Тема 17. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу

17.1. Основи побудови обліку праці і його оплати.

17.2. Облік використання робочого часу.

17.3. Форми і системи оплати праці, види заробітної плати, склад фонду оплати праці.

17.4. Облік нарахувань окремих видів оплат і розрахунків з органами соціального страхування.

17.1. Основи побудови обліку праці і його оплати

Побудова обліку праці і її оплати на підприємстві залежить від багатьох факторів: структури підприємства (наявність цехів, ділянок, структурних підрозділів); чисельності працюючих і їхнього якісного складу (категорії, професії); режиму роботи підприємства (одно- дво- або тризмінний робочий день, тривалість робочого тижня); застосування форм і систем оплати праці (відрядна, погодинна, змішана); строків виплати заробітної плати, а також основних завдань, які повинен забезпечити системний бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці.

Бухгалтерський облік праці і її оплати будується на підприємстві таким чином, щоб забезпечити своєчасне і правильне нарахування і виплату заробітної плати працівникам, достовірно відобразити її в собівартості продукції (робіт, послуг) у розрізі структурних підрозділів і підприємства в цілому, правильно сформувати фонд оплати праці, зробити розрахунки з бюджетом за податками, утриманими з доходів громадян, а також нарахувати і перерахувати внески у фонди соціального страхування (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням, Фонд соціального страхування на випадок безробіття і Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності).

В обліку праці і її оплати відображаються такі показники:

зміни в чисельності працівників, у їхньому складі за професіями, кваліфікацією тощо;

витрати робочого часу (кількість відпрацьованих людино-днів і годин);

фонд оплати праці за видами виплат і категоріями працівників;

премії, заохочення і компенсаційні виплати;

розрахунки з кожним працівником відповідно до діючої системи оплати праці.

Показники чисельності персоналу і витрат робочого часу є об'єктами оперативного обліку і статистичного узагальнення. Але завдяки тісному зв'язку з обліком заробітної плати ці показники піддаються обробці та узагальненню разом із чисто бухгалтерськими показниками.

17.2. Облік використання робочого часу

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється за допомогою табельного обліку.

При прийомі на роботу кожному працівникові присвоюється табельний номер, а в трудовій книжці, що зберігається у відділі кадрів або в особи, призначеної наказом керівника підприємства, робиться запис про його зарахування на підставі наказу того ж керівника.

На кожного працівника заводиться особиста картка, у якій указуються необхідні анкетні дані про працюючого і всі зміни, що відбуваються в процесі його роботи. Бухгалтерія кожному працівникові відкриває також особисту картку.

Табельний облік ведеться такими способами [5]:

жетонним (з використанням жетонів, на яких проставлені табельні номери. Кількість жетонів на підприємстві дорівнює чисельності облікового складу працюючих);

картковим (при використанні контрольних годин, які автоматично відображають час явки кожного працівника в їхню картку);

за пропускною системою (коли працівники при явці на роботу здають свої пропуски, а по закінченні роботи – одержують їх назад).

Облік використання робочого часу ведеться в табелі (типова форма №№ П–5). Форма № П–5 "Табель обліку використання робочого часу" застосовується для обліку робочого часу всіх категорій працівників, для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, для одержання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці.

Складається табель в одному екземплярі уповноваженою на це особою і після відповідного оформлення передається в бухгалтерію.

Облік використання робочого часу здійснюється в табелі методом суцільної реєстрації явок і неявок на роботу.

Завданнями табельного обліку є забезпечення:

контролю за явкою на роботу і виходом з роботи;

виявлення причин запізнень або неявки на роботу;

одержання даних про фактично відпрацьований час працівниками, про склад робочого часу;

складання звітності про наявність працівників і їхній рух, про стан трудової дисципліни.

У табель заносяться прізвища всіх працівників і їхні табельні номери. Ведеться табель окремо за кожним цехом, відділом табельниками або бригадирами, майстрами тощо. У табелі відзначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки на роботу.

Позначення неявок у табелі провадиться кодом (шифром) літерним та цифровим. Наприклад, дні у відрядженні позначаються в табелі літерним кодом “ВД” та цифровим кодом 07, дні тимчасової непрацездатності – літерним кодом “ТН” та цифровим кодом 26, дні щорічної основної відпустки – літерним кодом “В” та цифровим кодом 08 тощо.

Наприкінці місяця дані табелів підраховують за кожним працівником, також у цілому за цехом, відділом і в цілому за підприємством. Табелі передаються в бухгалтерію. Дані табеля використовуються для нарахування заробітної плати, складання звіту з праці за звітний місяць.