Сільськогосподарський кредит.
Банківські кредити сільськогосподарським підприємствам на поточні потреби, зокрема включають кредити на покриття сезонних витрат (заготівлю кормів, добрив, робочу силу та пальне, купівлю тварин).
Кредити на сезонні витрати вирізняються тім, що зростання витрат відбувається в один період року, а надходження доходів - в інший. Це приводить до наступного:
1. короткострокове кредитування сільськогосподарських підприємств здійснюється з використанням кредитної лінії. Особливістю кредитування сільськогосподарських підприємств є те, що банки повинні кредитувати весь кругообіг коштів позичальника. Лише у цьому випадку може бути впевненість, що банківські кошти не будуть «заморожені» на якійсь стадії виробництва. Потреба в кредиті визначається як різниця між запасами матеріальних цінностей та виробничими витратами, які не перекриті виходом продукції, з однієї сторони, та власними оборотними коштами сільськогосподарського підприємства та кредиторською заборгованістю, з іншої сторони;
2. при погашенні сільськогосподарських кредитів існує «пільговий період» (3-9 місяців) від виплат відсотків і погашення часків кредиту. Строки погашення позичок встановлюються на ті квартали, в яких вихід продукції за планом перевищує планові витрати та приріст залишків матеріальних цінностей. Ці квартали визначаються на основі розрахунку сільськогосподарського підприємства, в якому відображається потреба в короткострокових кредитах.;
3. забезпеченням позичок можуть слугувати, окрім, звичайних видів майна, також, врожай або (майбутній врожай) та сільськогосподарська техніка.
4. сільськогосподарським підприємствам, які, крім виробничої діяльності, займаються ще й заготівельною, може надаватись авансовий кредит, тобто безготівковий кредит або кредит готівкою для розрахунків з громадянами за куплену у них сільськогосподарську продукцію, а також для покриття заготівельних витрат.
Кредитні операції банків з обліку векселів.
Підприємство може виконувати роботи, відвантажувати продукцію, надавати послуги в кредит зі сплатою покупцем (споживачем) процентів за користування цим кредитом за допомогою простого або переказного векселів.
Вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити векселедержателю при настанні строку платежу по векселю визначену в ньому суму.
Врахування векселів - це форма кредитування банком суб’єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним. Враховуючи вексель, банк тим самим надає векселедержателю-пред’явнику строковий кредит (обліковий кредит). Ціна купівлі векселя менше його номінальної вартості на величину дисконту (знижки, розрахованої з обліком відсоткової ставки за кредитом):
(5.1)
де: 
– сума
дисконту
(
);
F – повна сума векселя (сума кредиту з відсотками);
S
– початкова сума облікового кредиту
(
);
i – річна відсоткова ставка (в частках одиниці);
t – кількість фактичних днів нарахування відсотків;
Т – максимальна кількість днів у році за умовами договору.
Одержання прибутку банком здійснюється при погашенні векселю по номінальної вартості або перепродажу векселю за ціною більшій, ніж величина облікового кредиту. У випадку сплати за векселем після строку платежу платник, окрім вексельної суми, сплачує банку за прострочені дні, а також відшкодовує витрати, пов'язані з опротестуванням, відправкою повідомлень тощо.
Передача векселя банку здійснюється шляхом індосаменту на його користь. Утримувачем коштів за індосованим векселем стає банк. Внаслідок цієї операції комерційний кредит трансформується на банківський. Обліковуючи вексель, банк отримує його у своє розпорядження і стає кредитором-векселедержателем. Векселі, які обліковуються банком, повинні мати не менше двох підписів - векселедавця та першого векселедержателя. Кількість передавальних написів свідчить про надійність векселя (чим більше, тим краще). Банк має можливість перепродажу врахованого векселя третій особі з вчиненням індосаменту.
До різновидів обліку належать безоборотний облік і облік з реверсом, які відрізняються від звичайного обліку порядком і обсягами відповідальності векселедержателя-пред'явника.
Безоборотний облік – при якому пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних по векселю осіб, що здійснюється шляхом безоборотного індосамента пред'явника в тексті векселя. Ризик, пов'язаний з такою операцією компенсується за рахунок збільшення ставки дисконту або отриманням поручительства від третьої особи викупити вексель.
Облік з реверсом – різновид обліку, при якому пред'явник векселя дає банку зобов'язання викупити векселі до настання строку їх оплати.