- •Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства».
- •3. Історичні та етнонаціональні корені східних слов’ян.
- •4.Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V – VIII ст. Н.Е. Започаткування державності.
- •5. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і слов’янського чинників. Норманська теорія і її сучасні оцінки.
- •7.Перші Київські князі
- •8. Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава. Роль князя, дружини. Боярська рада.
- •9. Економічне життя Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •10. Соціально-класова структура суспільства Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •11. Юридично-правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда». «Правда Ярославичів».
- •12. Міжнародні зв’язки Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.
- •13. Формування феодальних соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку Київської Русі.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
- •16. Централізація Київської Русі за часів Володимира Мономаха.
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •18.Зародження передумов формування української народності.
- •19.Культура,освіта к.Р.
- •19.Історичний вплив держави к.Р.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі- першій половині хіv століть.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українських земель.
- •Велике князівство Литовське – прототип федеративної держави.
- •26. Польська експансія на українські землі. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої.
- •27. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови на наслідки Люблінської (1569 р.) унії.
- •28. Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право
- •29. Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.
- •30. Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
- •31. Виникнення козацтва та утворення Запорізької Січі. Життя та побут запорозьких козаків.
- •32. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •33. Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією наприкінці XVI - початку XVII ст.
- •34. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом к. Косинського та с. Наливайка.
- •35. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. XVII ст.
- •36. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvi – першій половині XVII ст.
- •37. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Української національної революції. 1648 1657
- •38. Підготовка та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. Та їх суспільно-політичні наслідки.
- •39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.
- •40. Політико-адміністративний устрій, органи влади і управління гетьманської держави б.Хмельницького.
- •41. Воєнно-політичні події на українських землях протягом 1651-1653 рр. Та їх наслідки.
- •42. Основні напрями зовнішньої політики б.Хмельницького.
- •46. Гетьманщина наприкінці хvii –xviiі ст.: кордони, населення, політичний і адміністративно-політичний устрій.
- •47. Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії в xviiі ст.
- •48. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •49. Державотворча діяльність і.Мазепи.
- •50. Діяльність української політичної еміграції на початку xviiі ст . Основні положення Конституції Пилипа Орлика.
- •51. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та західноукраїнських земель.
- •52. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії.
- •53. Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України. Ліберальні реформи 1860–70-х рр.: особливості та наслідки їх проведення в Україні.
- •54. Зародження і розвиток українського національного руху в Російській імперії.
- •55. Особливості російського визвольного руху на східноукраїнських землях у першій половині XIX ст. Масонство. Рух декабристів.
- •56. Кирило-Мефодіївське братство. Основні ідеї його програмних документів. Історичне значення.
- •57. Русифікаторська політика царизму, Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •58. Ідейні витоки «хлопоманства», громадівського руху в підросійській Україні. В.Антоновича. М.Драгоманов.
- •59. Політизація українського національного руху наприкінці хіх – початку хх ст.: студентський рух і братство тарасівців.
- •60. Реформи Марії-Терезії і Йосифа II кінця XVIII ст. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •61. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів наприкінці хviii –початку хіх ст.
- •62. Конституційні реформи 1860-х рр. В імперії Габсбургів, їх вплив на українську суспільність.
- •63. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр
- •64. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях в др. Пол. Хіх ст.
- •65. Революція 1905-1907 рр і Україна.
- •66. Українські громади у і та іі російських Думах.
- •67. Геополітичні плани імперіалістичних держав щодо України напередодні та під час Першої світової війни.
- •68. Українська Центральна Рада та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродженої України.
- •69. Склад і політична програма цр, і і іі Універсали.
- •70. Ііі Універсал. Проголошення унр.
- •71. Війна Росії проти унр. Іу Універсал.
- •72. Здобутки і прорахунки цр у державотворчому процесі, внутрішній і зовнішній політиці.
- •73. Українська держава гетьманської доби: зовнішня і внутрішня політика п.Скоропадського.
- •74. Листопадова (1918 р.) національно-демократична революція й утворення зунр.
- •75. Акт Злуки унр і зунр 22 січня 1919 р.
- •76. Польсько-українська війна 1918–1919 рр. Бої за Львів, Чортківська офензива
- •77. Причини та наслідки падіння зунр.
- •78. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.
- •79. Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •81. Процес утворення срср: політичне значення, наслідки для України.
- •82. Україна в роки непу.
- •83. Процес формування тоталітарної системи в срср і Україна.
- •84. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, результати в Україні.
- •85. Колективізація в срср: мотиви, хід здійснення, результати. Наслідки колективізації в Україні.
- •86. «Культурна революція» в суспільно-політичному житті України 1930-х рр.
- •87. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1930-ті рр. Масові політичні репресії.
- •88. Напад фашистської Німеччини на срср. Український напрям у плані «Барбароса».
- •89. Оборонні бої 1941-1942 рр. І Україна
- •90. Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Значення оборонних боїв в аспекті воєнних подій 1941-42 рр.
- •91. Характер окупаційного режиму фашистської Німеччини. Напрями руху опору в Україні.
- •92. Радянський партизанський рух на окупованій території України.
- •93. Збройна боротьба формувань оун — упа в 40-50-х pp. XX ст.
- •94. Визволення Лівобережної України, Києва, Криму (1943-44 рр.).
- •95. Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945- початок 1950-х рр.).
