Розділ V. Карта аудиторної та самостійної роботи студента з навчальної дисципліни «соціальне страхування»

Таблиця 2

Карта аудиторної та самостійної роботи студента з навчальної дисципліни

Вид роботи студента	Термін виконання	Форма контролю і звітності	Кількість залікових балів
Обов’язкові види самостійної роботи
1. Відвідування лекцій	Відповідно до розкладу занять	Перевірка присутності на заняттях	0,5 бали за кожну присут­ність на лекції
2. Присутність на прак­тичних заняттях та актив­на участь у їх проведенні: розв’язання задач, самос­тійне опрацювання діючо­го законодавства	Відповідно до розкладу занять	Тестування, комп’ютерне тестування, перевірка правильності розв’язання задач, міні-дискусії з питань, винесених на самостійне вивчення.	0,5 бали за кожну присут­ність на лекції; від 0 до 2 балів за розв’я­зання задач; від 0 до 2 балів за тесту­вання; від 0 до 5 балів за комп’ютерне тестування. від 0 до 2 балів за виконан­ня самостійного завдання
3. Модульна контрольна робота	Останнє заняття відповід­ного модуля	Перевірка правильності на­писання контрольної роботи	Від 0 до 10 балів за кожну контрольну роботу
Вибіркові види самостійної роботи
1. Виконання індивідуаль­них навчально-дослідних завдань у вигляді рефе­рату, доповіді, есе	Протягом семестру	Перевірка виконаних завдань під час індиві­дуально-консультативної роботи за розкладом	Від 0 до 8 балів за кожне виконане завдання (залеж­но від правильності вико­нання)
2. Написання доповіді на студентську наукову кон­ференцію	Квітень місяць поточного року	Виступ з доповіддю з нас­тупним обговоренням та відповідями на запитання	Від 10 до 15 балів за­лежно від рівня підготов­ки до виступу
3. Підготовка тез доповіді для опублікування	Квітень-травень поточного року	Підготовлені до публі­кації тези	15 балів за подання тез

Розділ VI. Форми контролю знань студентів за змістовими модулями

Оцінювання знань студентів з дисципліни «Соціальне страхування» здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю знань.

Об’єктом поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу з дисципліни, вироблених навичок проведення практичних розрахунків, умінь публічно чи письмово представити опрацьований матеріал. Формами контролю для дисципліни «Соціаль­не страхування» є усне опитування, співбесіда, перевірка виконання практичної та індивідуальної роботи, тестовий контроль та виконані ними домашні завдання, модульна контрольна робота.

Під час проведення практичних занять проводяться експрес-диктанти на 15–20 хвилин, тестування, заслуховування рефератів за темою дисципліни з обов’язковою наступною міні-дискусією по проблемних ситуаціях. Усне опитування не є систематичним і є бліц-опитуванням з елементами мозкової атаки, оскільки треба оцінити знання якомога більшої кількості студентів та встигнути розв’язати якомога більше задач. Контроль при розв’язуванні окремими студентами біля дошки комплексу практичних задач не є дієвим, оскільки можна оцінити знання лише одного студента, а переважна більшість аудиторії, як правило, чекає на готову відповідь, щоб її переписати. А значить, об’єктивно виставити бали практично неможливо. Доціль­ніше записати на дошці умову задачі для подальшого індивідуального розв’язання: поточний контроль з боку викладача покаже, хто з студентів працює самостійно, а хто – ні. Зазначені заходи дозволяють оцінити рівень підготовки до практичного заняття всіх без винятку студентів академічної групи та рівень засвоєння ними теоретичного матеріалу з виставленням відповідної кількості балів. Поточний контроль виконання студентами домашніх завдань здійснюється шляхом перевірки викладачем результатів розв’язання розрахункових задач.

Поточний контроль на індивідуальних заняттях з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни стосується в основному студентів, які з дозволу деканату навчаються за індивідуальним графіком і тих студентів, у яких багато пропусків з поважних або без поважних причин. В цьому випадку основним методом поточного контролю є, перш за все, співбесіда з елементами дискусії, невелика контрольна робота на розв’язання задач, експрес-диктант на специфічні терміни та поняття, усне опитування по відповідних темах курсу. Такий підхід пояснюється тим, що викладач повинен мати підстави для оцінки знань вищезазначених студентів і виставлення їм відповідної кількості балів. Для інших студентів поточний контроль на індивідуальних заняттях носить переважно консультаційний характер.

Модульний контроль здійснюється викладачем за результатами засвоєння теоретичного та практичного матеріалу після завершення вивчення студентом певного модуля дисципліни.

Підсумкове оцінювання знань з дисципліни «Соціальне страхування» здійснюється у формі екзамена.

Об’єктом підсумкового контролю (заліку) є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчо використовувати практичні знання, уміння сформувати власне ставлення до окремих проблем дисципліни.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Для допуску до екзамену за результатами поточного контролю студент повинен отримати не менше ніж 60 балів. При проведенні поточного контролю оцінюванню підлягає якість підготовки студентів до кожного практичного заняття. Перевірка якості підготовки до практичних за­нять здійснюється шляхом проведення бліцопитувань, написання еко­номічних диктантів, тестування. Кожен з перелічених видів контролю знань оцінюється за 2-х бальною шкалою. Усні відповіді студентів і розв’язок задач на практичних заняттях оцінюється за 5-ти бальною шкалою.

Результати оцінювання модульних контрольних завдань здійснюється за 10-ти бальною шкалою.