2.3. Аналіз ефективності оплати праці на підприємстві

Таблиця 2.3.1. Аналіз ефективності оплати праці

Показники	2005	2006	2007	Відхилення
				від 2005	від 2006
Обсяги виробництва продукції, тис.грн.	1198,7	840,9	1465,6	266,9	624,7
Фонд оплати праці працівників, тис.грн	629,8	492,9	255,5	-374,3	-237,4
Фонд оплати праці робітників, тис.грн.	484,9	379,5	196,7	-288,2	-182,8
Ефективність оплати праці працівників, тис.грн.	1,90	1,71	5,74	3,83	4,03
Ефективність оплати праці робітників, тис.грн.	2,47	2,22	7,45	4,98	5,24
Зарплатоємність працівників	0,53	0,59	0,17	-0,35	-0,41
Зарплатоємність робітників	0,40	0,45	0,13	-0,27	-0,32

Рис. 2.3.1. Динаміка ефективності оплати праці працівників

Висновок: Проаналізувавши динаміку ефективності оплати праці працівників можна зробити висновок, що найвищою ефективність оплати праці була у 2007 році (5,74), а найнижчою у 2006 році (1,71). Простежується тенденція до зростання ефективності оплати праці працівників.

Рис. 2.3.2. Динаміка ефективності оплати праці робітників

Висновок: Проаналізувавши динаміку ефективності оплати праці робітників можна зробити висновок, що найвищою ефективність оплати праці була у 2007 році (7,45), а найнижчою у 2006 році (2,22). Простежується чітка тенденція до зростання ефективності оплати праці робітників.

Висновок

Отже, провівши аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, можна зробити наступні висновки:

- обсяг випуску продукції був максимальним у 2007 році (1465,6тис.грн.), а мінімальним у 2006 році (840,9 тис.грн.). Чіткої тенденції до зростання чи зниження не простежується;

- середньорічна продуктивність праці працівника максимальна у 2007 році (34,9 тис.грн./особу), мішальна у 2005 (7,05 тис.грн./особу). Середньорічна продуктивність праці робітника максимальна у 2007 році (44,41 тис.грн./особу), мінімальна у 2006 році (9,14 тис.грн./особу). Простежується чітка тенденція до зростання продуктивності праці працівників і робітників;

- за допомогою методів елімінування виявлено наступні резерви росту обсягів виробництва: чисельність працівників, чисельність робітників, загальне число відроблених людино-годин;

- найбільшу питому вагу у структурі персоналу займає виробничий персонал, а в структурі виробничого персоналу найбільшу питому вагу займають робітники;

- коефіцієнт використання календарного часу максимальним був у 2005 році (0,595), а мінімальним – у 2007 році (0,575). Простежується чітка тенденція до зниження коефіцієнта використання календарного часу. Коефіцієнт використання максимально можливого фонду часу максимальним був у 2005 році (0,865), а мінімальним у 2007 році (0,836). Простежується чітка тенденція до зниження коефіцієнта використання максимально можливого фонду часу. Коефіцієнт використання табельного фонду часу максимальним був у 2006 році (0,975), а мінімальним у 2007 році (0,939). Чіткої тенденції до зростання чи зниження коефіцієнта не простежується;

- продуктивність праці досить стрімко зросла у 2007 році порівняно з 2005 і 2006 роками, продуктивність праці робітників є вищою ніж продуктивність праці працівників;

- на основі факторного аналізу виявлено, що резервом зростання обсягу виробництва продукції є чисельність працівників, Сума резерву становить 902,4 тис.грн.

- найвищою ефективність оплати праці працівників була у 2007 році (5,74), а найнижчою у 2006 році (1,71). Простежується тенденція до зростання ефективності оплати праці працівників. Найвищою ефективність оплати праці робітників була у 2007 році (7,45), а найнижчою у 2006 році (2,22). Простежується чітка тенденція до зростання ефективності оплати праці робітників.

Отже, хоча у 2007 році чисельність працівників суттєво скоротилася у зв’язку з реорганізацією підприємства, але позитивним є те , що значно підвищилася продуктивність праці порівняно з іншими роками, підвищилася ефективність використання робочого часу та ефективність оплати праці.

Список використаної літератури

1. Багров В. П., Багрова І. В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. — К.: Центр на­вчальної літератури, 2006.

2. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх В. 3. Бурчевський. М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003.

3. Качан Є.П. Управління трудовими ресурсами. К. :Вища школа, 2005.

4. Кіндрацька Г. І., Білик М. С, Загородиш А. Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник / За ред. проф. А. Г. Загороднього. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - Львів: "Магнолія 2006". 2007.

5. Мельник В.М. Основи економічного аналізу: короткий теоретико - методологічний курс. – Навч. Посібник. – К., - «Кондор» - 2003.

6. Мних Є. В. Економічний аналіз: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

7. Осовська Г.В. Управління трудовими ресурсами. К.:ЦУЛ, 2003 .