- •Вербицький о.М. Метрологічне забезпечення і обладнання для оцінки якості сировини і продукції
- •Розділ 1 основні поняття та визначення метрології
- •1.1. Історія виникнення метрології
- •1.2. Історія розвитку метрології в Україні
- •1.3. Закон України „Про метрологію і метрологічну діяльність”
- •1.4. Основні терміни метрології та їх визначення
- •Розділ 2 фізичні величини та системи фізичних величин
- •2.1. Фізичні величини та одиниці вимірювань
- •2.2. Системи фізичних одиниць. Міжнародна система сі
- •2.3. Похідні одиниці системи сі
- •Розділ 3 вимірювання та забезпечення їх потрібної точності
- •3.1. Фізичний експеримент
- •3.2. Планування та організація вимірювань
- •3.3. Види вимірювань
- •3.4. Точність та похибки вимірювань
- •3.5. Опрацювання результатів прямих багаторазових вимірювань
- •3.6. Зменшення впливу випадкових похибок
- •Розділ 4 засоби вимірювальної техніки
- •4.1. Основні визначення
- •4.2. Параметри засобів вимірювань
- •4.3. Похибки засобів вимірювальної техніки
- •4.4. Методи зменшення похибок засобів вимірювання
- •4.5. Вибір засобів вимірювання
- •Розділ 5 державна система промислових приладів
- •5.1. Мета створення державної системи промислових приладів
- •5.2. Класифікація та побудування виробів дспп
- •Розділ 6 державний метрологічний контроль та нагляд
- •6.1. Державна метрологічна система
- •6.2. Уповноваження та атестація в державній метрологічній системі
- •6.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки та затвердження їх типів
- •6.4. Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •6.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •6.6. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •6.7. Атестація калібрувальних і вимірювальних лабораторій підприємств та організацій
- •6.8. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •6.9. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- •6.10. Метрологічна експертиза документації та атестація методик виконання вимірювань
- •6.11. Метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •5. Державна метрологічна повірка та атестація засобів вимірювальної техніки. Розділ 7 метрологічне забезпечення підприємства легкої промисловості
- •7.1. Мета метрологічного забезпечення на підприємстві
- •7.2. Метрологічне забезпечення технологічних процесів
- •7.3. Метрологічне забезпечення на етапі виготовлення виробу
- •7.4. Оцінка якості продукції
- •7.5. Організація технічного контролю на підприємствах легкої промисловості
- •7.6. Керування якістю продукції в межах виробничого процесу
- •8.1.2. Вимірювання маси за допомогою важільних ваг
- •8.1.3. Методологія обробки даних досліджень
- •8.2. Методики проведення повірок
- •8.2.1. Відомча повірка довжиномірів дл-2, дл-2м, дл-3
- •8.2.2. Відомча повірка стебломірів с-2 та с-2м
- •8.2.3. Відомча повірка стебломірів сп-20
- •8.2.4. Відомча повірка лабораторних м’ялок лм-3
- •8.2.5. Відомча повірка м’яльно-тіпального верстата смт-200м
- •8.2.6. Відомча повірка стрічкоутворювача ло-2
- •8.2.7. Відомча повірка машини розривної типу 741 (динамометра дкв-60)
- •8.2.8. Відомча повірка крайкоміра Кр-4
- •8.2.9. Відомча повірка кутомірів уа-1 та уа-2
- •Список літератури
- •Додатки
- •Вербицький Олександр Миколайович Метрологічне забезпечення і обладнання для оцінки якості сировини і продукції
8.2.2. Відомча повірка стебломірів с-2 та с-2м
Розглянемо методику й засоби відомчої повірки стебломірів С-2 та
С-2М.
Міжповірний інтервал для стебломірів С-2 та С-2М становить 2.роки.
Стебломіри С-2 та С-2М призначені для вимірювання діаметра стебел трести й соломи льону.
Стебломіри С-2 та С-2М мають в основному однакову будову й відрізняються лише габаритами. Стебломіри (рис. 8.14, 8.15) складаються з таких частин: корпусу 2, лінійки-шкали 3, на яку нанесені поділки через 1 мм, а цифрові позначення через 10 мм, нерухомих обмежувачів-упорів 1 і 6, повзуна 5 з обмежувачем-кутком 4 та додаткової шкали-ноніуса 7.
