- •Тема1:предмет «охорона прачі в галузі». Основні законодавчі та нормативні акти з охорони праці.
- •Основні поняття в галузі охорони праці.
- •Предмет, структура, зміст, мета – «Основ охорони праці», зв’язок з іншими дисциплінами
- •3. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •4. Закон України «Про охорону праці»
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Тема2:державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.
- •Органи державного управління охороною праці, їх комплектація і повноваження
- •Система управління охороною праці
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань охорони праці
- •Тема3:основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.
- •Законодавство в галузі гігієни праці
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •5. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •Тема4:психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці.
- •1. Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •2. Мотивація безпеки праці
- •3. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •4. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Тема5:забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень. Системи опалення.
- •Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •Нормування шкідливих речовин
- •Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •Призначення та класифікація систем вентиляції
- •Системи опалення
- •Тема6:освітлення виробничих приміщень. Вібрація. Шум. Ультразвук та у інфразвук.
- •Значення освітлення для трудової діяльності
- •Види освітлення
- •Види вібрації, її вплив на організм людини
- •Шум, його характеристики, заходи та засоби захисту від нього
- •Інфразвук там ультразвук, їх вплив на людину
- •Тема7:безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів. Електробезпека.
- •Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів
- •Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •Види електричних травм
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •Класифікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Блискавка і захист від неї
- •Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустаткування
- •Тема8:іонізуюче випромінювання.
- •Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Норми радіаційної безпеки
- •Захист від радіаційного випромінювання
- •Тема9:електромагнітні випромінювання.
- •1.Загальна характеристика електромагнітних випромінювань.
- •2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •6. Безпечні рівні випромінювань
- •Тема10:пожежна безпека.
- •Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •Загальнi відомості про процес горіння.
- •Забезпечення протипожежної безпеки об'єкта
- •Протипожежний інструктаж та навчання
- •Вогнегасні речовини
Тема9:електромагнітні випромінювання.
1.Загальна характеристика електромагнітних випромінювань.
Електромагнітне випромінювання виникає внаслідок випромінювання енергії від будь-яких джерел електричних струмів(Промислові генератори високої частоти, генератори телевізійних і радіолокаційних станцій, рентгенівські установки та інші джерела). Це періодично змінна в просторі електромагнітне поле, в якому змінні електричне і магнітне поля тісно взаємопов'язані і будь-яка зміна електричного поля тягне за собою зміну магнітного поля (і навпаки).
У поняття "електромагнітне поле радіохвиль" входить весь діапазон радіочастот, обмежений, з одного боку, частотою 103 Гц (довжина хвилі 300 км), а з іншого - частотою 10 ~ 12 Гц (довжина хвилі 003 мм). Ця ділянка спектра електромагнітних хвиль застосовують в радіомовленні, телебаченні, радіолокації, радіоастрономії, стільникового, супутникового зв'язку та ін
Частота коливань електромагнітного поля визначається частотою коливань збудливого джерела і в процесі поширення радіохвиль не змінюється. Швидкість поширення радіохвиль у просторі становить 300000 км /с.
Електромагнітні хвилі , Поширюючись у просторі, переносять енергію на значні відстані. Електрична складова електромагнітного поля характеризується напруженістю електричного поля Е, магнітна складова - магнітної напруженістю (Н). Величини Е і H змінюються в часі з одного й того ж закону, а співвідношення між їх миттєвими значеннями залишається постійним.
Крім поняття напруженості електричного поля, у практиці для оцінки величини електромагнітного поля для ультра-і надвисоких частот використовують поняття поверхневої густини потоку енергії (ППЕ). Ця кількість енергії, проникаюче через одиничну площу, перпендикулярну до напрямку поширення електромагнітної енергії. Поверхневу ППЕ оцінюють в ватах на квадратний метр (Вт/м2). У практиці зазвичай використовують такі одиниці: мВт/см2 і мкВт/см2 (1 Вт/м2 = 01 мВт/см2 = 100 мкВт/см2).
Між величиною поверхневої ППЕ і напруженістю електричного поля існує така залежність:ППЕ = Е2 /377,де Е - напруженість поля (В /м).
Електромагнітні поля в діапазонах частот 5-8 оцінюють по напруженості поля (Е), а в діапазонах 9-11 - по поверхневої ППЕ. У діапазоні кілометрових, гектаметрових і дециметрових хвиль і частково метрових хвиль зараз працюють станції радіомовлення та радіозв'язку; в діапазоні метрових хвиль - телецентри і телевізійні ретранслятори; в дециметровому, сантиметровому і міліметровому діапазонах - радіолокаційні станції, системи радіонавігації та радіоастрономії.
