40.Перспективи розвитку шлюбно-сімейних відносин

Функціонування сім’ї у кризовий період розвитку країни визначається закономірностями різних родів спільності. По-перше, на трансформацію цього соціального інституту впливають довгострокові тенденції, які притаманні будь-яко¬му індустріальному суспільству в цілому. Вони задають гене¬ральний напрям шлюбно-сімейним процесам. По-друге, на сім’ю істотно впливають середньострокові та короткострокові тенденції розвитку суспільства, які зумовле¬ні власне кризою останнього. Саме вони ініціюють ті шлюб¬но-сімейні процеси, яких не було б, якщо б вони не виявили¬ся так виразно за умов інших конкретних форм суспільного розвитку. Особливості зміни сім’ї, які спостерігаються та фіксуються емпірично, є результатом взаємодії цих двох груп чинників. Можна також визначити деякі обставини економічного і культурного характеру, які зумовлюють розвиток сім’ї. Сучасний етап розвитку західного суспільства привів до другої революції в сімейному житті, яка не лише докорінно змінила сім’ю і сімейні стосунки, а й, на думку багатьох до¬слідників, поставила під сумнів саме існування сім’ї. Це зумовлено цілою низкою обставин економічного і культурного характеру: зростанням економічної незалежності жінок та їх ак¬тивним включенням до трудової діяльності, що викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду тради¬ційної структури сімейних відносин, до змін традиційних функцій сім’ї, рівноправ’я з чоловіками у прийнятті рішень, у контролі над видатками та майном сім’ї тощо; утворенням двох центрів життя — праці і сім’ї (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єд¬ності, в межах однієї сім’ї); еволюцією поглядів на сексуальну мораль (або сексу¬альна революція з ослабленням соціального контролю); зростанням анонімності сексуальної поведінки; збереженням секретності позашлюбних зв’язків; діяльністю широкої мережі засобів масової інформації, які проголошують вільне статеве кохання ледь не основним мірилом рівня цивілізованості сучасних чоловіків і жінок, зміною загального ставлення суспільства до сексуальної пове¬дінки у бік пом’якшення традиційних уявлень про дозволене й недозволене тощо; винаходом надійних контрацептивних засобів проти запліднення, за допомогою яких сексуальність відокремлю¬ється від зачаття. Серед чинників, які зумовлюють соціальні й демографічні характеристики сім’ї, її структуру, функції та потреби, важ¬ливе місце посідає освіта. Рівень освіти впливає також на орієнтації чоловіків і жінок на створення сім’ї, стійкість і стабільність сімейних стосунків, на виконання сім’єю репродуктивної функції. Сьогодні за умов корінних змін в українському суспільстві в проведенні соціальної політики необхідно враховувати тен¬денції розвитку шлюбно-сімейних відносин. Серед них мож¬на назвати такі: сім’я продовжує існувати та зберігати певний автори¬тет у багатьох людей, незважаючи на кризові явища, які в ній відбуваються; сім’я стає демократичнішою, рівноправною, змінюють¬ся ролі подружжя; спостерігається лібералізація міжстатевих стосунків; зростає кількість дітей, народжених поза шлюбом і таких, які покинуті. На фоні зламу звичайних соціальних цінностей сьогодні непомірно зростає гедонізм та індивідуалізм, особливо серед молодого покоління, що створює процесі демократизації шлюб¬но-сімейних норм терпимість з боку громадської думки до альтернативних стилів життя поступово зростає; спостерігається укладення шлюбу за шлюбним догово¬ром. Можна припустити, що це явище набуватиме поши¬рення у зв’язку зі зростанням соціальної диференціації су¬спільства; знижується шлюбний вік. Молодь, що вступає до шлю¬бу, менше підготовлена до сімейного життя в моральному та матеріальному планах; скорочується дітонароджуваність, зростає нуклеаризація, що впливає на виховання підростаючого покоління; спостерігається безумовний вплив релігії на формуван¬ня та життєдіяльність сім’ї; зростає нетривалість шлюбу і нестабільність соціально¬го інституту сім’ї; зростає сімейна девіація — зловживання алкоголем і наркотиками, сімейне насильство, включаючи інцестуозне. Таким чином, сім’я як одна з найстаріших біосоціальних спільнот нині зазнає величезних змін. Ці зміни мають гло¬бальний універсальний характер і пов’язані з руйнацією тра¬диційних цінностей і форм сімейного життя і шлюбу. Проте це не означає загибелі сім’ї як такої; нові часи відкривають нові обрії у стосунках чоловіка, жінки і дитини. Роль соціології полягає саме в тому, що вона здатна вчас¬но помітити нові явища, дослідити їх, виявити тенденції і перспективи, нагромадити соціологічну інформацію для ви¬роблення виваженої державної сімейної політики, яка діє в масштабах усієї країни. Для вітчизняної соціології це одне з нових і важливих завдань.