27. Особистісні характеристики, що утруднюють спілкування і провокують складні податкові конфліктні ситуації.

Люди неоднаково поводяться під час конфлікту. Нерідко питання, що стало предметом суперечностей, вдається вирішити, використавши пораду, прохання про скасування розпоряджень, нейтралізацію інших конфліктогенних чинників. Коли такі дії наштовхуються на супротив, відмову розв'язати проблему, це сприймається як загроза інтересам, достоїнству. Невирішеність проблеми, що спричинила напруження, нагнітає ситуацію, і конфлікт переростає у відкриту форму, коли кожна сторона прагне виправдати свої дії, залучити до себе якомога більше прихильників і їх можливостей. Протиборство, наростаючи, нерідко набуває публічного характеру: сторони звертаються до вищих органів, суду, засобів масової інформації. Інколи конфлікт настільки стрімко розвивається, що сприймається як раптовий, хоча насправді це не так. У такий спосіб розвиваються конфлікти за корінної ломки традицій, устоїв, радикальних нововведень.Найпоширенішими є такі форми перебігу конфлікту: 1. Відкритий конфлікт. Для нього характерне очевидне, яскраво виражене, емоційно насичене зіткнення сторін. 2. Прихований конфлікт. Його учасники своїми зовні бездоганними відносинами приховують реальні розбіжності, що відчутно напружили ситуацію.3. “Сліпий” конфлікт. Про такий конфлікт знають усі, крім безпосередніх його ініціаторів, оскільки вони ще не усвідомлюють його. 4. “Невідомий” конфлікт. Зовнішніми симптомами його є слабко виражена неприязнь, а реальні суперечності приглушені, загнані вглиб. Усвідомивши ситуацію як конфліктну, сторони здебільшого по-різному ставляться до неї, відповідно надають перевагу різним способам її подолання. Проте найважливіше при цьому виробити адекватні ситуації форми спільних дій щодо подолання конфлікту.(вихід із конфліктної ситуації,переговори) Існує п'ять основних типів поведінки людини в конфліктній ситуації(активні дії-співробітництво;пасивні дії-пристосування;спільні дії;індивідуальні дії – уникнення;міра, в якій Ви прагнете задовольнити інтереси іншої сторонни)

28. Поведінка податкового інспектора під час проведення планової перевірки діяльності фізичної особи –суб’єкта господарювання.

Важливу роль в поведінці податкового інспектора відіграє тактовність(особливо в ситуації, коли потрібно пробачити помилки, не принижуючи іншого);,темперамент(вміння знаходити контакт з платником податків);,толерантність(вміння рахуватися з думкою платника податків),витримка(коли є впевненість, що не втратить само витримку), та вміння правильного спілкування. При проведенні перевірки працівникам ДПС необхідні імпровізація, гнучкість, впевненість у собі. Спілкування, повинне бути нормальним, безконфліктним, і грунтуватися на взаємодопомозі, взаєморозумінні, справедливості. Вже при першій зустрічі потрібно викликати довіру до себе. Тому потрібно все продумати: зовнішній вигляд, манеру поведінки, свій психічний стан, порядок прийому, бесіду, а в ході бесіди підтримувати спокійну, ділову обстановку.Для працівника ДПС важливо не тільки вміти спілкуватись, а також й вміти слухати, не зупиняючи, давати можливість платнику податків висловити свою думку. Бесіда працівника ДПС з платником податків ні в якому разі не повинна бути схожа на допит. Платнику податків можна висловити попередження , рекомендації, співчуття але ні в якому разі не повинно бути погроз, приниження, сварки. Також недоречні у мові працівника ДПС жарти, відволікання уваги. Тільки логічна аргументація податкового законодавства, тільки порада, як виконувати закон.