Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. У чому полягає сутність та призначення загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

2. Розкрийте призначення загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

3. Які суб’єкти беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

4. Які Ви знаєте види виплат у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

5. Наведіть перелік принципів проведення загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

6. Охарактеризуйте порядок та умови надання допомоги з тимчасової втрати працездатності?

7. Який юридичний статус має державний Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

8. Які напрями діяльності державного Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

9. Який порядок формування коштів Державного Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

10. Який порядок використання коштів Державного Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

11. Які фінансові санкції та адміністративні стягнення існують за порушення чинного законодавства в системі загальнообов’язкового державного страхування соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

12. Які Ви знаєте умови, коли допомога з тимчасової втрати працездатності не надається?

13. Від чого залежить розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності?

Література: 2, с. 1-12; 4, с. 5-12; 5, с. 264-324; 8, с. 1-4; 10, с. 12; 13, с. 4; 17, с. 1-8; 18, с. 10; 19, с. 14; 21, с. 14; 22, с. 11; 24, с. 23-24; 31, с. 7; 40, с. 5-9; 41, с. 12-17.

Тема 8: Страхування на випадок безробіття

1. Сутність та види соціального страхування на випадок безробіття

2. Страхові внески та виплати

3. Часткове безробіття

4. Управління страхуванням на випадок безробіття

1. Сутність та види соціального страхування на випадок безробіття

Безробітні - працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність відповідної роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, шукають роботу та здатні приступити до праці (ч.1 ст.2 Закону України “Про зайнятість населення”)

Державне соціальне страхування на випадок безробіття – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів соціального страхування.

Суб’єкти страхування на випадок безробіття – застраховані громадяни, а у випадках передбачених законом також члени їх сімей та ніші особи страхувальники та страховики.

Застраховані особи – наймані працівники, а у випадках передбачених законом також інші особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. На користь цих осіб здійснюється страхування на випадок безробіття.

Страхувальники – роботодавці та застраховані особи, які сплачують страхові внески.

Страховик – фонд, який здійснює соціальне страхування на випадок безробіття.

Об’єкт страхування на випадок безробіття – страховий випадок із настанням якого у застрахованої особи, члена її сім’ї або іншої особи виникає права на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Часткове безробіття – вимушене тимчасове скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення його розміру через тимчасове припинення виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного та структурного характеру.

Страховий випадок – подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату або інші передбачені законодавством України доходи. В наслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані у встановленому порядку як безробітні та готові і здані стати до роботи і шукають роботу, а також застраховані особи, що опинилися в стані часткового безробіття.

Роботодавець – це власник підприємства, організації, установи або уповноважений ним орган та фізичні особи які використовують найману працю також власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ, організацій в тому числі міжнародних, філії та представництва, що використовують працю найманих працівників якщо інше не передбачено міжнародними договорами України згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Найманий працівник – це фізична особа, яка працює за трудовим договором або контрактом на підприємстві/ в установі/ організації чи у фізичної особи.

Страховий стаж – термін протягом якого особа підлягає страхування на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески нею або роботодавцем.

Принципи страхування на випадок безробіття:

1. Надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав

2. Обов’язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору чи контракту та на інших підставах передбачених законодавством про працю, а також добровільності такого страхування особами які забезпечують себе роботою самостійно, це члени творчих спілок, творчі працівники яки не є членами творчих спілок, а також громадяни, суб’єкти підприємницької діяльності.

3. Цільового використання коштів страхування на випадок безробіття.

4. Солідарності та субсидування

5. Обов’язковості фінансування витрат пов’язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах передбачених законодавством

6. Паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття, держави, застрахованих осіб а роботодавців

7. Диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття

8. Надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум встановлений законодавством допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації

9. Принцип законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування

Видами забезпечення є:

1. Допомога по безробіттю в т.ч. одноразова, її виплата для організації безробітних підприємницької діяльності

2. Допомога по частковому безробіттю

3. Матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного

4. Матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні

5. Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи яка перебувала на його утриманні

Види соціальних послуг:

1. Професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтації

2. Пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні в т.ч. шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних

3. Інформаційні та консультаційні послуги пов’язані з працевлаштуванням

Причинами безробіття в Україні є:

• структурні зрушення в економіці, за яких впровадження нових технологій, устаткування призводить до скорочення зайвої робочої сили;

• економічний спад чи депресія, що змушують роботодавців знижувати потреби у всіх ресурсах, у тому числі й трудових;

• політика уряду і профспілок у сфері оплати праці та підвищення мінімального розміру заробітної плати, що призводить до збільшення витрат виробництва і зниження попиту на робочу силу;

• сезонні зміни в рівні виробництва в окремих галузях економіки;

• зміни в демографічній структурі населення, особливо збільшення чисельності населення в працездатному віці, що призводить до підвищення попиту на працю і зростання імовірності безробіття.