Методичні рекомендації до раціонального опрацювання літератури

Загальновідомо, що люди - оптимісти, коли мати на увазі їхню впевненість, що вони все запам'ятають. Проте, бажаючи досягти в житті успіху, треба засвоїти правило: не слід покладатися на пам'ять. Це правило варто пам'ятати всім, а не лише студентам.

Цікаві результати експериментально отримав на початку XX століття Г. Еббінгауз. Цей психолог визначив, з якою швидкістю відбувається забування вивченого матеріалу. Найбільший обсяг матеріалу забувається протягом перших дванадцяти годин, приблизно 50%. Далі забування відбувається повільніше, через тиждень воно поглинає ще 28% матеріалу. З плином часу набуті знання поволі зникають, аж поки через якийсь час (місяць, рік, два) забувається все. Звичайно, неабияке значення має те, як глибоко вивчено матеріал.

Для запам'ятовування необхідні певні передумови. Важливим стимулом для будь-якої праці, є зацікавленість. Якщо людина не зацікавлена, важко сподіватися, що вона запам'ятає матеріал.

Але разом з тим кожен знає: кількість навчального матеріалу зростає, а спроможність людської пам'яті залишається такою самою.

Як же можна розв'язати цю проблему?

Потрібно шукати методів перемогти закони забування. З цією метою, наприклад, навчальний матеріал можна розділити:

А) на основний, який необхідно засвоїти на тривалий час (його можна виписати, або виділити в тексті підручника).

Б) на лише важливі дані, які досить знати лише певний час (скажімо, до екзамену).

Щоб довше зберегти відомості в пам'яті, їх варто часто використовувати, говорити про них, переносити у практичну сферу діяльності.

Значною мірою сприяє запам'ятовуванню і повторення.

Запам’ятовування матеріалу

Зрозуміло, зосереджена увага при навчанні просто необхідна, оскільки за такої умови можна виконати майже в п'ять разів більший обсяг роботи, ніж працюючи не зосереджено. Отже, прагнучи працювати раціонально, не марнувати часу, виконати своє завдання якнайшвидше, необхідно навчитися зосереджувати свою увагу.

Цьому сприяє систематична робота і звички. Звичка починати роботу о певній годині легко створює робочий настрій і сприяє концентрації уваги.

Однією з причин недостатньої зосередженості може бути недостатня зацікавленість. Треба ставитись до матеріалу позитивно, спробувати знайти в змісті щось цінне, і це сприятиме запам’ятовуванню його.

Заняття треба починати з повторення пройденого. Згадуючи вивчене, відоме, ви легше зосередити увагу, ніж починати з нового, ще незнайомого. Не слід вивчати того, що не зрозуміло, бо увага тут неодмінно буде розпорошуватися.

Для того щоб підтримувати уважність, необхідно позбутися всього, що відвертає увагу. Не треба під час вивчення поринати у мрії, шукати будь-яких причин для перерви („піду гляну, хто до нас прийшов”, „що це за шум надворі” та ін).

Зосередженої уваги можна досягти, лише працюючи активно. Перерви в роботі, повернення до неї знову поглинають чимало часу, бо щоразу потрібні нові зусилля для зосередження. Студенти, які часто відволікаються від роботи, працюють дуже неефективно, їм годилося б знати, що часу на навчання вони витрачають далеко, ніж ті, які систематично о певній годині починають роботу і протягом запланованого часу працюють не відволікаючись. Як наслідок - вільного часу в таких людей набагато більше.

Зосередженню сприяє тиша, температура близько +20ºС, добре освітлення.

Взаємозв'язок знань

При запам'ятовуванні нового матеріалу надзвичайно важливо, щоб він був пов'язаний з тим, що вже засвоєно.

Нові асоціації створюються, коли до якогось твердження відшукуються власні приклади, прочитане обдумується або ж обговорюється з іншими. Коли ж якийсь факт має безпосереднє відношення до пережитого, до власного досвіду, запам'ятовується він набагато легше.

Логічне і механічне навчання

Завжди, якщо тільки дозволяє характер навчального матеріалу, слід віддавати перевагу логічному навчанню перед механічним.

Механічне запам'ятовування також має певне значення. Психологами було встановлено, що вивчення напам'ять має відбуватися короткими інтервалами, розподіленими більшими паузами. Так, після 20 хвилин заучування напам'ять 40 хвилин слід вивчати щось цікавіше, а потім продовжити заучування.

Тривалість сприймання

Швидкість вивчення повинна відповідати складності матеріалу. Чим він важчий, тим більше слід приділяти йому часу.