- •97.Україна в системі міжнародних відносин (1945 - початок. 50-х рр. Хх ст.).
- •98. Роль України в організації оон. Зовнішньополітична діяльність України у повоєнний період.
- •99. Повоєнна відбудова республіки (1945-1955 рр.)
- •100. Загальні тенденції соціально-економічного розвитку радянського суспільства в др. Пол. Хх ст.
- •101. Лібералізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х — першій половині 60-х рр.
- •102. Економічні реформи м.Хрущова і Україна.
- •104. Поглиблення кризових тенденцій у економічному та суспільно-політичному житті країни (друга половина 60-х — 1985 рр.)
- •105. Україна в системі народногосподарського комплексу срср в др. Пол.1960-х – початку 1980-х рр.
- •103. Економічна реформа 1965 р., її суть та наслідки реалізації в Україні.
9. Економічне життя Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
Головним зайняттям населення Київської Русі було хліборобство, при чому в південних її частинах (у степу і лісостепних смугах) воно мало форми орного, у північно-лісовій смузі — підсічного (вирубного) рільництва. Також були розвинені скотарство, мисливство, рибальство та бджільництво; на високому ступені розвитку стояло ремесло, що постачало металеві знаряддя, кераміку й скло, зброю, ювелірні вироби, тощо. Важливим джерелом прибутку Руської держави була торгівля, яка використовувала міжнародний водний «шлях з варяг у греки», а також сухопутні шляхи зі Сходу на Захід. Розвиток ремесла і торгівлі, адміністративні та оборонні потреби сприяли утворенню нових та зростанню старих і нових міст.
У добу піднесення Київської Русі інтенсивно розгортається процес урбанізації. «Гради» (городища) - своєрідні зародки майбутніх міст - виникають у східних слов'ян ще в VI ст. Тоді вони виконували роль міжплемінних центрів з обмеженими функціями - пунктів збору данини, прикордонних укріплень, місць общинних культових зібрань тощо. Поступово під впливом посилення державних структур, бурхливого розвитку ремесла та торгівлі мало-чисельні тимчасові поселення перетворюються на постійні залюднені міста, що стають економічними, політичними, адміністративними та культурними центрами, своєрідними вузлами зв'язку Давньоруської держави
Напередодні монгольської навали на Русі налічувалося понад 300 «градів», з яких майже 100 були справжніми містами.
10. Соціально-класова структура суспільства Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
Соціальна структура населення Київської Русі
Князі
Великий князь: Очолював державу, приймав закони, вершив суд, вів міжнародну політику, організовував збір данини, піклувався про оборону держави, вважався власником усієї землі
Удільний князь: Родичі великого князя; очолювали окремі князівства Мали право володіти землею, із земельних прибутків були зобов’язані забезпечувати себе воєнними обладунками і разом зi своїми дорослими синами і слугами брати участь у військових походах; із них формувалася державна адміністрація
Бояри: Знатні феодали, нащадки родоплемінної знаті й верхівки князівських дружинників
Духовенство
«Чорне»: Київський митрополит Очолював церковну організацію Русі
Єпископи Управляли церковними округами
Настоятелі монастирів Очолювали релігійну й господарську діяльність монастирів
Ченці Присвячували себе служінню Богу, відмовившись від свого майна й мирського життя, також займалися господарською діяльністю при монастирях
«Біле»:
(мирське духовенство) Справляли Божу службу в церквах, їхньою професійною діяльністю була релігійна, але на відміну від представників «чорного» духовенства їм дозволялося мати родину
Урядники (найчастіше з числа бояр) Посадники Були намісниками князя, відповідали за порядок у підлеглих землях, за збори данини
Волостелі Управляли волостю або маєтком князя
Тіуни (огнищани) Князівські й боярські слуги; брали участь в управлінні волостю, містом, відповідали за збереження майна свого пана
Палацові чини Керували окремими галузями князівського управління (тогочасні чиновники)
Дружинники Воєводи й тисяцькі Очолювали давньоруське ополчення (тогочасні воєначальники, як правило, із числа бояр)
Рядові дружинники Професійні воїни, складали військо князя, яке він утримував, забезпечував зброєю, кіньми, одягом, міг за вірну службу жалувати грошові нагороди й землі
Купці Займалися торгівлею, найзаможніші з них володіли просторими садибами із житловими хоромами, господарськими приміщеннями, входили до органів управління містом
Ремісники Займалися різними ремеслами, заможні жили у посадах, збіднілі, як правило, залежали від багатих покровителів, жили в їхніх садибах
Селяни Смерди Вільні селяни, які об’єднувалися в сільські громади (верв, мир, село). Громада охоплювала один або декілька сусідніх населених пунктів, володіла лісами, випасами, водоймами, орні землі знаходилися в індивідуальному володінні членів громади
Рядовичі Селяни, змушені працювати у феодала за угодою — «рядом»
Закупи Колишні смерди, які потрапили в залежність до феодала, узявши в борг гроші — «купу», могли втратити господарство, якщо не повертали борг
Холопи Селяни, повністю залежні від хазяїна, який міг їх убити, продати, покарати
Челядь Жителі господарського двору: слуги, стайничі, кухарі, пралі та ін.; хазяї могли їх продавати, дарувати, залишати у спадщину
Чернь Збіднілі люди без майна, які наймалися на «чорну» роботу