- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
В Украине деятельность СМИ регулируется законами «О печатных средствах массовой информации (прессе) в Украине», «Об информации», «О рекламе», «О телевидении и радиовещании» и рядом других. Управление засо ¬ бами массовой информации в соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины "Об утверждении Типового положения об управлении по делам прессы и информации областной, Севастопольской городской государственной администрации и управления прессы и информации Киевской городской государственной администрации" осуществляет Управление по делам прессы и информации областной, Севастопольской городской, управление прессы и информации Киевской городской государственной администрации (далее - управление) является структурным подразделением госадминистрации, образуется ее председателем, подотчетно и подконтрольно председателю госадминистрации и Госкомтелерадио. Основными задачами управления являются: содействие реализации конституционного права граждан на свободу слова и беспрепятственной деятельности средств массовой информации; - Участие в формировании и реализации государственной политики в сфере информации и издательского дела в целях более полного удовлетворения потребности населения соответствующей территории в информационной и издательской продукции; осуществление мероприятий по развитию информационного пространства и информационной инфраструктуры на соответствующей территории. Управление при выполнении возложенных на него задач взаимодействует с другими структурными подразделениями госадминистрации, органами местного самоуправления, а также предприятиями, учреждениями, организациями, объединениями граждан и средствами массовой информации. Управление возглавляет начальник, назначаемый на должность и освобождается от должности главой госадминистрации по согласованию с Госкомтелерадио. Начальник управления имеет заместителей. Заместителей начальника управления и начальников отделов назначает на должность и освобождает от должности глава госадминистрации по представлению начальника управления, согласованному с Госкомтелерадио. Начальник управления: осуществляет руководство деятельностью управления, несет персональную ответственность за выполнение возложенных на управление задач, определяет степень ответственности своих заместителей, руководителей структурных подразделений управления; утверждает положение о структурных подразделениях управления, издает в пределах их полномочий приказы и контролирует их выполнение; представляет на утверждение главы госадминистрации смету и штатное расписание управления; Управление является юридическим лицом, имеет самостоятельный баланс, счета в органах Государственного казначейства, печать с изображением Государственного Герба Украины и своим наименованием.
76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
В правление теле ¬ видением и радиовещанием осуществляет Государственный комитет телевидения и радиовещания Украины (далее - Гостелерадио Украины). Основными задачами Гостелерадио Украины являются: - Обеспечение реализации государственной информационной политики средствами телевидения и радиовещания; организация выполнения актов законодательства в сфере телевидения и радиовещания и соответствующих решений Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания; формирование национального телерадиопространства; организационное обеспечение распространения телерадиоинформации на зарубежную аудиторию. координация деятельности государственных средств массовой информации, в частности Национальной телекомпании Украины, Национальной радиокомпании Украины, государственной телерадиокомпании «Крым», областных телерадиокомпаний, Киевской и Севастопольской региональных государственных телерадиокомпаний, издательств, в целях обеспечения распространения официальной информации о важнейших политических, экономических, а также другие вопросы и общественных процессов в государстве; разработка и реализация мероприятий, направленных на поддержку и развитие издательского дела, отечественных средств массовой информации, других производителей информационной продукции. Госкомтелерадио возглавляет Председатель, которого назначает на должность и освобождает от должности Верховная Рада Украины по представлению Премьер-министра Украины. Председатель Госкомтелерадио имеет заместителей, в том числе первого, назначаемых на должность и освобождает от должности в установленном порядке Кабинет Министров Украины. Председатель Госкомтелерадио: 1) осуществляет общее руководство Комитетом, несет персональную ответственность перед Верховной Радой Украины и Кабинетом Министров Украины по выполнению возложенных на Госкомтелерадио задач и осуществление им своих функций; 2) распределяет обязанности между своими заместителями, определяет степень ответственности заместителей Председателя и руководителей структурных подразделений Комитета, назначает на должность и освобождает от должности работников Комитета; 3) представляет в установленном порядке на рассмотрение Кабинета Министров Украины проекты законов Украины, актов Президента Украины и Кабинета Министров Украины, разработчиком которых является Комитет. Госкомтелерадио является юридическим лицом, имеет самостоятельный баланс, счета в органах Государственного казначейства, печать с изображением Государственного Герба Украины и своим наименованием. В структуру Госкомтелерадио входят: Управление организационно-аналитического обеспечения работы Председателя Комитета, которое является обслуживающим структурным подразделением Государственного комитета телевидения и радиовещания Украины, подчинен Председателю Комитета. К основным задачам отдела относятся: разработка и подготовка научно обоснованных вариантов, предложений по росту эффективности работы Комитета; экспертная оценка возможных последствий реализации государственных решений по вопросам формирования и проведения информационной политики. Департамент государственной информационной политики является функциональным структурным подразделением Государственного комитета телевидения и радиовещания Украины без права юридического лица. К главным задачам Департамента относится: разработка мероприятий по расширению информационной инфраструктуры Украины и повышения ее функциональных возможностей и эффективности; решение проблем информационного обеспечения и сопровождения инновационных процессов в государстве, развития украинского сегмента сети Интернет. Департамент телевидения и радиовещания является функциональным структурным подразделением Государственного комитета телевидения и радиовещания Украины без права юридического лица. К главным задачам Департамента относится: обеспечение реализации государственной информационной политики в теле-радио пространстве Украины; координация деятельности государственных телерадиоорганизаций (Национальной телекомпании Украины, Национальной радиокомпании Украины, Государственной телерадиокомпании «Крым», Киевской и Севастопольской региональных государственных телерадиокомпаний, областных государственных телерадиокомпаний) относительно оперативного и достоверного информирования населения о событиях в стране и за рубежом; разработка мер, направленных на поддержку и защиту интересов государственных производителей теле-радио продукции и средств телерадиовещания на внутреннем и внешнем рынке.
