Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_Ch2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Контрольні питання для самоперевірки

1. Назвіть порядок і розміри видачі грошей підзвітній особі.

2. Наведіть проводки, за якими оформлюються суми, перевитрачені підзвітними особами.

3. Назвіть основні принципи безготівкових розрахунків.

4. Назвіть проводки, які складаються при недостачі і надлишках, виявлених в касі.

5. Відображення в обліку розрахунків за претензіями.

6. Сутність довгострокової дебіторської заборгованості і за яких умов вона виникає.

Тема 14. Облік фінансових інвестицій

14.1. Визначення і класифікація фінансових інвестицій.

14.2. Оцінка фінансових інвестицій.

14.3. Облік поточних і довгострокових фінансових інвестицій.

14.1. Визначення і класифікація фінансових інвестицій

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції і її розкриття у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції".

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора [7].

Фінансові інвестиції поділяються на: довгострокові фінансові інвестиції, поточні фінансові інвестиції, еквіваленти грошових коштів.

Поточні фінансові інвестиції – це інвестиції на термін, що не перевищує один рік та які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

До кожної з вищенаведених категорій фінансових інвестицій можуть належати інвестиції в цінні папери, які є інструментами капіталу (акції, паї, майнові права), борговими інструментами та похідними інструментами, правила обліку яких регулюються П(С)БО 13 "Фінансові інструменти".

Крім того, кожний з видів залежно від мети (наміру) інвестора може бути кваліфікований як придбаний з метою перепродажу і такий, що утримується до погашення (боргові інструменти) або безстроково (інструменти капіталу). Інвестиції, придбані з метою перепродажу, які в будь-який момент можуть бути реалізовані, варто кваліфікувати як поточні, навіть якщо за своєю первісною суттю вони є довгостроковими.

Розглянемо приклад, що ілюструє істотні розбіжності в класифікації одних і тих самих за формальними ознаками інвестицій залежно від мети і умов їхнього придбання.

Інвестиційна компанія "АРТ" придбала з метою перепродажу 30 % голосуючих акцій Публічного АТ "Місто". Акції Публічного АТ "Місто" вільно котируються на ринку цінних паперів. У цьому випадку цю інвестицію "АРТ" варто розглядати як поточну.

Потім "АРТ" перепродує 30 % голосуючих акцій Публічного АТ "Місто" фінансово-промисловому холдингу, що має намір здійснювати контроль над Публічним АТ "Місто". При складанні фінансової звітності фінансово-промисловий холдинг повинен класифікувати цю фінансову інвестицію як довгостроковий необоротний актив.

Залежно від рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство інвестиції поділяються на:

Інвестиції в асоційовані підприємства – інвестиції в підприємство, у якому інвестору належить блокувальний (більше 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Інвестиції в дочірні підприємства – інвестиції в підприємства, які перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль – вирішальний вплив на фінансову, господарську й комерційну політику підприємства з метою одержання вигід від його діяльності.

Інвестиції в спільну діяльність – інвестиції для ведення господарської діяльності, зі створенням або без створення юридичної особи, що є об'єктом загального контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Загальний контроль – розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення загальної діяльності.

Пов'язані сторони – особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]