6. Консорціумний кредит

Банківський консорціум - це тимчасове об'єднання банків, які створю­ються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої угоди.

Консорціумне кредитування здійснюється з метою об'єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.

Банківський консорціум утворюється банками на паритетних засадах. Кількість учасників консорціуму не обмежується. Координує дії учасників головний банк (лідер), який представляє інтереси консорціуму, але діє в межах повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму. За організацію консорціуму банк-лідер отримує спеціальну винагороду, крім відсотків та комісійних, що покривають його витрати.

Надання консорціумного кредиту здійснюється на загальних підставах і принципах, що й інші види банківського кредиту, з дотриманням банками-учасниками економічних нормативів, що регулюють їх діяльність. Взаємовідносини між учасниками консорціуму та позичальником регулюються кредитним договором. Після укладання кредитної угоди головний банк акумулює кошти банків-учасників і розпочинає кредитування позичальника.

Формами консорціумного кредиту також можуть бути спільні гарантії або поручительства банків за зобов'язанням сплатити борг. При цьому оформляється угода зі стягненням плати залежно від виду вимоги, строку та суми кредиту.

7. Факторинговий кредит.

Факторинг - це операція, що поєднує в собі кредитування клієнта з метою формування обігового капіталу, а також ряд посередницько-комісійних послуг. Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються дебіторські рахунки (рахунки-фактури), пов'язані з поставкою товарів чи наданням послуг. Банк (фактор) купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти у розмірі 80-90% від суми боргу. Решта 10-20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику за погашення боргу. Доходи фактора від здійснення факторингової операції складаються з двох частин:

1. комісійні за послуги по обслуговуванню боргу;

2. позичковий процент, нарахований на виданий клієнту аванс.

Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору. При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.

У договорі може передбачатися: а) право регресу - право повернення фактором клієнту несплачених покупцем розрахункових документів з вимогою повернення коштів; б) негайна оплата фактором розрахункових документів, як тільки вони будуть йому пред'явлені (фактично це означає кредитування фактором клієнта).

8. Інвестиційний кредит

Кредитування під інвестиційний проект (інвестиційне кредитування) - довгострокове кредитування інвестиційних проектів під майбутні доходи.

Майбутні доходи має одержати створюване або реконструйоване підприємство та за їх рахунок забезпечуватиметься повернення кредиту. Це передбачає, як оцінку банком інвестиційного проекту щодо його фінансової самоокупності, так і практичну реалізацію цього проекту (оцінку бізнес-плану реалізації проекту). Під час оцінки реалізації інвестиційного проекту банком визначається здатність позичальника ефективно реалізувати інвестиційний проект і врахування усіх ризиків, що наявні під час кредитування інвестиційного проекту.

Інвестиційне кредитування відносять до довгострокового кредитування, що призначено для впровадження прямих інвестиційних заходів, реалізації витрат на придбання елементів основного капіталу.

До об'єктів довгострокового кредитування відносяться: будівництво нових підприємств; реконструкція, технічне переозброєння і розширення підприємств; організація випуску нової продукції; придбання науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності; проектне фінансування інвестиційних проектів; здійснення екологічних заходів.

У процесі надання довгострокового кредиту потенційний позичальник, окрім стандартного переліку документів, має подати за узгодженням з банком такі матеріали:

проектно-кошторисну документацію; основні техніко-економічні показники проекту; контракт на будівництво; документи на право землекористування; позитивне рішення екологічної експертизи; план технічного переозброєння.

Особливість інвестиційного кредитування: складна оцінка кредитоспроможності позичальника (окупності інвестиційного проекту) і підвищений кредитний ризик; як правило, плаваюча відсоткова ставка за кредитною лінією; існування «пільгового періоду» (декілька місяців або років) від виплат відсотків і погашення часків кредиту; отримання позичальником коштів кредиту раніше, ніж отримання банком застави від позичальника, за рахунок поетапного введення об’єкту в роботу.