Складання конспекту

Для того, щоб скласти конспект, необхідно:

1. Прочитати текст підручника або іншого джерела.

2. Записати у зошиті тему конспекту.

3. Визначити у тексті головний зміст, основні ідеї, закономірності, формулювання тощо.

4. Визначити різноманітні зв'язки (логічні, причинно-наслідкові тощо).

5. Основний зміст кожного компоненту занотувати у вигляді кодованої інформації (після найменування теми у зошиті).

6. Прочитати текст ще раз і перевірити повноту виписаних ідей.

7. Визначити основні частини навчальної інформації за планом загальної схеми.

Конспектування

1. Перед конспектуванням треба ретельно вивчити зміст.

2. Конспектуванню передує складання плану.

3. Виклад тексту подавати стисло, але основні думки й аргументи треба записувати докладно.

4. У конспекті можна використовувати цитати.

5. На початку конспекту необхідно точно вказати прізвище та ініціали автора, повну назву роботи, місце та рік створення.

Опрацювання літературного джерела

1. Читати книгу треба з олівцем у руці, якщо книга власна, можна акуратно робити позначки на полях у тих місцях, які зацікавили або викликали запитання.

2. Слід намагатись читати швидко, але уважно.

3. Прочитавши книгу, треба поміркувати над її основними ідеями, подіями, фактами.

4. Бажано зробити записи про те, що здалося особливо важливим у прочитаному, про його основні позитивні та негативні моменти.

Уміння скласти грамотний, змістовний і придатний для тривалого використання конспект є надзвичайно важливим. Уміння конспектувати безпосередньо пов'язане з логічною культурою думки студента й письмового мовлення, а також з умінням сприймати, аналізувати та узагальнювати прочитане.

Вимоги до грамотного конспекту: правильне передавання основного змісту тексту; логічний зв'язок виписаних думок; ясність; стислість; інформація про джерело тексту.

Принципи роботи над конспектом:

1. Записати вихідні дані джерела: автор, назва, рік, місце видання (для книги); автор, назва статті, назва періодичного видання чи наукового збірника, рік, номер (число, місяць), місце видання (для збірника), випуск, том.

2. Ліворуч записувати назви розділів, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулювати самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.

3. Праворуч записувати свої висновки й коментарі, посилання на наявні матеріали.

4. Коротко викласти зміст тексту.

5. Зберігати структуру джерела: композицію, тематичні розділи, послідовність викладу.

6. Найважливіші положення (визначення, докази, висновки) записувати у вигляді цитат, дослівно.

Робота над рефератом

Вона передбачає вибір цікавої для студента проблеми, її глибоке вивчення, виклад результатів і висновків.

Тема реферату має бути правильно сформульованою; у назві реферату мають бути чітко визначені рамки розгляду теми; назва має відбивати зміст (тобто зміст реферату має розкривати тему).

Зміст має складатися із 4 частин: вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел.

Вступ містить коротке обґрунтування актуальності теми реферату, об'єктивну складність для вивчення з урахуванням численних теорій, поглядів, суперечок. У вступі зазначається науково-дослідне спрямування (чому це питання може становити науковий інтерес, яке може мати практичне значення); визначається мета і завдання, які потрібно вирішити для реалізації мети (як правило, одне завдання ставлять на один параграф реферату); подається короткий огляд літератури, аналіз різних поглядів та напрямків.

Основна частина повинна мати обсяг сторінок не менш, як 10. Ця частина містить матеріал, відібраний для розгляду проблеми, розподілений за параграфами; розкриває методи, які використовуються для доказу результатів; містить особисту думку студента та сформульовані самостійно висновки, які спираються на наведені факти.

Висновок формулює висновки за параграфами (відповіді і поставлені у вступі завдання), які випливають з основної частини, осмислення основної частини реферату; звертає увагу на виконання поставлених у вступі мети і завдань.

Список використаних джерел містить використану літературу за алфавітом із зазначенням автора, назви, місця видання, назви видавництва, року (тобто із дотриманням вимог до оформлення списку літературних джерел).