрова та стилістична багатоманітність видів мистецтва. Рухливість мистецтва.

Традиція та новації у мистецтві. Загальнолюдське та національно-етнічне у мистецтві.

Тема 10. Історія естетичної думки

Методологічні засади аналізу мистецтва. Світоглядно-теоретичні підстави художньої творчості й європейський культурно-історичний контекст.

Становлення естетичної проблематики та художня практика Античності. Естетика Середньовіччя. Відмінність естетичного сприйняття християнської образної системи латинським Заходом та Візантією. Вплив естетичних ідей Псевдо-Діонісія Ареопагіта на естетику Середньовіччя.

Естетичний смак, головні теоретичні засади та здобутки мистецтва доби Відродження.

Художня дійсність європейського мистецтва Нового часу. Естетика барокового мистецтва. Художньо-образна система класицизму. Теоретики класицистської естетики.

Німецька класична естетика кінця ХVІІІ - початку ХІХ ст. Романтизм як естетична система, зв’язок класичної німецької філософії та ідеології романтизму.

Реалізм як універсальна художньо-естетична система. Метод реалізму в літературі та мистецтві як ствердження історичного мислення та історичного погляду на особистість. Теоретики естетики реалізму. Реалізм в російському та українському мистецтві ХІХ ст.

Основні засади марксистської естетики.

Позитивізм як теоретична основа естетики натуралізму.

Естетика символізму. Національні особливості символізму в європейському мистецтві останньої третини XΙX - початку XX ст.