- •Тема1:предмет «охорона прачі в галузі». Основні законодавчі та нормативні акти з охорони праці.
- •Основні поняття в галузі охорони праці.
- •Предмет, структура, зміст, мета – «Основ охорони праці», зв’язок з іншими дисциплінами
- •3. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •4. Закон України «Про охорону праці»
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Тема2:державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.
- •Органи державного управління охороною праці, їх комплектація і повноваження
- •Система управління охороною праці
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань охорони праці
- •Тема3:основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.
- •Законодавство в галузі гігієни праці
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •5. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •Тема4:психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці.
- •1. Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •2. Мотивація безпеки праці
- •3. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •4. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Тема5:забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень. Системи опалення.
- •Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •Нормування шкідливих речовин
- •Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •Призначення та класифікація систем вентиляції
- •Системи опалення
- •Тема6:освітлення виробничих приміщень. Вібрація. Шум. Ультразвук та у інфразвук.
- •Значення освітлення для трудової діяльності
- •Види освітлення
- •Види вібрації, її вплив на організм людини
- •Шум, його характеристики, заходи та засоби захисту від нього
- •Інфразвук там ультразвук, їх вплив на людину
- •Тема7:безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів. Електробезпека.
- •Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів
- •Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •Види електричних травм
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •Класифікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Блискавка і захист від неї
- •Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустаткування
- •Тема8:іонізуюче випромінювання.
- •Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Норми радіаційної безпеки
- •Захист від радіаційного випромінювання
- •Тема9:електромагнітні випромінювання.
- •1.Загальна характеристика електромагнітних випромінювань.
- •2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •6. Безпечні рівні випромінювань
- •Тема10:пожежна безпека.
- •Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •Загальнi відомості про процес горіння.
- •Забезпечення протипожежної безпеки об'єкта
- •Протипожежний інструктаж та навчання
- •Вогнегасні речовини
Вогнегасні речовини
До вогнегасних належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння. Багато з них використовуються також для запобігання, обмеження поширення пожежі, захисту людей і матеріальних цінностей.
Використовуються такі основні види вогнегасних речовин:
вода;
вода з добавками, які підвищують її вогнегасну здатність;
піна;
газові вогнегасні суміші;
вогнегасні порошки;
комбіновані вогнегасні суміші.
Вибір вогнегасної речовини та способу її подачі визначається умовами виникнення й розвитку пожежі.
Кожному способові припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів, які можна поділити на:
охолоджувальні (вода, водні розчини, снігоподібна вуглекислота та ін.);
розбавлювальні (діоксид вуглецю, водяна пара, інертні гази та ін.);
ізолювальні (хімічна та повітряно-механічна піна, пісок та ін.);
засоби хімічного гальмування горіння (вогнегасні порошки, брометил, хладон та ін.).
Дамо стислу характеристику основних вогнегасних речовин.
Вода - це найбільш поширений і достатньо ефективний вогнегасний засіб. Вода має високу теплоємність і добрі охолоджувальні якості. Під час гасіння пожежі вода, а точніше, певна її кількість випаровується внаслідок контакту з високотемпературним осередком. З літра води утворюється близько 1700 л пари. При цьому відбувається розбавлення реагентних речовин. Унаслідок великих значень теплоти пароутворення вода забирає із зони горіння велику кількість тепла, що, своєю чергою, забезпечує помітний охолоджувальний ефект.
Вода має високу термічну стійкість. Розкладення її на водень і кисень відбувається при температурах понад 1700°С. Тому гасіння водою більшості горючих матеріалів та рідин є безпечним, адже температура їх горіння не перевищує 1300°С.
Вода добре проводить електричний струм. Це треба пам'ятати під час гасіння пожеж в електроустаткованні, що перебуває під напругою.
Піна - це колоїдна дисперсна система, яка складається з пухирців газу. Стінки пухирців утворюються з розчинів поверхнево-активних речовин і стабілізаторів.
Піни поділяють на хімічні та повітряно-механічні.
Повітряно-механічна піна утворюється за допомогою спеціальних технічних пристроїв із водних розчинів поверхнево-активних речовин (піноутворювачів).
Піна має досить низьку теплопровідність. Вона здатна перешкоджати випаровуванню горючих речовин, а також проникненню парів, газів, теплового випромінювання. Все це визначає її ізолювальні властивості.
Вогнегасні порошки використовують для ліквідації горіння твердих, рідких і газоподібних речовин.
Вогнегасний ефект застосування порошків складається з:
хімічного гальмування реакції горіння внаслідок дії порошку (кристали введеного у полум'я порошку спричиняють суміжні реакції, які руйнують здатні горіти радикали або перешкоджають їх утворенню);
утворення на поверхні речовини, що горить, ізолювальної плівки;
утворення хмари порошку, яка має властивості екрана;
механічного придушення полум'я твердими частинками порошку;
виштовхування кисню із зони горіння.
Діоксид вуглецю (СО2) не має кольору та запаху. За підвищеного тиску переходить із газоподібного стану в рідкий.
Механізм припинення горіння діоксидом вуглецю базується на його здатності зменшувати шляхом розбавлення концентрації реагентних речовин до меж, коли горіння стає неможливим. Вогнегасний ефект спостерігається, коли концентрація СО2 буде не менше 30% по об'єму.
Діоксид вуглецю може подаватися до зони горіння у вигляді снігоподібної маси, здійснюючи охолоджувальну дію, оскільки СО2 перебуває у вигляді снігу при температурі мінус 78°С.
Існує два основні методи гасіння пожеж за допомогою СО2: об'ємний і поверхневий. Об'ємне гасіння здійснюється у замкнутих приміщеннях.
Вихід снігоподібного СО2 з балона при температурі навколишнього середовища 20°С становить не менше 28% (з кілограма рідкого СО2 може утворитися 280 г снігу та близько 500 л газу). Діоксид вуглецю не гасить тліючі матеріали, бо не має змочувальної здатності.
Практично всі вогнегасні речовини характеризуються комплексною дією на процес горіння. Наприклад, вода може охолоджувати, ізолювати та розбавляти речовини, що горять; піна ізолює й охолоджує; газові засоби пожежогасіння одночасно діють як інгібітори й розбавляють горючі речовини; порошки гальмують хімічні реакції й ізолюють зону горіння в разі утворення стійкої порошкової хмари. Однак припинення горіння досягається одним із застосовуваних способів, тоді як інші тільки сприяють цьому. Це визначається співвідношенням властивостей вогнегасної речовини та матеріалу, що горить.
Для кожної вогнегасної речовини існує домінуюча властивість. Для води - це охолодження, для піни - ізоляція осередку горіння, для порошку - гальмування реакції горіння, для діоксиду вуглецю - розбавлення газової та конденсованої фаз (твердої, рідкої) неоднорідної фізико-хімічної системи негорючим газом
