Домашнє завдання

2. Підготуватись до практичної роботи №9, тема якої „Створення та реалізація програм опрацювання рядкових величин”.

1.1. Переписати до зошита з практичних робіт інструкцію до роботи №9. 1.2. Повторити опис та введення рядків типу string в Паскалі.

1.3. Повторити основні правила роботи з рядками у Паскалі. 1.4. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Контрольні запитання до пр-8

1. Що таке підпрограма?

2. Які види підпрограм існують?

3. Чим процедура відрізняється від функції?

4. Що таке аргумент функції?

5. Яка різниця між параметричними та безпараметричними процедурами?

6. Яка різниця між локальними та глобальними змінними?

7. Що таке формальна змінна?

8. Які алгоритми називаються допоміжними?

9. Яка кількість допоміжних алгоритмів може бути в основному алгоритмі?

10. Чи можна допоміжні алгоритми, написані для розв’язування даної задачі, використовувати при розв’язуванні інших задач, де їх застосування доцільне?

11. Які параметри називаються формальними?

12. Які параметри називаються фактичними?

13. Яка відповідність повинна зберігатись між формальними і фактичними параметрами?

14. Чи може фактичних параметрів процедури (функції) бути більше, ніж формальних? А менше?

15. Чи існують підпрограми без параметрів?

16. Чи існують обмеження на число параметрів підпрограм? Якщо ні, то чим все таки обмежується ця кількість в Паскалі?

17. В якому розділі оголошуються і реалізуються підпрограми в Паскалі?

18. Які види формальних параметрів існують? Чим вони відрізняються один від одного?

19. В чому полягає відмінність процедур і функцій?

20. В яких випадках доцільно використовувати функції?

21. Чому, якщо в функції використовуються параметри-змінні, необхідно перетворити її у процедуру?

22. Якого типу може бути значення функції?

23. Які підпрограми називаються рекурсивними7

24. Що таке гранична умова при організації рекурсивної підпрограми?

Номер учня по списку і номери питань для відповіді

1-1,7,13

2-2,8,14

3-3,9,15

4-4,10,16

5-5,11,17

6-6,12,18

7-7,13,19

8-8,14,20

9-9,15,21

10-10,16,22

11-11,17,23

12-12,18,24

13-13,19,1

14-14,20,2

15-15,21,1

16-16,22,2

17-17,23,3

18-18,24,4

19-19,1,5

20-20,2,6

21-21,1,7

22-22,2,8

23-23,3,9

24-24,4,10

25-1,5,11

26-2,6,12

27-3,7,13

28-4,8,14

29-1,6,12

30-2,7,13

Практична робота 9

Тема. Складання та реалізація програм опрацювання рядкових величин.

Мета. Навчитись складати та виконувати програми з використанням процедур та функцій опрацювання рядкових величин.

Теоретичні відомості

1. Рядок – це послідовність символів кодової таблиці ЕОМ.

2. Кількість символів в рядку називається його довжиною. Довжина рядка може бути від 0 до 255.

3. Рядкові величини можуть бути константами і змінними.

4. Рядкова константа – це послідовність символів між апострофами.

5. Рядкова змінна описується в розділі опису змінних так: var <ідентифікатор>: string[<максимальна довжина рядка>];

6. Над рядковими величинами допустимі операція склейки (конкатенації) (+) та операції відношення (=,<,>,<=,>=,<>).

7. Для рядкових величин визначені такі функції: copy(R,poz,n) – виділяє з рядка R підрядок довжиною n символів, починаючи з позиції poz. Тут poz і n – цілочисельні вирази; concat(R1,R2,…,RN) – виконує склеювання (конкатенацію) рядків R1, R2, …, RN в один рядок; length(R) – визначає поточну довжину рядка R. Результат – значення цілого типу. pos(R1,R) – знаходить першу появу в рядку R підрядка R1 . Результат – ціле число, що дорівнює номеру позиції, де знаходиться перший символ підрядка R1 . Якщо в рядку R підрядка R1 не виявлено, то результат 0.

8. Для рядкових величин визначені такі процедури: delete(R,poz,n) – вилучення n символів з рядка R, починаючи з позиції poz; insert(R1,R2,poz) – вставка рядка R1в рядок R2, починаючи з позиції poz.

9. Рядок символів вводиться і виводиться як одна змінна.

10. Значення типу string вводяться за допомогою тільки процедури readln і за один раз може бути введений лише один рядок.