- •Завдання з психології до педагогічної практики для студентів ііі курсу педагогічних спеціальностей
- •Форма звіту студента
- •Процедура проведення соціометричного дослідження:
- •Зразок заповнення соціоматриці
- •Зразок заповненої соціограми Міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчання
- •Методика «Скільки голів, стільки думок?»
- •Хід виконання
- •Приклади прислів'їв
- •Список якостей
- •Обробка результатів
- •Хід виконання
- •Хід виконання
- •Список якостей
- •Обробка результатів
Процедура проведення соціометричного дослідження:
Інструктаж досліджуваних. Важливою умовою проведення соціометрії є налагодження контакту дослідника з досліджуваними. Ефективність дослідження покращується, якщо експериментатор тримається впевнено і поводиться доброзичливо. Інструкція дається у популярній формі. Досліджуваних не посвячують у всі тонкощі проведення процедури та аналізу результатів. Можна дати приблизно таку інструкцію:
«Пропонуємо Вам взяти участь у дослідженні, яке спрямоване на покращення психологічного клімату у Вашій групі. Вся інформація, отримана в ході дослідження, є конфіденційною. Вона не буде розголошена у групі. Кожен з Вас зможе дізнатися про свої результати індивідуально. Для заповнення картки Вам необхідно:
у відповідних рядках бланку вказати своє прізвище та ім’я, клас, школу і дату проведення дослідження;
уважно прочитати перше запитання і відповідно до нього вибрати і записати прізвища та імена трьох членів Вашої групи;
аналогічно дати відповідь на інші питання.
час заповнення картки – 10-15 хвилин».
Соціометричні картки після заповнення збираються та піддаються ретельному аналізу. Слід пам’ятати, що для повноти картини між особистісних стосунків у групі важлива думка всіх її членів. Тому, якщо когось під час проведення дослідження не було, варто провести з цією людиною роботу індивідуально.
Кількісна обробка даних. Після того, як експериментатор зібрав заповнені картки, починається обробка даних. Вона складається з трьох етапів:
табличного;
графічного;
індексологічного.
Табличний етап обробки даних передбачає побудову соціоматриці – таблиці, за допомогою якої узагальнюються результати опитування.
Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері навчальної діяльності або у сфері дозвілля.
Соціоматриця повинна містити такі основні відомості про групу:
список членів групи, які роблять вибори (Хто вибирає). Кожному досліджуваному у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полегшення подальшої інтерпретації спочатку записують прізвища, імена юнаків, а потім дівчат;
список членів групи, кого вибирають (Кого вибирають). Для того, що не загромаджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен досліджуваних записують лише їх порядкові номери;
на соціоматриці одночасно фіксуються як позитивні «+», так і та негативні «–» вибори кожного досліджуваного;
4) для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати загальну кількість:
отриманих позитивних виборів;
отриманих взаємних позитивних виборів;
отриманих негативних виборів;
отриманих взаємних негативних виборів;
5) для групи підрахувати загальну кількість:
позитивних виборів;
взаємних позитивних виборів;
негативних виборів;
взаємних негативних виборів.
Зразок заповнення соціоматриці
Міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчання
№ |
Хто вибирає |
Кого вибирають |
|||||||||||||||
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
9. |
10. |
11. |
12. |
13. |
14. |
15. |
|
||
1. |
Бондарчук І. |
|
+ |
− |
|
|
− |
|
|
− |
|
|
|
|
+ |
+ |
|
2. |
Волинець О. |
+ |
|
- |
+ |
|
|
|
|
- |
|
- |
|
|
+ |
|
|
3. |
Гончар С. |
+ |
+ |
|
+ |
- |
|
|
- |
|
|
|
|
|
|
- |
|
4. |
Дмитренко В. |
+ |
+ |
|
|
+ |
− |
− |
− |
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Коваль М. |
|
+ |
- |
|
|
+ |
+ |
|
|
|
- |
|
- |
|
|
|
6. |
Левицький Д. |
|
+ |
|
− |
+ |
|
+ |
|
|
|
− |
|
− |
|
|
|
7. |
Лоза С. |
|
+ |
|
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
- |
|
- |
- |
|
|
8. |
Макарчук В. |
+ |
|
- |
- |
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
+ |
+ |
|
9. |
Мороз О. |
− |
− |
|
|
|
|
|
|
|
+ |
− |
+ |
|
+ |
|
|
10. |
Нестеренко А |
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
- |
- |
