Облік основних засобів, внесених до статутного капіталу

Зміст операції	Дебет	Кредит
Здійснений учасником внесок до статутного капіталу основними засобами :
принтер НР LaserJet M 1120 MFP	104	46
автомобіль Daewoo Lanos	105	46
телевізор Sony Bravia	109	46

Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби", амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [7]. У свою чергу вартість, яка амортизується, – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

До ліквідаційної вартості відноситься сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Всі об'єкти (за винятком землі та незавершених капітальних інвестицій) підлягають амортизації. Нарахування амортизації провадиться протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, що встановлюється самим підприємством при зарахуванні такого об'єкта на баланс. Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Припиняється нарахування амортизації тільки лише на період реконструкції, модернізації, добудування, дообладнання та консервації об'єкта.

Коли підприємство встановлює строк корисного використання (експлуатації), воно повинне враховувати:

очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

передбачає фізичне та моральне зношування;

правові або інші обмеження за термінами використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається у випадку зміни очікуваних економічних вигід від його використання. Амортизація за такими об'єктами тоді нараховується виходячи з нового терміну корисного використання, починаючи з місяця, що іде за місяцем зміни терміну корисного використання.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства та зносу необоротних активів.

Знос необоротних активів – це сума амортизації об'єкта необоротних активів з початку їхнього корисного використання.

Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію основних засобів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачений субрахунок 131 "Знос основних засобів" рахунку 13 "Знос необоротних активів". За кредитом названого субрахунку відображаються суми нарахованої амортизації та індексації зносу, а за дебетом – списання суми зносу при вибутті основних засобів.

Відповідно до пункту 33 П(С)БО 7 "Основні засоби" об'єкт основних засобів виключається з активів (списується з балансу підприємства) у випадку його вибуття в результаті:

продажу;

безоплатної (безкоштовної) передачі;

псування та інших причин невідповідності критеріям визнання активом (ліквідації).

Фінансовий результат від вибуття основних засобів, незалежно від причини вибуття, визначається також за загальновстановленим пунктом 34 П(С)БО 7 правилом вирахування з доходів від вибуття основних засобів їхньої залишкової вартості, непрямих податків (ПДВ) і витрат, пов'язаних з вибуттям. У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта.

Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

вони готові до продажу у їх теперішньому стані;

їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема, якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо це обумовлено обставинами, які перебувають поза контролем підприємства, яке продовжує виконувати план продажу.

Реалізація основних засобів здійснюється в загальному порядку, передбаченому для реалізації активів, незалежно від групи, до якої відносяться основні засоби, що реалізуються. Сума компенсації, отримана при продажу об’єкта основних засобів, визначається за договором між сторонами і відображається в складі іншого операційного доходу (на дебеті субрахунку 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"). Для реалізації об’єкти основних засобів переводяться до складу товарів, а потім собівартість реалізованого необоротного активу визначається в сумі залишкової вартості об’єкта основних засобів, що реалізується, з подальшим списанням у складі інших витрат операційної діяльності (на дебеті субрахунку 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів").

Бухгалтерські записи з обліку реалізації та передачі основних засобів представлені в табл. 10.5.

Різниця між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу списується на витрати звітного періоду, в якому було прийняте таке рішення. Результат від реалізації основних засобів відображають у Звіті про фінансові результати в складі доходів і витрат від іншої операційної діяльності.

Таблиця 10.5