3.2. Активізація акцизного оподаткування в регулюванні соціальних процесів

Загальне коло питань щодо активізації акцизного оподаткування в регулюванні соціальних процесів, які сьогодні та в найближчій перспективі мають бути вирішеними в Україні, охоплює такі:

1) впорядкування переліку підакцизних товарів;

2) визначення розмірів ставок акцизного збору;

3) рівень диференціації акцизних ставок у межах однієї групи підакцизних товарів;

4) порядок зміни податкових ставок та одиниця виміру;

5) встановлення співвідношення між акцизним збором і податком на додану вартість;

6) скорочення пільг.

Зупинимося докладно на кожному з них.

Впорядкування переліку підакцизних товарів. Слід зазначити, що визначення кола підакцизних товарів в Україні має досить вільний характер унаслідок того, що низка товарів і послуг, які в західних країнах є об'єктом оподаткування, в Україні до підакцизних товарів не належить. Це, відповідно, звужує сферу застосування акцизної політики та зменшує бюджетні надходження від акцизного збору.

Визначення розмірів ставок акцизного збору. Вважається, що диференціація податкових ставок акцизного збору та їх значний розмір сильно впливають на структуру ринкових цін, внаслідок чого відбуваються небажані зміни в структурі сукупного попиту. Воднораз стосовно теорії оптимального оподаткування ставки податків можуть бути диференційованими і встановлюватися згідно з попитом на конкретний товар. Хоча, як зазначають фахівці, на практиці це зробити досить важко через необхідність обробки значних обсягів інформації.

На зміну структури попиту впливають не стільки високі й диференційовані ставки податку, скільки суб'єктивний характер їх зміни. У США, наприклад, розширення списку чи підвищення ставок акцизних податків, як правило, здійснюється лише у надзвичайних обставинах [13, c. 100-101].

Досліджуючи проблему реакції ринку на підвищення ставок акцизного збору, варто звернути увагу на можливі її варіанти. Такими, зокрема, можуть бути:

1) підвищення роздрібної ціни;

2) скорочення обсягів товарообороту;

3) можливість формування попиту на товари-замінники, джерелами постачання на ринок яких є товари домашнього виготовлення, контрабанда, крадені товари тощо.

Розрахунки вітчизняних фахівців свідчать, що зменшення ставки акцизного збору на безфільтрові сигарети на 40% забезпечує здешевлення однієї пачки такої продукції на 10—12 коп. У кінцевому підсумку це зумовлює збільшення надходжень коштів до бюджету щонайменше на 60 млн. гривень.

Результатом необґрунтованого підвищення цін може бути зменшення доходів бюджету у довготривалому періоді. Оподаткування понад критичну межу призводить до того, що підакцизні товари перестають служити джерелом річного доходу в майбутньому через зменшення попиту на них.

Вихідною умовою при визначенні розміру податкової ставки має виступати роздрібна ціна підакцизної продукції. Споживач повинен сплачувати податок, розрахований із вартості продукту, який він обирає. Крім того, це єдиний спосіб для податкових адміністрацій, виробників та імпортерів контролювати внутрішній ринок. Податок і ціна — ключові елементи для точного прогнозу й стратегічних рішень.

Принциповим моментом із точки зору запобігання поширенню контрабанди підакцизних товарів в Україну є забезпечення порівнянності ставок акцизних зборів із відповідними ставками країн-сусідів. Нині, наприклад, ставки акцизного збору в Росії і Молдові ґрунтуються на місцевих валютах і суттєво менші за українські аналоги, що пояснює різке зростання контрабандних сигарет із цих країн.

Певною мірою забезпечення відносної порівнянності розмірів ставок акцизного збору із сусідніми країнами, особливо з тими, з якими встановлені спрощені режими перетину кордону товарами і людьми, спрямоване на регулювання такого явища, як "мінімізація податків на споживання". Механізм такого явища досить простий і зводиться до того, що товари і послуги слід купувати там, де вони дешевші, оскільки в кінцеву ціну продукту вже завчасно включені усі можливі непрямі податки. Акцизи, зокрема, мінімізуються при купівлі підакцизних товарів і предметів розкоші за кордоном, де величина акцизних податків суттєво нижча. Поширеними видами такої продукції в Європі є купівля спиртних і тютюнових виробів громадянами Скандинавських держав в європейських країнах. Аналогічна ситуація і в Україні, на ринок якої таким чином постачаються меблі та автомобілі з Польщі.

Рівень диференціації ставок акцизного збору є предметом дискусії як науковців, так і практиків. Серед аргументів "проти" наводяться: ускладнення адміністрування обліку, негативний вплив на структуру попиту тощо. Фахівці компанії "British American Tobaco — Україна", наприклад, стверджують, що пропозиції щодо повернення до диференційованої системи ставок акцизного збору, тобто до зміни величини ставки залежно від класу сигарет, їх величини, наявності фільтра тощо, неперспективні, оскільки їх запровадження призведе до додаткового стимулювання виробництва сигарет без фільтра і неякісних сигарет із фільтром. Хоча далі ці ж фахівці зазначають, що з метою оптимізації надходжень у державний бюджет від виробництва різних класів сигарет слід розглянути питання про перехід до змішаної системи акцизу, яка прийнята в Європейському союзі й успішно адаптована в низці країн Східної Європи [7, c. 92-93].

Щодо зазначеного зауважимо, що диференційовані ставки акцизного збору на сигарети не стільки змінюють структуру попиту, скільки дають змогу рівномірніше розподілити податковий тягар залежно від рівня доходів їхніх споживачів і ступеня можливої шкоди. Що ж до зміни структури попиту, то в цьому разі слід враховувати такий фактор, як сталість попиту, що сформувалася під впливом особистих уподобань і смаків споживачів. Зміна в попиті відбувається не стільки в асортиментному розрізі товарів, скільки між легальним і тіньовим секторами їх постачання на ринок.

Порядок зміни податкових ставок та одиниця виміру. Що ж до порядку зміни ставок акцизного збору, вважаємо, що такі ставки мають затверджуватися Верховною Радою України. Враховуючи потребу в оперативних змінах акцизних ставок, доцільно розробити окремий і єдиний закон про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію), який має бути прийнятий одночасно з Податковим кодексом України. Зважаючи на велику кількість нормативно-правових актів, що регулюють питання стягнення акцизних зборів, зведення ставок в один документ дасть змогу подолати суперечливість законодавства, полегшить правозастосування і зменшить можливість корупції.

Непрямі податки суттєво впливають на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та участі держави в міжнародному поділі праці, тому набувають великого значення в умовах входження держави до світового ринку. На тлі інтеграційних процесів, в Україні постає досить велика кількість проблем щодо непрямого оподаткування. В сучасних умовах важливими є вирішення питань щодо удосконалення:

- законодавства з питань податку на додану вартість і його наближення до вимог ЄС , а саме скорочення переліку пільгових операцій, а також поступовий перехід до диференційованої шкали ставок;

- механізму оподаткування акцизним податком, забезпечення стабільності надходжень від цього непрямого податку до бюджету, а також його ефективності, простого адміністрування та мінімізацію ухилень від оподаткування;

- законодавства з непрямого оподаткування відповідно до норм Світової організації торгівлі, а саме, зниження і навіть скасування мита на імпортовані товари.

Отже, трансформація податкового законодавства приведе до формування прозорого і стабільного правового поля діяльності платників податків, сприятиме становленню справедливого конкурентного середовища з одночасним збільшенням надходжень до державного бюджету за рахунок скасування податкових пільг та відповідного розширення бази оподаткування [10, c. 226-227].