- |
+ |
+ |
|
11. |
ОлексієнкоН. |
|
+ |
|
|
|
|
− |
|
− |
− |
|
|
+ |
+ |
|
|
12. |
Петренко К. |
|
|
|
|
|
|
- |
|
- |
- |
+ |
|
+ |
+ |
|
|
13. |
Радкевич М. |
|
+ |
|
|
|
|
- |
|
- |
- |
|
+ |
|
+ |
|
|
14. |
Терещук Г. |
− |
|
|
|
|
|
− |
+ |
− |
|
|
|
+ |
|
+ |
|
15. |
Ясинецька Л. |
|
|
- |
- |
|
|
|
+ |
- |
+ |
|
|
|
+ |
|
|
Кількість отриманих виборів |
6 |
9 |
5 |
5 |
4 |
4 |
7 |
5 |
8 |
5 |
7 |
3 |
7 |
10 |
5 |
90 |
|
Кількість «+» виборів |
4 |
8 |
0 |
2 |
3 |
2 |
2 |
3 |
0 |
2 |
1 |
2 |
3 |
9 |
4 |
45 |
|
Кількість взаємних «+» виборів |
1 |
2 |
0 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
0 |
1 |
0 |
1 |
2 |
3 |
3 |
22 |
|
Кількість «-» виборів |
2 |
1 |
5 |
3 |
1 |
2 |
5 |
2 |
8 |
3 |
6 |
1 |
4 |
1 |
1 |
45 |
|
Кількість взаємних «-» виборів |
1 |
1 |
2 |
2 |
1 |
1 |
3 |
2 |
3 |
3 |
3 |
1 |
2 |
1 |
0 |
26 |
|
+ |
Позитивний вибір |
- |
Негативний вибір |
+ |
Позитивний взаємний вибір |
- |
Негативний взаємний вибір |
Перевага соціоматриці в тому, що вона дає можливість представити вибори у числовому вигляді. Після занесення інформації з соціометричних карток до соціоматриці, можна підрахувати кількість отриманих позитивних та негативних виборів кожним членом групи. Якщо серед тих, хто вибрав одногрупника, є той, кого він вибрав сам, це називається взаємним вибором (на матриці позначені сірим кольором). Загальна кількість взаємовиборів підраховується і враховується при подальшому аналізі.
Графічний етап передбачає побудову соціограми на основі соціоматриці. Соціограма – це графічне зображення взаємин учнів класу за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки.
Соціограма складається з ІV концентричних кіл, між якими розміщені номери обстежуваних:
І коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «соціометрична зірка» (ті досліджувані, які отримали 6 і більше позитивних виборів, тобто вони мають вдвічі більше середньої кількості виборів);
ІІ
коло
– реєструє тих досліджуваних,
яким у групі «надають
перевагу»
(отримали 3-5
позитивних виборів, або середня кількість
виборів);
ІІІ коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «знехтувані» (отримали 1-2 позитивні вибори, тобто число виборів менше середнього);
ІV коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «ізольовані» (не отримали жодного позитивного вибору).
За межами четвертого кола – ті, хто отримав лише негативні вибори (груповий статус – «відторгнуті»).
По вертикалі соціограма ділиться на дві рівні частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – юнаки. Такий поділ дозволяє краще простежити характер міжстатевих зв’язків у групі.
На соціограмі записуються порядкові номери досліджуваних. Зазвичай порядковий номер досліджуваних дівчат записується в колі. Порядковий номер досліджуваних юнаків записується у трикутнику.
Вибори, зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Позитивні вибори – суцільні стрілочки, негативні вибори – пунктирні стрілочки.
Для ліпшої наочності чи при великій кількості учнів у класі доцільно креслити різними кольорами.
Соціограма є істотним доповненням до соціоматриці, оскільки вона дає можливість наочно представити групові феномени і зробити їх глибокий якісний аналіз.
Слід починати аналізувати соціограму з вивчення міжособових зв’язків між найбільш впливовими членами групи (лідерами) та виборами, зробленими ними, а також тими, хто вибрав їх; потім – аналіз мікрогруп, характеру взаємодії між ними та визначення їхніх лідерів. Особлива увага звертається на те, чи є в групі відторгнуті та ізольовані, яка їхня кількість, кому з членів групи вони віддають перевагу.
Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відносин в групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексів – персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси.
До персональних соціометричних індексів відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.
Індекс позитивного статусу обраховується за формулою:
=
де
– індекс
позитивного статусу;
–
кількість
позитивних виборів, отриманих досліджуваним
;
– число
членів групи.
Індекс негативного статусу обраховується за формулою:
де
- індекс негативного статусу;
– кількість
негативних виборів, отриманих
досліджуваним;
– число членів групи.
