- •Правовий статус держави.
- •Сутність державного інтересу.
- •Співвідношення понять «суспільний інтерес», «публічний інтерес», «національний інтерес».
- •Законодавче закріплення категорії «законні інтереси».
- •Правотворчість: співвідношення теорії та практики
- •Сучасний погляд на проблеми тлумачення норм права.
- •Прогалини в праві: умови виникнення та шляхи подолання.
- •2. Шляхи усунення і подолання прогалин у праві
- •Джерела права: поняття, ознаки, види.
- •Правовий звичай та правовий прецедент: теоретико-правовий аналіз та значення для України.
- •Нормативно-правові акти як основні джерела права.
- •Основні концепції взаємодії міжнародного та національного права.
- •Вплив міжнародного права на правову систему України.
- •Юридична практика: поняття, ознаки, види.
- •Процесуальні правовідносини: поняття, склад, види.
- •Форми та способи реалізації норм права.
- •Застосування права: поняття, ознаки, види.
- •Дія права: теорія та практика.
- •Поняття ефективності права. Сучасний погляд на проблеми ефективності права.
- •Застосування права: поняття, ознаки, види.
- •Підстави та форми застосування права.
- •Юридичний процес: поняття, ознаки, структура та види
- •Загальнотеоретична характеристика категорії «зловживання правом».
- •Законодавче закріплення категорії зловживання правом.
- •Загальна теоретико-правова характеристика законності.
- •Правопорядок та його сучасне розуміння.
- •Правова поведінка: проблеми забезпечення.
- •Зловживання владою та зловживання правом: проблеми розмежування.
- •Передумови виникнення і поширення зловживання правом.
- •Законність та дисципліна. Способи забезпечення законності в державному управлінні.
- •Роль прокуратури в забезпеченні законності та правопорядку.
- •Неправомірна поведінка.
- •Правопорушення: причини та ознаки
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •Принципи юридичної відповідальності.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Стадії юридичної відповідальності
- •Поняття, ознаки та функції юридичної відповідальності.
- •Підстави притягнення до юридичної відповідальності.
- •Позитивна юридична відповідальність.
Юридична практика: поняття, ознаки, види.
Загальним поняттям є юридична діяльність, що диференціюється за сферами здійснення на три форми - прикладну (практичну), наукову й освітню, які є взаємопов'язаними. Ми розглядаємо юридичну практичну діяльність.
Юридична практична діяльність - це система свідомо-вольових конкретних дій і операцій з охорони і захисту прав, свобод та законних інтересів особи, що здійснюються юристами на професійній основі у межах права і мають юридичні наслідки.
Ознаки юридичної практичної діяльності:
1) є різновидом соціальної діяльності і зберігає її ознаки, передусім соціальну корисність;
2) здійснюється у сфері впливу права і набуває різних правових форм - нормотворчої, правозастосовної, правоохоронної, правозахисної, контрольно-наглядової тощо;
3) виражається в юридичних діях і операціях - цілеспрямованих, планованих, які вимагають професійно-правових навичок, уміння, прийомів, підготовки, технічної оснащеності та ін.;
4) передбачає одержання результату за допомогою правових засобів і різних способів, настання юридичних наслідків або створення умов для дій, виконання яких призводить до таких наслідків;
5) реалізується колективними й індивідуальними суб'єктами права;
6) перебуває у системі суспільних зв'язків, правовідносин, спрямована на їх упорядкування та узгодження;
7) є важливим чинником формування правового порядку і засобом його відновлення у випадку порушення;
Мета юридичної практичної діяльності: перетворення, закріплення, охорона, відновлення відносин. Залежно від предмета ведення установ, де працюють юристи (суд, прокуратура, міліція, служба безпеки, державна виконавча служба й ін.), мета набуває конкретного характеру і виражається у завданнях і функціях їхньої діяльності, реалізується відповідно до їх компетенції. Мета юридичної практичної діяльності зумовлює її результат як в остаточному підсумку, так і на кожному етапі здійснення (найближчі, проміжні, остаточні, перспективні цілі).
Види юридичної практичної діяльності за її спеціалізацією (або за суб'єктами здійснення): судова, слідча, прокурорська, оперативно-розшукова, адвокатська, нотаріальна, юридичної служби, органів дізнання, органів реєстрації (запису) актів громадянського стану, державної виконавчої служби, державної кримінально-виправної служби тощо.
Види юридичної практичної діяльності за галузями права:
Конституційного - діяльність працівників центральних органів влади (комісій Верховної Ради України, Конституційного Суду України й ін.); кримінального - діяльність працівників прокуратури, слідства, адвокатури та ін.; адміністративного - діяльність суддів адміністративних судів України, Державної судової адміністрації, Вищої Ради юстиції, певною мірою працівників міліції і частково юридичних відділів державних адміністрацій та юридичних служб органів місцевого самоврядування; цивільного - діяльність суддів судових колегій у цивільних справах, господарських судів, адвокатів в адвокатських конторах, бюро, які спеціалізуються на цивільних справах, тощо.
Юридична практична діяльність становить основу юридичної практики. Юридична практика - нормативно закріплена система діяльностей юристів із прийняття (зміни), тлумачення (конкретизації), використання і застосування правових приписів, яка сполучає накопичений і накопичуваний соціально-правовий досвід у цих сферах. По суті, юридичну практику становить практична юридична діяльність укупі з набутим соціально-правовим досвідом (практичним, науковим, освітнім).