2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
Електромагнітні поля негативно впливають на організм людини, яка безпосередньо працює з джерелом випромінювання, а також на населення, яке мешкає поблизу джерел випромінювання. Встановлено, що переважна частина населення знаходиться в умовах підвищеної активності ЕМП. Можна вважати, що в діапазоні промислових частот (у тому числі 50 Гц) допустимо розглядати вплив на біологічний об'єкт електричної і магнітної складових поля роздільно (нарізно). В будь-якій точці ЕМП промислової частоти енергія магнітної складової поля, яка поглинається тілом людини, майже в 50 разів менша від енергії електричної складової цього поля, що поглинається тілом. Це дає змогу зробити висновок, що в діапазоні промислових частот дією магнітної складової поля на біологічний об'єкт можна знехтувати, а негативний вплив на організм обумовлений електричною складовою поля.
Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини взагалі залежить від діапазону частот, тривалості опромінення, характеру опромінення, режиму опромінення, розмірів поверхні тіла, яке опромінюється, та індивідуальних особливостей організму.
У результаті дії ЕМП на людину можливі гострі та хронічні форми порушення фізіологічних функцій організму. Ці порушення виникають в результаті дії електричної складової ЕМП на нервову систему, а також на структуру кори головного та спинного мозку, серцево-судинної системи.
У більшості випадків такі зміни в діяльності нервової та серцево-судинної системи мають зворотній характер, але в результаті тривалої дії вони накопичуються, підсилюються з плином часу, але, як правило, зменшуються та зникають при виключенні впливу та поліпшенні умов праці. Тривалий та інтенсивний вплив ЕМП призводить до стійких порушень та захворювань.
На початку 60-х років у науково-технічній літературі з'явилися перші відомості про те, що люди, опромінені імпульсом НВЧ коливань, можуть постійно чути якийсь звук. Залежно від тривалості та частоти повторень імпульсів цей звук сприймається як щебет, цвірінчання чи дзюркіт у деякій точці всередині чи ззаду голови. Це явище викликало інтерес вчених, які розпочали систематичні дослідження на людях та тваринах. Під час дослідів люди повідомляли про свої відчуття.
Отже, електромагнітне випромінювання як хвороботворний чинник слід розглядати на підставі клінічних та експериментальних матеріалів. Сумісну дію цих випромінювань широкого діапазону можна класифікувати як окрему радіохвильову хворобу. Тяжкість її наслідків знаходиться у прямій залежності від напруженості ЕМП, тривалості впливу, фізичних особливостей різних діапазонів частот, умов зовнішнього середовища, а також від функціонального стану організму, його стійкості до впливу різних чинників можливостей адаптації.
Поряд із радіохвильовою хворобою (як специфічним результатом дії ЕМП) зростає ризик виникнення загальних захворювань, захворювань органів дихання, травлення тощо. Це відбувається також і за дуже малої інтенсивності ЕМП, яка незначно перевищує гігієнічні нормативи. Ймовірно, що причиною тут є порушення нервово-психічної діяльності як головної у керуванні всіма функціями організму.
У результаті дії на організм людини електромагнітних випромінювань в діапазоні ЗО кГц - 300 МГц спостерігається: загальна слабкість, підвищена втома, сонливість, порушення сну, головний біль та біль в ділянці серця. З'являється роздратованість, втрачається увага, сповільнюються рухово-мовні реакції. Виникає ряд симптомів, які свідчать про порушення роботи окремих органів - шлунку, печінки, підшлункової залози. Погіршуються харчові та статеві рефлекси, діяльність серцево-судинної системи, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводневого обміну, змінюється склад крові, зафіксовані зміни на рівні клітин.
При систематичній дії ЕМП високої та надвисокої частоти на організм людини спостерігається підвищення кров'яного тиску, трофічні явища (випадіння волосся, ламкість нігтів). ЕМП викликають зміну поляризації молекул та атомів, які є складовою частиною клітин, в результаті чого виникає небезпечний нагрів. Надмірне тепло може нанести шкоду як окремим органам, так і всьому організму людини. Професійні захворювання виникають у працівників при тривалому та інтенсивному опроміненні.
Вплив випромінювань надвисокої частоти (НВЧ) на організм людини привертає увагу великої кількості дослідників і відображається у численних наукових доповідях і публікаціях. В одній із них наведені відомості про клінічні прояви дії НВЧ залежно від інтенсивності опромінення. При інтенсивності близько 20 мкВт/см2 спостерігається зменшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску, тобто явна реакція на опромінення. Вона сильніша й може навіть виражатися у підвищенні температури шкіри в осіб, які раніше потрапляли під дію опромінення.