Повзун переміщується по напрямних канавках у корпусі приладу. На шкалі повзун утримується пружиною.
На лінійку основної шкали стебломіра одностебловим шаром укладають десяток стебел середньою частиною впритул до обмежувача-упору 1. Після цього до стебел плавно присувають повзун таким чином, щоб обмежувач-куток 4 притиснув стебла в шарі одне до одного без проміжків.
Відлік показів у цілих міліметрах здійснюють за основною шкалою, а в десятих частках міліметра – за додатковою шкалою-ноніусом.
Рис. 8.14. Загальний вигляд стебломіра С-2. |
Рис. 8.15. Загальний вигляд стебломіра С-2М. |
Операції й засоби перевірки. Під час повірки стебломірів С-2 та
С-2М повинні виконуватися операції й застосовуватися засоби перевірки, зазначені в табл. 8.4.
Проведення повірки складається з таких операцій:
1. Зовнішній огляд стебломіра й окремих його вузлів.
Під час зовнішнього огляду слід перевірити комплектність приладу й переконатися в тому, що прилад відповідає нижченаведеним вимогам:
1.1. Стебломір не повинен мати механічних пошкоджень, що заважають його експлуатації.
1.2. На поверхні вузлів приладу не повинно бути іржі. Особливо це стосується робочих поверхонь шкали, обмежувача-упору й обмежувача-кутка.
2. Випробування.
Під час випробування варто переконатися в тому, що повзун має легкий і вільний хід по напрямних стійках.
3. Визначення метрологічних параметрів.
Таблиця 8.4
№ |
Операція |
Засоби перевірки та їхня нормативно-технічна характеристика |
Проведення операцій при: випуску з ремонту / експлуатації та зберіганні |
1 |
Зовнішній огляд |
Візуально |
Так / Так |
2 |
Випробування |
Органолептичне |
Так / Так |
3 |
Визначення метрологічних параметрів |
|
|
3.1 |
Визначення межі вимірювання |
Вимірювальна лінійка 0-150 мм ГОСТ 427-75 |
Так / Так |
3.2 |
Для стебломіра С-2М визначення зазору між дотичними поверхнями лінійки та кутка-обмежувача повзуна |
Щуп ГОСТ 882-75 |
Так / Так |
3.3 |
Визначення похибки вимірювання |
Кінцеві плоскопаралельні міри довжини ГОСТ 9038-73 |
Так / Ні |
3.1. Для визначення межі вимірювання повзун стебломіра треба присунути впритул до нерухомого обмежувача-упору корпусу (без стебел). Нульова риска шкали-ноніуса повинна збігатися з нульовою рискою основної шкали приладу. Остання риска шкали-ноніуса має збігатися з рискою основної шкали, що відповідає 9 мм у стебломіра С-2 і 19 мм у стебломіра С-2М. Потім повзун необхідно перемістити до упору в другий нерухомий обмежувач і виміряти відстань між робочими поверхнями нерухомого обмежувача-упору корпусу й обмежувача-кутка повзуна. Ця відстань повинна дорівнювати 100 мм.
3.2. Для визначення зазору між дотичними поверхонь лінійки й обмежувача-кутка повзуна повзун стебломіра слід встановити в діапазонах шкали 10-20 мм, потім 80-90 мм і виконати по одному вимірюванню зазору. Зазор між дотичними поверхнями лінійки-шкали й обмежувача-кутка повзуна не повинен перевищувати 0,05 мм.
3.3. Визначення похибки вимірювання в стебломірів С-2 та С-2М виконується відповідно до ГОСТ 8113-74 „Методи й засоби перевірки штангенциркулів”.
Допустима похибка вимірювання не повинна перевищувати ±0,1 мм.
Результати повірки стебломіра оформлюються протоколом, в якому зазначають стан стебломіра. Позитивні результати повірки оформлюються клеймуванням і виданням свідоцтва про повірку або записом результатів повірки в паспорті стебломіра.
Стебломір, що не відповідає вищезазначеним вимогам, до експлуатації не допускається.
Питання для самоперевірки
1. Який саме розмір стебла вимірюють стебломіром та яким чином?
2. За яких умов здійснюють повірку стебломірів?
3. Охарактеризувати послідовність операцій повірки стебломірів.
4. Які дефекти стебломірів дозволяють далі експлуатувати прилад, а які ні?
