Зразок заповненої соціограми Міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчання

Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почувається у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу свідчитиме про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

де – коефіцієнт взаємності;

– кількість взаємних позитивних виборів;

– загальна кількість позитивних виборів у групі.

Значення індексу групової згуртованості	Рівень групової згуртованості
0 – 0,49	Низький
0,5 – 0,59	Нижче середнього
0,6 – 0,69	Середній
0,7 – 0,85	Вище середнього
0, 85 – 1	Високий

Схема написання соціально-психологічної характеристики міжособистісних стосунків у групі

Характеристика групи є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між членами групи, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування.

У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання:

1. Виявлення «соціометричних зірок» у групі.

• Чи є у групі соціометричні зірки? Хто вони?

• Який груповий статус за результатами дослідження отримав офіційний лідер групи?

2. Аналіз особливостей міжособистісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»:

• Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «знехтуваного»?

• Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «ізольованого»?

• Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «відторгнутого»?

• На представників яких статусних груп спрямовують свій позитивний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»?

• На представників яких статусних груп спрямовують свій негативний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»? Чи повторюються ці вибори в обох дослідженнях?

• Чи є діти, які відмовилися зробити позитивний чи негативний вибори? Яке положення вони займають у системі внутрішньогрупових стосунків?

3. Аналіз рівня групової згуртованості:

• Скільки дітей у дослідженні отримали лише позитивні; позитивні та негативні вибори; лише негативні вибори?

• Чи є діти, які отримали лише позитивні вибори?

• Чи є діти, які отримали лише негативні вибори?

• Чи є зв’язок між офіційним і неофіційним лідерами? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній)?

• Чи є зв’язки між неофіційними лідерами? Які ці зв’язки?

• Чи є у групі мікрогрупи? Хто до них входить?

• Чи є зв’язки між членами мікрогруп? Які ці зв’язки?

• Чи є у групі незбіг позитивних та негативних виборів (коли один досліджуваний вибирає іншого позитивно, а отримує від нього негативний вибір)? Як багато таких випадків?

• Який показник групової згуртованості отримала група?

• Як у загальному можна оцінити рівень згуртованості групи?

4. Аналіз стосунків між хлопцями і дівчатами.

• Який характер взаємин домінує серед хлопців та дівчат з точки зору соціометрії?

• Хто з дітей є «ізольованим» та «відторгнутим» у системі міжособистісного спілкування?

• Який характер взаємин між «соціометричними зірками» протилежної статі?

5. Визначення перспектив подальшої роботи з групою:

• Можливі напрямки роботи з високостатусними членами групи.

• Можливі напрямки роботи з низькостатусними членами групи.

• Можливі напрямки роботи з мікрогрупами.

З результатами соціометричного дослідження слід бути обережним. Насамперед необхідно утриматися від оголошення результатів дослідження на виховній годині чи на батьківських зборах у тій формі, за якої стає зрозуміло, які учні в класі є «зірками», а які – «ізольованими» та «знехтуваними». Слід також пам’ятати, що навіть при індивідуальній консультації з учнем не варто називати прізвищ дітей, які обрали його і які не обрали, адже за певної ситуації це може спровокувати відкритий конфлікт, розпач, образу, зневіру. Результати соціометричного дослідження лише узагальнено, без конкретних прізвищ. У ситуації, коли результатами дослідження цікавиться учень, що має низькі статусні показники, не буде грубою помилкою, коли психолог дещо «покращить» його результати.