Існують два протилежні типи студентів. Одні мають схильність засвоювати матеріал дуже швидко, у них не вистачає терпіння, деталі їх не цікавлять. Вони здатні дуже швидко орієнтуватися, проте через свою квапливість можуть пропустити не тільки якусь деталь, а й важливу думку. Таким студентам варто було б постійно перевіряти своє знання матеріалу, прагнути до уповільнення своїх темпів засвоєння матеріалу.

Інша крайність – студенти занадто скрупульозні. Вони приділяють деталям так багато уваги, що з поля їх зору випадають інші, більш значні речі. Вони витрачають на деталі надзвичайно багато часу, а потім його їм не вистачає. Таким студентам доцільно прагнути перш за все ознайомитися з основними положеннями матеріалу, переглянути весь зміст, окремі розділи, а потім уже приступати до їх вивчення, їм необхідно намагатися виконати план, не витрачаючи часу на аналіз зайвих подробиць, а при повторенні свідомо зосереджуватися на основних моментах.

Орієнтування в матеріалі

Навчання за новим підручником слід починати з ознайомлення з передмовою, де автор пояснює, чим було викликане створення цієї книги, яке місце вона займає серед подібних їй, на кого розрахована, на яку літературу спирається і яка основа її викладу. Часом у передмові міститься дуже важлива інформація про те, як користуватися книгою.

Потім слід ознайомитись зі змістом. До нього треба звертатись частіше, бо він ніби каркас усього твору, який допоможе орієнтуватися у книзі.

Після ознайомлення з передмовою і змістом слід погортати повільно всю книгу. При цьому досить лише прочитати назви окремих розділів, підрозділів, подекуди окремі абзаци. Такий побіжний перегляд також сприятиме загальній орієнтації у змісті підручника.

Перше читання

Вивчаючи щось, треба намагатись завжди працювати з олівцем у руці. Можна позначати збоку на полі місця, на які треба звернути увагу, і таким чином маєте диференціювати текст щодо ступеня важливості. Мистецтво навчатися полягає передусім у тому, щоб із великої інформації вибрати саме те, що необхідно запам'ятати. Не кожне речення, часто й не кожен абзац містять факти, що їх треба пам'ятати. Ефективність навчання залежить від уміння аналізувати прочитаний текст, оцінювати важливість окремих фактів і засвоїти в першу чергу те, що становить ядро нового матеріалу.

Перше читання може бути не таким детальним, як друге. Ви можете читати швидко, але так, щоб добре розуміти прочитане. Зустрівши незрозумілий абзац, позначте його збоку і йдіть далі. Це особливо стосується тих, хто звик зупинятися на деталях і розлущувати міцний горішок. Вони витрачають при цьому багато часу і відстають з виконанням своєї робочої програми.

Перше читання запланованого матеріалу відповідає принципу: краще вивчати ціле, ніж його окремі частини одна за одною. Завдяки цьому вже при першому читанні постає загальна картина, яка при наступному читанні збагачується новими деталями.

Метою першого читання має бути насамперед знайомство з матеріалом. Отже, поки мова йде про пасивне знання, яке при подальшому читанні має перетворитися на активне. Олівцем можна відділяти важливі факти від менш важливих, позначати окремі слова.

Друге читання

Закінчивши перше читання, треба на хвилинку задуматися над швидко прочитаним матеріалом і потім почати детальне, повільне вивчення. Якщо матеріал вимагає тривалого часу на вивчення, треба виділяти окремі місця у власних книгах олівцями. При наступному повторюванні матеріалу варто буде лише швидко перегорнути книгу і переглянути помітки.

Друге читання проводиться повільно (2-10 сторінок за годину), тут вже аналізуються деталі, особливо ті, які при першому читанні були незрозумілі.

Окремі факти обдумуються, до тверджень автора, якщо є можливість, добираються власні приклади, нові факти асоціативно пов'язуються з раніше відомими.

Далі треба закрити книгу і спробувати переказати прочитане. А потім, відкривши її, подивитись, де була зроблена помилку. Студенти мають корисну звичку найважливіші частини тексту конспектувати.

Повторення і перевірка знань

Проведені досліди виявили, що навіть після першого вдалого відтворення матеріалу бажано продовжувати його вивчення, бо тільки так можна забезпечити його глибоке запам'ятовування. Надалі повторення треба проводити з часовими інтервалами. Варто усвідомити, що іншого засобу проти забування, крім повторення, на жаль, немає.

Ґрунтовне повторення полягає в тому, що закривши книгу, треба переказати окремі частини матеріалу.

Як навчатися індивідуально

Певну літературу, проблему треба вивчити самостійно. Тут треба також діяти відповідно до виробленого навчального плану. Але перед тим, звичайно, треба дістати необхідну літературу.

Для цього обов’язково треба відвідати бібліотеку, в її каталогах знайти книги з даної тематики.

Слід використовувати також спеціальну періодику, реферативні журнали тощо.