І. Критичний аналіз ктс – «Львів – місто мрій»

1. Попередня робота вчителя-вихователя.

Перш за все для успішного планування, підготовки, проведення та аналізу КТС необхідно було визначитись із наявною інформацією про клас та матеріалами, що можуть допомогти підготувати та реалізувати захід, а, головне, визначити мету, цілі, завдання. Отже було встановлено, що у моєму розпорядженні є соціальний паспорт класу, складений під час проходження педагогічної практики у березні 2012 року (його було співставлень із актуальною ситуацією та відкореговано у відповідності із кількістю учнів із якими велась робота) , план виховної роботи, творчі домашні завдання учнів, творчі роботи тощо. Також додатковим джерелом інформації стали бесіди проведені з учнями, спостереження за групою під час проведення уроків та у позаурочний час.

Завдяки аналізу психолого-педагогічних джерел, вищезазначеної документації, педагогічних бесід та спостережень (див. нижче), а, для проведення КТС було обрано захід «Місто мрій», запланований на 10-14 жовтня, що відповідає напряму «Художньо-естетичне виховання» та поєднує такі види КТС- пізнавальні та художньо-естетичні.

1. Аналіз наукової літератури:

Так як учні, з якими мені необхідно було працювати перебувають у підлітковому віці, а з педагогічної точки зору його можна назвати середнім шкільним, то мені необхідно було звернутись до психології підлітка, та визначити у яких напрямках найкраще працювати.

Проаналізувавши літературу я зробила певні висновки, що подаю тезово:

1. Підлітковий вік – найважливіший вік становлення особистості, відбувається само ідентифікація людини.

2. На цьому етапі відбувається становлення складних зв’язків пам'яттю, мисленням, волею, почуттям, уявою.

3. Відбувається перехід до абстрактного мислення, проте певна конкретність досі притаманна підліткам. Напрямок та швидкість процесу змін залежить як від зовнішніх, соціальних умов, так і від індивідуальних – генетичних, типологічних.

4. Ускладнюється сприйняття графічних образів. Поряд із засвоєнням сенсорних еталонів (форми, кольору), підліток оволодіває вмінням бачити оточуючий світ у відповідності з власними почуттями, які звільняють його від кольорових та інших штампів.

5. Успішний розвиток перцепції у школярів сприяє поглибленому розумінню такої особливої мовної форми, як поетична, елементи і акценти якої досі здавалися незвичними.

6. Одночасно відбувається розвиток цілеспрямованості, посилюється активність сприймання, що призводить до поглиблення повноти і точності відчуття. Змінюються і ускладнюються уявлення щодо простору і часу. Набуває нових особливостей сприйняття картин і музики.

7. Опанування культури сприймання різних видів мистецтва відбувається нерівномірно.

8. Ускладнення системи знань, опанованої підлітками стає можливим, зокрема, завдяки постійному розвитку мимовільної і довільної пам'яті.

9. Здатність мови, як знакової системи, відображати довкілля та висловлювати погляди на світ, починає інтуїтивно сприйматися підлітками. Зустрічаючи труднощі у оформленні думок, вони прагнуть оволодіти правилами вживання цих форм мовлення. Вивчення класичної літератури та рідної історії, окрім формування уявлення про історичні та культурні процеси, сприяє розумінню мови минулих років, відчуттю контексту і загалом - її природному сприйманню.

10. Лише однією психічною функцією підліток оволодів так, що здатен абсолютно довільно керувати нею, це функція уяви. Це відбувається завдяки активній перетворюючій діяльності, що відбувається у свідомості та підсвідомості дитини.

11. Однією із нових найважливіших якостей підлітків є їх самостійність у постановці складних цілей і можливість організувати свої дії згідно із ними. Розвитку у підлітковому віці ініціативності, витримка, самоконтролю та рішучості сприяють розширенню кругозору, пізнавальних інтересів, можливості з власної ініціативи вибирати хобі, розвитку мотивації досягнення успіху і уникнення невдач, , прагнення довільно і цілеспрямовано займатися самовихованням та самоконтролем [2, 156-168].

12. Підлітки схильні до виконання самостійних завдань і практичних робіт на уроках. Учні, навіть ті, що мають невисоку успішність у навчанні, та низьку дисципліну, не тільки охоче погоджуються на пропозицію, а й можуть проявляти ініціативу щодо закликів зробити наочні посібники, створити технічні вироби у межах набутих трудових навичок.

13. У діяльності підлітка велике місце займають заходи, які містять в собі елемент змагання

14. Під час шкільного навчання у розумовому просторі підлітка окрім набутого власними силами досвіду починає утворюватись особлива сукупність теоретичних знань. Знайомлячись з численними фактами, запам'ятовуючи їх, учні стають готовими до подальшої передачі інформації.

15. Головною ж відмінністю між підлітком і молодшим школярем є прагнення до самостійності, невдоволеності споживанням лише готових відомостей [1].

16. Поглиблення знань відбувається не лише під час виконання підлітками навчальних завдань. Розвиток продовжується не тільки під час цілеспрямованих дій, а й як наслідок втілення захоплень, хобі,

17. Налаштованість на самостійність, на початку при вирішення поставлених вчителем задач, доповнюється під кінець підліткового віку тенденцією до саморозвитку.

18. Під час пізнавальної діяльності велике значення має здатність зосереджувати увагу на об'єктах, що підлягають вивченню. Виховання уваги створює додаткові умови, що сприяють розвитку пам'яті, мислення, уяви та волі. [2, 156-168].

Отже аналізуючи та підсумовуючи усе вищенаведене я зробила певні висновки: підлітковий вік – вік стрімкого розвитку усіх психічних функцій. Вірно дібрані завдання, колективні справи, індивідуальні доручення зумовлять розширення пізнавального кругозору, творчої уяви, зростання самодіяльності, збільшиться коефіцієнт опанування регулятивною складовою поведінки. Як можна побачити із наведених вище тез, в учнів спостерігається перехід від конкретного мислення до абстрактного, а також відбуваються процеси опанування мовою на більш складному – історично-поетичному рівні; схильність до самостійного обрання завдань, цілей, виконання індивідуальних доручень формує особистостей високого ґатунку, здатних до встановлення та вирішення різних життєвих завдань. Також необхідною умовою становлення особистостей є їх гармонійна соціалізація, що можлива лише за повноцінної інтеграції у колектив.