5.2. Форми обліку та методи оцінки основних фондів підприємства

Облік основних фондів може здійснюватися у натуральному та вартісному вираженні.

У натуральному вираженні облік здійснюється для визначення технічного складу основних фондів, виробничої потужності підприємства, ступеня використання обладнання.

Форма обліку у вартісному виразі необхідна для визначення загального обсягу, динаміки, структури основних фондів, величини вартості, перенесеної на вартість готової продукції, розрахунку економічної ефективності вкладень.

Оцінка основних фондів – це грошовий вираз їхньої вартості.

Існують різні види вартості основних фондів.

1. Повна первинна вартість являє собою вартість фондів по фактичних витратах на їх створення, тобто в момент придбання або будівництва фондів. Повна первинна вартість включає вартість обладнання з урахуванням витрат по доставці, зберіганню і монтажу на місцях функціонування, а також вартість будівельних робіт по діючих в момент створення фондів цінах.

Повна первина вартість основних фондів розраховується за формулою:

В_перв=В_придб+ В_дост + В_монт +В_ін ,

де В_перв – ціна придбання устаткування;

В_дост – транспортні витрати на його доставку;

В_монт – витрати, пов’язані з монтажем устаткування;

В_ін – інші витрати, пов’язані з введенням основних фондів у дію.

Однакові об’єкти, придбані або побудовані в різний час, враховуються на балансах підприємств в різних цінах, тобто мають різну первинну вартість. Це ускладнює отримання даних, необхідних для зіставлення вартості основних фондів по однорідних об’єктах і не дозволяє правильно встановити динаміку основних фондів, визначити їх ефективність, розмір амортизаційних відрахувань у собівартості продукції.

2. Відновна вартість визначає вартість діючих основних фондів в момент їх оцінки, тобто в сучасних умовах відтворювання фондів. Необхідність оцінки основних фондів по відновній вартості визначається тим, що в певний момент часу величина вартості основних фондів визначається не тими витратами праці, які були суспільно необхідними при створенні фондів, а тими, які необхідні в даний час. Відновна вартість основних фондів – це сучасна вартість відтворювання фондів, яка визначається шляхом переоцінки всіх фондів.

Оцінка основних фондів по відновній вартості, іншими словами по вартості їх відтворювання в нових умовах, тобто по цінах, діючих в момент переоцінки, дає можливість виключати спотворюючий вплив зростання цін на вартість основних фондів. Оцінка основних фондів по відновній вартості, забезпечуючи одноманітність їх оцінки, дає можливість отримати порівнянні дані для встановлення обсягу і структури основних фондів по окремих галузях і промисловості загалом; дозволяє більш точно визначити ефективність основних фондів.

3. Дооцінена вартість основних фондів – вартість після їх дооцінки.

4. Залишкова вартість основних фондів показує ту частину вартості, яка до даного моменту збереглася в основних фондах після певного періоду їх функціонування. Залишкова вартість основних фондів використовується при розрахунку ефективності їх зміни. Залишкова вартість розраховується за формулою:

В_зал = В_перв – А + В_к.р. ,

де А – вартість зносу (амортизації);

В_к.р. – вартість капітальних ремонтів за весь час експлуатації основних фондів.

5. Ліквідаційна вартість основних фондів – вартість, яку підприємство очікує отримати від їх ліквідації (продажу) по закінченню терміну корисного використання за мінусом витрат, що пов’язані з процесом їх ліквідації (продажу).

6. Амортизована вартість основних фондів – вартість спрацювання основних фондів:

В_ам = В_перв – В_лікв

6. Балансова вартість основних фондів – вартість на початок розрахункового року:

В_бал = В_п.р. + В_п+ В_к + В_рек – В_виб – А ,

де В_п.р. – балансова вартість основних фондів на початок року, що передує звітному року;

В_п – витрати на придбання нових основних фондів;

В_к – вартість капітального ремонту;

В_рек – витрати на реконструкцію;

В_виб – вартість виведених з експлуатації основних фондів упродовж року, що передував звітному;

А – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.