- •21. Основні стратифікаційні в українському суспільстві на сучасному етапі.
- •22.Соціальні зміни і модернізація.
- •23. Поняття соціальної взаємодії.
- •24.Соціальні норми як регулятори соціальної поведінки.
- •25.Соціальний статус та соціальна роль.
- •26.Поняття особистості у соціології. Соціологічні теорії особистості.
- •27.Структура особистості.
- •28.Роль і значення соціалізації для суспільства.
- •29.Поняття культури у соціології.
- •30.Форми та види культури. Функції культури.
- •31.Освіта як соціальний інститут.
- •32.Соціологічні теорії навчання.
- •33.Система освіти в Україні та її реформування.
- •34.Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення.
- •35.Програма соціологічного дослідження та її елементи.
- •36. Методи збору соціологічної інформації (анкетування, інтерв’ю, опитування, спостереження, експреримент) та їх характеристика.
- •37.Сутність поняття сімя. Функції сімї
- •39.Причини розпаду сімей, їх характеристика
- •40.Перспективи розвитку шлюбно-сімейних відносин
- •41.Електоральна поведінка, її сутність, характеристика методологічних підходів до її вивчення.
- •42.Емпіричні методи дослідження електоральної поведінки.
- •43.Фактор впливу на електоральний вибір: методологія аналізу.
- •44.Поняття девіантна поведінки людини. Позитивна і негативна девіантна поведінка.
- •45.Концепція девіантної поведінки е.Дюркгейма. Аномія.
- •46.Основні причини девіантної поведінки: біологічний, психологічний та соціокультурний підходи.
- •47.Типологізація девіантної поведінки. Р.Мертон про критерії і типи девіантної поведінки.
- •48.Девіантна поведінка і злочинність. Типи злочинів. Злочинність серед чоловіків і жінок.
- •49.Соціологія гендерної нерівності.
- •50.Гендерний порядок та гендерні відносини.
- •51.Соціологічна теорія бюрократії (м.Вебер, м.Фуко).
- •52.Соціологія релігії.
- •53.Теорії урбанізації.
- •54.Тенденції розвитку урбанізації.
53.Теорії урбанізації.
Урбаніза́ція — це зростання ролі міст в розвиткусуспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в країні, регіоні, світі.За підрахунками спеціалістів економічні втрати від хвороб урбанізації, перш за всешуму, стресу, забруднення, перевищують втрати від страйків.
Сучасна урбанізація як всесвітній процес має три спільні риси, характерні для більшості країн.
Перша риса — швидкі темпи зростання кількості міського населення.
Друга риса — концентрація населення і господарства в основному у великих містах. Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до сховищ інформації.
Третя риса — «розповзання» міст, розширення їхньої території. Для сучасної урбанізації особливо характерний перехід від простих до групових форм міського розселення — від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій — компактних територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові і портові центри.
54.Тенденції розвитку урбанізації.
Соціально – екологічні концепції міста почали обгрунтовувати теоретичними положеннями з початку 70-х років. Вчені які займаються проблемами урбанізації в процесі вишукувань та аналізу динаміки розширення міст та їх впливу на оточуюче середовище більше стали використовувати дані природничих наук, дані космічних вишукувань.
Сьогодні перед вченими та урбоекологами життя ставить нові проблеми, теорія урбанізації вимагає подальшого розвитку, необхідний пошук нових шляхів нормалізації екологічного стану у всіх великих містах.
Зараз дуже уважно вивчається таке питання як вплив міського середовища на формування психічного стану людини. Виникло таке поняття як “фільтр” – це культурні, соціально-економічні фактори які перероблюють середовище в ті елементи оточення, які впливають на стан людини (соціальні умови “фільтрують” вплив оточуючого середовища на людину).
“Фільтри”, в подальшому мають стати регульованими, повинні керуватись людиною. Існує велика кількість фільтрів і в подальшому їх необхідно глибоко вивчати, класифікувати з метою оперування даними при організації автоматизованого керування.
Соціологічна концепція міста, ускладнюється, стає, більш універсальною. Подальший розвиток теорії урбанізації передбачає вирішення питань, які можна, об‘єднати у три групи: теоретичні, методологічні, прикладні.
