8.3. Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств

Сукупні доходи розподіляються на дві складові: частина доходів надходить державі у вигляді прибуткового податку, а залишок розподіляється на витрати на споживання і заощадження.

Споживання домогосподарства – це придбання товарів особистого користування, тобто купівля продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів культури і побуту, автомобілів, побутові послуги, витрати на соціально-культурні потреби.

Споживчі витрати можуть бути класифіковані по-різному, наприклад, поділені на товари та послуги. Зокрема міністерство торгівлі США ділить споживчі витрати на такі групи: витрати на товари довгострокового користування, тобто такі, які служать більше ніж один рік; витрати на товари короткострокового користування – такі, що служать менше ніж один рік: продукти харчування та більшість предметів одягу; витрати на послуги: лікаря, установ освіти, культури та ін.

Витрати домогосподарства на споживання пов'язані з попитом та з такими явищами, як ефект доходу, ефект заміщення, споживчий надлишок, максимізація корисності.

Якщо грошовий дохід домогосподарства є сталим, то збільшення ціни для нього рівнозначне зменшенню його реального доходу або купівельної спроможності. Ефект доходу означає вплив зміни ціни на реальний дохід споживача.

Якщо ціна зростає, а грошові доходи залишаються сталими, то реальні доходи домогосподарства зменшуються, і вони купують менше товарів. Навпаки, за зниження цін попиту реальні доходи домогосподарства за сталості їх доходів зростатимуть.

Ефект заміщення полягає в тому, що коли ціна на товар зростає то споживачі намагаються замінити цей товар іншим, або отримати бажане за найнижчу ціну.

Аналіз закону спадної корисності показує, що існує розрив між: загальною корисність блага і його ринковою вартістю, що виражається додатковою вигодою для домогосподарства, або споживчим надлишком. Ця вигода виникає, бо споживач отримує більше ніж платить у наслідок дії закону спадної граничної корисності. Споживачі платять одну ціну за кожну одиницю продукту. Отже вони платять за кожну одиницю стільки, скільки коштує остання одиниця.

Домогосподарство як споживач намагається максимізувати свою корисність, або величину задоволення, які є наслідком покупки споживчих товарів. Домогосподарство як покупець повинно так упорядкувати своє споживання, щоб кожний окремий товар приносив йому однакову граничу корисність на кожну витрачену гривню. У такій ситуації члени домогосподарства мають максимальне задоволення або корисність від закупок товарів.

Головна умова максимального задоволення корисності така: споживач зі сталим доходом за таких ринкових цін досягне максимального задоволення або корисності, якщо гранична корисність останньої гривни, витраченої на певний товар, є такою самою як і гранична корисність останньої гривні, витраченої на будь-який інший товар. Середня гранична корисність на гривню всіх товарів за стану рівноваги для споживача називається граничною корисністю доходу. Цим правилом максимізації корисності керується на ринку кожен споживач, купуючи товар.

Дохід, що залишається у розпорядженні споживача після внесення податків та інших виплат, може використовуватись лише двома способами – або на споживання, або на заощадження.

Заощадження – це частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.

Причини для збереження доходу можуть бути різні. Їх можна розділити на дві групи. Одна група – захист доходів, наприклад, прагнення забезпечити себе на “чорний день”, у разі виникнення непередбачених обставин, бажання покращити фінансове забезпечення сім'ї. Друга група причин – спекуляція на біржі, тобто зберігання частини доходу з метою витрачання його на придбання цінних паперів щоб у майбутньому отримувати прибуток від підвищення їх номінальної вартості.

У сучасній неокласичній літературі існує точка зору про рівність заощадження та інвестування. Заощадження, яке робить населення, повинне дорівнювати інвестиціям, що здійснюється фірмами. Тільки за даної умови попит на ринку дорівнюватиме пропозиції, ситуація стане стабільною. Порушення ж наведеної рівності призводить до виникнення негативних явищ в економіці, до деформації ринкових структур.

Сукупні витрати повинні дорівнювати вартості виготовленого продукту, не виконання цієї умови у свою чергу призводить до негативних наслідків – до дефіциту або перевиробництва продуктів на ринку.

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність домогосподарства?

2. Які економічні функції домогосподарства?

3. Яка роль домогосподарства в Україні як постачальників виробничих ресурсів?

4. Назвіть основні джерела сукупного доходу домогосподарств в Україні.

5. Які складові споживання домогосподарств?

6. Поясніть сутність ефекту заміни для споживача.

7. Яким чином домогосподарство як покупець може забезпечити максимізацію граничної корисності?

8. Які чинники спонукають домогосподарства здійснювати заощадження?

9. Яка причина того, що споживач, купуючи товар, має змогу одержати споживчий надлишок?