88. Напад фашистської Німеччини на срср. Український напрям у плані «Барбароса».

22 червня 1941 р. почалась гітлерівська навала на СРСР. Відповідно плану "Барбаросса" (відомий ще як директива №21 від 18 грудня 1940 р.) німецькі війська на Східному фронті ставили за мету здійснення блискавичної війни - "бліцкрігу". За два тижні вермахт планував за допомогою раптових комбінованих ударів танкових і механізованих військ та авіації оточити і знищити головні сили Червоної армії в західних районах СРСР, просуваючись вглиб країни, вийти на лінію Архангельск-Астрахань.

Український напрям, за планом «Барбаросса», був одним із найголовніших. Гітлерівське керівництво ставило за мету якомога швидше оволодіти ресурсами України, щоб, з одного боку, послабити військово-промисловий потенціал СРСР, а з іншого — зміцнити власну машину, створити вигідний плацдарм для подальшого розгортання воєнних дій та перемоги над Радянським Союзом. Тобто українські землі розглядалися як одна з основних цілей завойовницької політики фашизму.

89. Оборонні бої 1941-1942 рр. І Україна

У липні 1941 р. німецьке командування кинуло на столицю України 17 дивізій, але протягом двох місяців подолати опір її захисників не вдавалося. Гітлер змушений був перекинути з московського напрямку польову армію і танкову групу, які нависли над північним крилом фронту. Становище вимагало негайно залишити Київ, відвести війська. Але ще у липні Сталін попередив М.Хрущова: „Якщо ви зробите хоч один крок у бік відводу на лівий берег Дніпра... вас усіх настигне жорстока кара як боягузів і дезертирів”. Диктатор слів на вітер не кидав. На Кирпоноса і Хрущова чекала доля генерала Павлова (розстріляного за тяжку поразку в Білорусії), і вони трималися до останнього. Наслідки були трагічні. Після ліквідації під Уманню двох оточених радянських армій німецькі танкові групи замкнули під Полтавою кільце навколо основних сил фронту генерала Кирпоноса. У полон потрапило близько 660 тис. чол.., з них 60 тис. командирів. При спробі вирватись із оточення загинув командуючий фронтом М.Кирпонос.

Водночас у серпні 1941 р. розгорнулися бої під Одесою, де 18 румунських дивізій безуспішно штурмували місто. Два місяці його стійко обороняли 25-та Чапаєвська стрілецька дивізія генерала І.Петрова та частини моряків Чорноморського флоту. Тільки коли 16 жовтня підійшли нові німецькі дивізії, радянські війська залишили Одесу і відступили в Крим. Наприкінці вересня передові дивізії вермахту окупували Донбас, крім його північної частини.

90. Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Значення оборонних боїв в аспекті воєнних подій 1941-42 рр.

Київська оборонна операція7 липня - 26 вересня 1941р.

5 липня 1941 р. німецькі війська зуміли прорвати оборону між 5-ю і 6-ю радянськими арміями і вийшли до оборонних споруд міста. Ця подія вважається початком Київської стратегічної оборонної операції, що тривала 83 дні. Перший штурм Києва 11—14 липня виявився для ворога невдалим. Ці події поклали початок героїчній обороні міста, що тривала 71 день.

Німецькі танкові частини обійшли захисників міста з півдня і півночі й замкнули кільце оточення біля Лохвиці. Наказ про відступ радянських військ було віддано занадто пізно, і в оточення потрапило чотири радянські армії. 19 вересня німецькі війська вступили до Києва

Значення. Зірвала плани німецького командування швидко оволодіти містом. Примусила його змінити напрямок головного удару, що зрештою призвело до провалу плану «Барбаросса»

Оборона Одеси(5 серпня — 16 жовтня 1941р.)

Після поразки Південного фронту румуно-німецькі війська взяли в облогу Одесу. Проте швидко захопити місто ворогові не вдалося. Декілька штурмів міста було відбито з великими втратами для ворога.

Значення. Радянські війська, що протягом 72 днів здійснювали оборону міста, відволікали на себе значні сили ворога, завдавши йому великих втрат (понад 300 тис. осіб). Оборона міста створювала можливість Чорноморському флоту впродовж другої половини 1941 р. контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та нафтовим родовищам

Оборона Севастополя 30 жовтня 1941р. 4 липня 1942 р. У жовтні 1941 р. німецькі війська увірвалися до Криму. 30 жовтня вони вийшли на далекі підступи до міста. Місто не було обладнане оборонними спорудами із суходолу, проте мало добре продуману оборону з моря. Чорноморський флот упродовж 250 днів забезпечував оборону міста.Проте поразка радянських військ Кримського фронту на Керченському п-ві дала змогу німецьким військам здійснити вирішальний наступ, прорвати оборону Севастополя. 3 липня 1942 р.

Значення. На тривалий час оборона Севастополя прикувала значні сили німецьких військ, завдавши їм суттєвих втрат. Були зірвані плани щодо знищення Чорноморського флоту СРСР.