Із ростом інтенсивності відбуваються електрокардіографічні зміни, при хронічному впливі - тенденція до гіпотонії, до змін у нервовій системі. Потім спостерігається прискорення пульсу, коливання об'єму крові.
При інтенсивності 6 мВт/см2 помічені зміни у статевих залозах, у складі крові, помутніння кришталика. Далі - зміни у здатності крові зсідатися, умовно-рефлекторній діяльності, вплив на клітини печінки, зміни у корі головного мозку. Потім - підвищення кров'яного тиску, розрив капілярів і крововиливи у легені та печінку.
Випромінювання інтенсивністю до 100 мВт/см2 викликають стійку гіпотонію, стійкі зміни серцево-судинної системи, двосторонню катаракту. Подальше опромінення помітно впливає на тканини, викликає больові почуття. Якщо інтенсивність перевищує 1 Вт/см2, це спричинює дуже швидку втрату зору, що є одним із серйозних ефектів дії НВЧ на організм людини. На більш низьких частотах такі ефекти не відбуваються, і тому їх треба вважати специфічними для НВЧ діапазону. Ступінь пошкодження залежить, в основному, від інтенсивності та тривалості опромінення.
Інтенсивне НВЧ опромінення відразу викликає сльозотечу, подразнення, звуження зіниці ока. Після короткого (1-2 доби) прихованого періоду спостерігається погіршення зору, що посилюється під час повторного опромінення і свідчить про кумулятивний характер пошкоджень. Спостереження за людьми доводять існування механізму відбудови пошкоджених клітин, який вимагає тривалого часу (10-20 діб). Зі зростанням часу та інтенсивності впливу пошкодження набувають незворотного характеру.
У разі прямого впливу на око випромінювання відбувається пошкодження рогівки. Але серед усіх тканин ока найбільшу чутливість в діапазоні 1...10 ГГц має кришталик. Сильні пошкодження кришталика зумовлені тепловим впливом НВЧ (при щільності потоку енергії понад 100 мВт/см2). За малої інтенсивності помутніння спостерігаються тільки у задній ділянці, за великої - по всьому об'єму кришталика.
Катароутворення пояснюється не тільки тепловою дією, воно залежить також від ряду інших не повністю встановлених чинників. Значну роль можуть відігравати концентрація поля у середовищах з окремими діелектричними властивостями та об'ємні резонансні ефекти. Для попередження професійних захворювань, які виникають у результаті тривалої дії електромагнітних випромінювань, встановлені гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань. Відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитное поле радиочастот.
Рівні ЕМП необхідно контролювати не рідше 1 разу на рік. Якщо вводиться в дію новий об'єкт або здійснюється реконструкція старих об'єктів, то заміри рівня електромагнітних випромінювань проводяться перед введенням їх в експлуатацію.
3. Захист від електромагнітних випромінювань
Вибір того чи іншого способу захисту від дії електромагнітних випромінювань залежить від робочого діапазону частот, характеру виконуваних робіт, напруженості та щільності потоку енергії ЕМП, необхідного ступеня захисту.
До заходів щодо зменшення впливу на працівників ЕМП належать: організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні.
Організаційні заходи здійснюють органи санітарного нагляду. Вони проводять санітарний нагляд за об'єктами, в яких використовуються джерела електромагнітних випромінювань.
Інженерно-технічні заходи передбачають таке розташування джерел ЕМП, яке б зводило до мінімуму їх вплив на працюючих, використання в умовах виробництва дистанційного керування апаратурою, що є джерелом випромінювання, екранування джерел випромінювання, застосування засобів індивідуального захисту (халатів, комбінезонів із металізованої тканини, з виводом на заземлюючий пристрій). Для захисту очей доцільно використовувати захисні окуляри ЗП5-90. Скло окулярів вкрито напівпровідниковим оловом, що послаблює інтенсивність електромагнітної енергії при світлопропусканні не нижче 75%.
Взагалі, засоби індивідуального захисту необхідно використовувати лише тоді, коли інші захисні засоби неможливі чи недостатньо ефективні: при проходженні через зони опромінення підвищеної інтенсивності, при ремонтних і налагоджувальних роботах в аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. Такі засоби незручні в експлуатації, обмежують можливість виконання трудових операцій, погіршують гігієнічні умови.
