- •Тема1:предмет «охорона прачі в галузі». Основні законодавчі та нормативні акти з охорони праці.
- •Основні поняття в галузі охорони праці.
- •Предмет, структура, зміст, мета – «Основ охорони праці», зв’язок з іншими дисциплінами
- •3. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •4. Закон України «Про охорону праці»
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Тема2:державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.
- •Органи державного управління охороною праці, їх комплектація і повноваження
- •Система управління охороною праці
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань охорони праці
- •Тема3:основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.
- •Законодавство в галузі гігієни праці
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •5. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •Тема4:психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці.
- •1. Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •2. Мотивація безпеки праці
- •3. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •4. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Тема5:забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень. Системи опалення.
- •Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •Нормування шкідливих речовин
- •Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •Призначення та класифікація систем вентиляції
- •Системи опалення
- •Тема6:освітлення виробничих приміщень. Вібрація. Шум. Ультразвук та у інфразвук.
- •Значення освітлення для трудової діяльності
- •Види освітлення
- •Види вібрації, її вплив на організм людини
- •Шум, його характеристики, заходи та засоби захисту від нього
- •Інфразвук там ультразвук, їх вплив на людину
- •Тема7:безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів. Електробезпека.
- •Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів
- •Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •Види електричних травм
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •Класифікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Блискавка і захист від неї
- •Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустаткування
- •Тема8:іонізуюче випромінювання.
- •Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Норми радіаційної безпеки
- •Захист від радіаційного випромінювання
- •Тема9:електромагнітні випромінювання.
- •1.Загальна характеристика електромагнітних випромінювань.
- •2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •6. Безпечні рівні випромінювань
- •Тема10:пожежна безпека.
- •Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •Загальнi відомості про процес горіння.
- •Забезпечення протипожежної безпеки об'єкта
- •Протипожежний інструктаж та навчання
- •Вогнегасні речовини
Тема5:забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень. Системи опалення.
Вплив шкідливих речовин на організм людини
Шкідливими вважаються речовини, що при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).
Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.
Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот забрудненими руками.
Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2) всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров.
Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини потрапивши в організм розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору — в зубах, марганцю — в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване „депо" і затримуватись в ньому тривалий час.
При хронічному отруєнні шкідливі речовини можуть не лише накопичуватись в організмі (матеріальна кумуляція), але й викликати "накопичення" функціональних ефектів (функціональна кумуляція).
В санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі речовини на хімічні речовини та промисловий пил.
Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:
загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму (ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);
— подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон); '
-— сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);
— канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест);
мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини, формальдегід);
— що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин).
Слід зазначити, що існують й інші різновиди класифікацій шкідливих речовин, наприклад, за переважаючою дією на певні органи чи системи людини (серцеві, кишково-шлункові, печінкові, ниркові), за основною шкідливою дією (задушливі, подразнюючі, нервові), за величиною середньосмертельної дози.
Виробничий пил досить розповсюджений небезпечний та шкідливий вироб' Ічий фактор. З пилом стикаються робітники гірничодобувної промисловості, машинобудування, металургії, текстильної промисловості, сільського господарства.
Пил може здійснюва™ на людину фіброгенну дію, при якій в легенях відбувається розростання сполучних тканин, що порушує нормальну будову та функцію органу.
Уражаюча дія пилу в основному визначається дисперсністю (розміром частинок пилу), їх формою та твердістю, волокнистістю, питомою поверхнею.
Шкідливість виробничого пилу обумовлена його здатністю викликати професійні захворювання легень, в першу чергу пневмоконіози.
Необхідно враховувати, що у виробничих умовах працівники, як правило, зазнають одночасного впливу кількох шкідливих речовин в тому числі й пилу. При цьому їхня спільна дія може бути взаємопідсиленою, взаємопослабленою чи „незалежною".
На дію шкідливих речовин впливають також інші шкідливі і небезпечні фактори. Наприклад, підвищена температура і вологість як і значне м'язове напруження, в більшості випадків підсилюють дію шкідливих речовин.
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.
