- •1.1. Суть рфп, його ознаки та функції.
- •1.2. Сутність та класифікація фін. Послуг.
- •1.3. Рфп та його структура.
- •2.1. Учасники рфп, їх види та функції.
- •2.2. Умови ств. Та д-сті фін. Установ.
- •2.4.Умови та зміст договору про надання фін. Послуги.
- •2.5. Принципи функціонув. Та проблеми розвитку рфп в Укр.
- •3.1. Суть фін. Посередництва та його значення для функц. Ек-ки.
- •3.2.Типи фін. Посередників та їх ф-ції.
- •3.3. Роль банків у фін. Посередництві.
- •3.4.Необх. Функц-я та розвитку небанк. Фін. Посередництва
- •4.1. Характеристика інституційної структури рфп
- •4.2 Діяльність банків як оферентів фінансових послуг
- •4.3. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •4.4. Особливості діяльності фінансових установ, що надають фінансові послуги на фондовому ринку(фр).
- •5.1.Загальна характеристика сегментарної структури рфп.
- •5.2. Грошовий ринок.
- •5.3. Фондовий ринок
- •5.4. Ринок позик
- •5.5. Валютний ринок
- •5.6. Страховий ринок
- •6.1. Депозитні послуги фінансових установ, їх види та характеристика.
- •6.2.Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів.
- •6.3. Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків
- •6.4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.
- •7.1.Склад професійних учасників валютного ринку (вр) та регулювання їх діяльності
- •7.2. Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію
- •7.3. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків.
- •10.1.Загальна характеристика інфраструктури р.Ф.П.
- •10.2. Діяльність фондових бірж
- •10.3.Форми діяльності депозитарних установ.
- •10.4. Діяльність реєстраторів цп
5.2. Грошовий ринок.
Грошовий (Монетарний) ринок - це система екон. відносин, що забезпечує взаємодію попиту і пропозицій на гроші , як специфічний товар та їх взаємне врівноваження. На грош. ринку реалізуються короткотермінові депозитно - позикові та розрахункові операції з мето забезп. руху оборотного капіталу суб’єктів госп-я, формування короткотермінових ресурсів банків та небанківських фінансових установ, задоволення потреб фіз. осіб у нагромадженні та використанні поточних заощаджень.
Осн. учасниками грошового ринку є суб’єкти госп-я та держ. органи що мають потребу у короткотермінових позикових коштах. У процесі функціонування грошовий ринок виконує наступні функції
- акумуляція грош. заощаджень населення, нагромаджень під-в і держави;
- забезпечення ліквідності короткострокових фін. вкладень;
- забезпечення доходності короткострокових фін. вкладень;
- обслуговування товарного обігу за допомогою комерц. кредиту;
- регулювання ліквідності фін. установ;
Особливості інструментів грошового ринку зумовлюють поділ ринку на такі складові:
->обліковий ринок -> депозитний ринок -> міжбанківський ринок.
Обліковий ринок – це частина грош. ринку, що забезпечує перерозподіл грош. ресурсів шляхом купівлі-продажу внесків до настання терміну їх погашення. Основн. операціями що здійсн. на обліковому ринку є облік (врахування) векселів та переоблік ( перерахування) векселів. За рахунок участі в операціях на обліковому ринку векселедержателі реалізують векселі фін. установам зі знижкою і забезпечують себе необхідними фін. ресурсами, для задоволення поточних потреб госп. або іншої д-ті
Депозитний ринок являє собою частину грош. ринку, що забезпечує залучення на визначений термін вільних коштів фіз, юр. осіб і держави на депозитні рахунки фін. установ з метою зберігання і нагромадження.
Міжбанківський ринок. Операції на міжбанківському ринку.
Міжбпнк. ринок – частина ринку позикових капіталів де тимчасово вільні грош. ресурси банківських установ залучаються і розміщуються ними між собою переважно у формі міжбанк. депозитів на короткі терміни.
Міжбанк. ринок відіграє важливу роль у забезпеченні нормальних умов функт. Грош. ринку.
В України суб’єктами міжбанк. ринку є комерц. банки, які виступають у ролі фін. посередників при перерозподіл коштів і здійсненні платежів на фін. ринку.
Міжб. депозити, які надаються в межах кореспонд. відносин між банками, відіграють роль інструмента налагодження більш тісних і довірливих відносин між банками.
Міжб. депозити пов’язані з активними операціями банків , тобто вкладення тимчасово вільних ресурсів одних банків в інші кредитні установи в т.ч. центральний банк. Внесення депозитів комерц. банками у Центр. банк у межах обов’язкових резервів є одним із способів регулювання суку. грош. обороту країни.
Міжб. кредити – одне з основн. джерел форм. банківських кредитів. Одержання кредитів інших банків дає можливість банківським установам поповнювати власні кредитні ресурси.
На практиці використовуються наступні основні різновиди міжбанківського кредиту:
- овердрафт за кореспонд. рахунками: на відповідному рахунку облікують суми дебетових (кредетових) залишків на кореспонд. рахунках банків на кінець операційного дня. При овердрафті банк - кредитор надає кредит банку клієнту в межах певного ліміту. Сума ліміту, тобто макс. сума овердрафту, встан. з врахуванням фін. стану позичальника.
- кредити овернайт, які надані (отримані) ін. банком : вони надаються банком на термін не більше 1 – го операційного дня. Цей вид міжб. кредиту використовується для завершення розрахунків поточного дня.
- кошти які надані (отримані) іншим банком за операціями РЕПО. Ці операції пов’язані з купівлею ЦП на певний період з умовою зворотного їх викупу за здалегідь обумовленою ціною, або з умовою безвідкличної гарантії погашення у разі, якщо термін операції РЕПО збігається із терміном погашення ЦП. В Укр. з розвитком ринку держ. ЦП значна частина операцій з купівлі - продажу міжбанк. ресурсів відб. за доп. операцій РЕПО.
Розрізняють «пряме РЕПО» - купівля у комерційному банку держ. ЦП та «зворотне РЕПО» яке передбачає обов’язковий продаж держ. ЦП. Перший вид операцій використовується, коли існує потреба і підвищення ліквідності банківських установ. У разі зростання грош. маси більш високими темпами та надлишкової ліквідності банківської системи проводяться операції «зворотне РЕПО»- НБУ продає комерційним банкам держ. ЦП.