У радіочастотному діапазоні засоби індивідуального захисту працюють за принципом екранування людини з використанням відбиття і поглинання ЕМП. Для захисту тіла використовується одяг з металізованих тканин і рідіопоглинаючих матеріалів. Металізовану тканину роблять із бавовняних ниток з розміщеним всередині них тонким проводом, або з бавовняних чи капронових ниток, спірально обвитих металевим дротом. Така тканина, наче металева сітка, при відстані між нитками до 0,5 мм значно послаблює дію випромінювання. При зшиванні деталей захисного одягу треба забезпечити контакт ізольованих проводів. Тому електрогерме-тизацію швів здійснюють електропровідними масами чи клеями, які забезпечують гальванічний контакт або збільшують ємнісний зв'язок неконтактуючих проводів.
Лікарсько-профілактичні заходи передбачають проведення систематичних медичних оглядів працівників, які перебувають у зоні дії ЕМП, обмеження в часі перебування людей в зоні підвищеної інтенсивності електромагнітних випромінювань, видачу працюючим безкоштовного лікарсько-профілактичного харчування, перерви санітарно-оздоровчого характеру.
4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
Дослідження вчених за останні 20 років показали, що електромагнітні поля, що створюються технічними системами, навіть у сотні разів слабші природного поля Землі, можуть бути небезпечними для здоров'я людини. Якщо не змінити принципи побудови електрон них та радіотехнічних систем, то тенденція їх розвитку і негативний вплив на біологічні системи на рівні дії полів можуть призвести до катастрофічного, за своїми наслідками, впливу на біосферу та людину.
Плоди науково-технічного прогресу, які повинні служити на благо людства, стають агресивними по відношенню навіть до своїх творців. Стрімко зростає енергонасиченість побуту людей. Електроніка підступає все ближче до людини. Комп'ютер, телевізор, відеосистеми, мікрохвильові печі, радіотелефони - ось далеко не повний перелік технічних засобів, з якими людина постійно взаємодіє. Павутиння проводів електропостачання в будинках та в службових приміщеннях оточують людину. Людина знаходиться тривалий час під дією штучних полів, створених електронними системами та системами електропостачання.
Особливо стрімко в наше життя входять комп'ютери і телевізійні системи. Сьогодні у всьому світі комп'ютери посідають важливе місце у роботі, житті та відпочинку людей. Без них вже неможливо уявити сучасний світ. Одним із шкідливих апаратних забезпечень ЕОМ для людського організму є дисплеї. Дисплеї, сконструйовані на основі електронно-променевої трубки, є джерелами електростатичного поля, м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного та високочастотного електромагнітного випромінювання (ЕМВ). Вплив комплексу ЕМВ чи окремих його видів на виникнення різних захворювань почали вивчати з моменту їх використання. В кінці 50-х років у СРСР були введені перші нормативи, які обмежували радіочастотний вплив. Наприкінці 60-х років радянські вчені встановили вплив електромагнітних полів, навіть дуже слабких, на нервову систему людини. У 70-ті роки ця проблема стала предметом широких дискусій і досліджень.
Джерелами електромагнітних випромінювань є мережі живлення (частота 50 Гц), система рядкової розгортки (2-400 кГц), блок модуляції променя (5-10 МГц).
Було встановлено, що випромінювання низької частоти, в першу чергу, негативно впливають на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, виникнення синдрому стресу, причому нервова система реагує навіть на короткі за тривалістю впливу відносно слабких полів частоти: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Все це відображається на процесах навчання і запам'ятовування.
Низькочастотне електромагнітне поле може стати причиною шкірних захворювань (вугровий сип, себороїдна екзема, рожевий лишай тощо), хвороб серцево-судинної системи та кишково-шлункового тракту, воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі й злоякісних.
Особливу увагу медики приділяють дослідженням впливу електромагнітних випромінювань на жінок в період вагітності. Статистичні дані свідчать про те, що робота за комп'ютером порушує нормальний хід вагітності, часто є причиною появи на світ дітей із вродженими вадами, з яких найпоширенішими є дефекти розвитку головного мозку. Тому необхідно, щоб керівництво своєчасно переводило вагітних жінок на роботу, не пов'язану з використанням моніторів.
Існують переконливі докази несприятливого комплексного впливу моніторів ПК на організм працюючих. У табл. 3 наведені результати медико-біологічних досліджень впливу ПК на користувачів, що проводились Російським науково-дослідним інститутом охорони праці.
Як вважають деякі автори, основною причиною негативного впливу моніторів ПК, телевізорів, іншої побутової техніки на їх користувачів є торсійна компонента електромагнітних випромінювань.
