Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно показати місце господарського комплексу території у світовому господарстві або економіці країни (для областей та економічних районів), коротко надати економіко-географічну характеристику території. Також в розділі необхідно проаналізувати основні економічні показники, що характеризують загальний рівень розвитку господарства території, що досліджується.

У другому питанні, аналізуючи передумови розвитку та розміщення господарства території, слід показати історичний аспект формування виробництва; приділити увагу впливу природних умов та ресурсів (мінеральних, земельних, водних, лісових тощо) на розвиток господарського комплексу, оцінити їх запаси та розміщення. Необхідною рисою даного пункту є розкриття демографічних передумов розвитку та розміщення продуктивних сил, а саме населення та трудових ресурсів (їх чисельність, національну, статево-вікову та професійну структуру, характер розміщення, рівень зайнятості) як головного споживача продукції та послуг. Також слід зупинитися на аналізі екологічної ситуації місцевості та основних наслідках, спричинених господарською діяльністю.

Третє питання потрібно присв’ятити розкриттю сучасної галузевої структури господарського комплексу, проаналізувати всі складові, що формуються під впливом галузевого поділу праці, розкрити рівень розвитку міжгалузевих комплексів. Спочатку аналіз матеріального виробництва, а потім невиробничої сфери. Особливу увагу слід приділити галузям спеціалізації території, що розглядається. Доцільно порівняти показники структури зайнятості населення зі структурними показниками галузевої структури за часткою у ВВП.

• Розкриваючи галузі промислового виробництва, слід звернути увагу на основні тенденції розміщення, проаналізувати показники розвитку (обсяги виробництва, питому вагу у виробництві товарної продукції, вартість основних виробничих фондів тощо), виділити галузі промислової спеціалізації. Узагальнюючий показник рівня розвитку (П_у) промислового виробництва обчислюють за формулою:

П_{у ,}

де а – валова промислова продукція країни (регіону) розрахунку на душу населення;

б – вартість основних промислово-виробничих фондів країни (регіону) на душу населення;

в – чисельність промислово-виробничого потенціалу на 1000 чоловік населення країни (регіону);

г – валова продукція сільського господарства країни (регіону) на душу населення;

А,Б,В,Г – аналогічні показники по світу (країні) в цілому;

К – кількість показників.

• Розвиток та розміщення АПК слід починати з особливостей розміщення, галузевої структури та спеціалізації сільського господарства регіону.

• Характеристика транспортного комплексу повинна розкрити рівень розвитку транспортної системи, протяжність та якість транспортних шляхів, обсяги перевезень, структуру вантажопотоків, транспортні вузли.

• Дослідження сфери обслуговування потрібно розпочати з оцінки рівня розвитку медичного обслуговування та охорони здоров’я, освіти, науки та культури, а також системи торгівлі та громадського харчування.

Для визначення спеціалізації регіонів країни застосовуються такі показники:

— частка виробництва продукції галузей спеціалізації (промисловості, сільського господарства) регіону стосовнозагального по країні виробництва продукції відповідної галузі;

• коефіцієнт локалізації (зосередження) даної галузі (виробництва) на території регіону:

,

де К_к – коефіцієнт територіальної концентрації певних галузей виробництва;

Е_і – показник розвитку певної галузі на і-й території;

Е – сукупний показник розвитку певної галузі на всій території;

Т_і – площа і-ї території;

Т – загальна площа країни (регіону).

— коефіцієнт виробництва продукції на душу населення; цей показник обчислюється за виробництвом продукції у вартісному та натуральному вираженні й розраховується як відношення виробництва на душу населення того або іншого продукту в регіоні до аналогічного показника по країні;

— коефіцієнт товарності визначається як відношення вартості завезеної продукції до тієї, що виробляється у регіоні, а за деякими видами продукції — як відношення вивезення з району даної продукції до її виробництва у натуральних показниках.

Четверте питання - основне у досліджуваній темі. У ньому слід детально проаналізувати територіальну структуру господарства, яка виступає основою його територіальної організації. Під територіальною структурою розуміється склад і співвідношення різних форм територіального зосередження виробництва (зони, райони, промислові центри, вузли, кущі, пункти), що формуються під впливом галузевого і територіального поділу праці. У цьому питанні висвітлюються особливості і фактори розміщення провідних галузей господарства з обов’язковим посиланням на картосхеми та інший ілюстративний матеріал.

У п’ятому питанні необхідно показати, як на основі територіального поділу праці (внутрідержавного для областей та економічних районів, міжнародного для країн), розвиваються відповідно внутрідержавні та усі форми міжнародних (торгівля, міграція робочої сили, рух капіталу, кредитні відносини, валютно-фінансові відносини, сфера послуг тощо) економічних зв’язків, показавши галузеву та регіональну структури.

Шосте питання необхідно присв’ятити основним проблемам, що гальмують розвиток та розміщення продуктивних сил регіону, а також шляхам їх вирішення. Слід детально розглянути зрушення у галузево-територіальній структурі, сформулювати основні тенденції та перспективи подальшого розвитку продуктивних сил території на основі територіального поділу праці.

У висновках необхідно сформулювати основні положення курсової, підвести підсумки виконаної роботи, визначити основні рекомендації щодо вдосконалення, розміщення і перспектив розвитку продуктивних сил регіону.